Блог історика: 1917 рік. Як починалися українські збройні сили

Українська чорноморська громада Копирайт изображения Stanislav Tsalyk
Image caption Мітинг Української чорноморської громади на Історичному бульварі в Севастополі. Весна 1917 року

5 травня 1917 року в Києві відкрився І Всеукраїнський військовий з'їзд, на якому вирішили створити українську армію, запланували заходи з організації військової освіти і розглянули включення до збройних сил України Чорноморського флоту і шляхи його подальшої українізації.

Українізація Чорноморського флоту почалася в березні, щойно Микола ІІ зрікся трону.

У Севастополі вийшов із підпілля гурток "Кобзар", утворений ще 1905 року. Його членами були два десятки флотських офіцерів.

"Кобзар" швидко очолив національний рух Севастополя - скликав збори українських моряків, на яких сформували Українську чорноморську громаду. На той час у складі Чорноморського флоту було 65% українців.

Чорноморська громада обрала собі штандарт - козацький прапор із хрестом у центрі. І вперше сформулювала військову доктрину України:

1) створити флот, який буде у півтора рази сильнішим, ніж інші флоти в Чорному морі,

2) приєднати до Севастопольського флоту "всі українські морські сили в Балтійському і Каспійському просторах та на Японському просторі Зеленого Клину",

3) розпочати справу щонайменше з трьох бригад лінійних кораблів, бригади крейсерів, трьох дивізій міноносців, підводних човнів, а також кораблів спецпризначення,

4) мати в своєму складі гідроавіацію.

На кінець квітня більшість кораблів Чорноморського флоту мали українські ради. Найвпливовіші - на лінкорах "Іван Злотоустий", "Св. Євстафій", "Ростислав", крейсерах "Кагул", "Прут", мінній бригаді, ескадреному міноносці "Завидний".

Копирайт изображения Stanislav Tsalyk
Image caption Ескадрений міноносець "Завидний", на якому була впливова українська рада

Варто зазначити, що почесною членкинею Української чорноморської громади стала Софія Колчак, дружина командувача Чорноморським флотом. Та й сам віце-адмірал Олександр Колчак із розумінням ставився до українського руху.

Саме делегати Чорноморського флоту висунули на київському Всеукраїнському військовому з'їзді вимогу, щоб їхній флот став складовою частиною майбутніх збройних сил України.

Українському війську - бути

З'їзд скликала Центральна Рада. У великій залі Педагогічного музею зібралися кількасот делегатів - від солдата до генерала включно. То були представники усіх фронтів (тривала Перша світова війна), а також двох флотів - Чорноморського і Балтійського.

Делегатів привітали голова Центральної Ради професор Михайло Грушевський і військовий комісар генерал Костянтин Оберучев.

Учасники з'їзду розгубилися щодо вибору головуючого, адже він персоніфікував би українського військового лідера.

Вдалися до компромісу: обрали президію з п'ятьох осіб, які головували по черзі: Володимир Винниченко (від Центральної Ради), Симон Петлюра (від фронтовиків), Микола Міхновський (від військовиків-тиловиків), Степан Письменний (від моряків) і Юрій Кайкан (щойно призначений командир Богданівського полку).

Копирайт изображения Stanislav Tsalyk
Image caption Юрій Кайкан (саме так подавали його прізвище тогочасні газети, а не Капкан), командир першого українського козачого полку, майбутній автор "Статуту стройової служби"

З'їзд одноголосно ухвалив резолюцію "Про автономію України". Революційний крок! Адже Центральна Рада проголосила автономію України своїм І Універсалом тільки на місяць пізніше.

У закритому режимі делегати проголосували за створення українського війська. В тилових частинах колишньої царської армії українці мали виділятися в окремі підрозділи. Аналогічний процес мав розпочатися і в бойових частинах, але там належало діяти поступово, щоб не послабити фронт.

У питанні флотів ухвалили резолюцію: а) в Балтійському флоті укомплектувати декотрі з кораблів виключно командами української національності, б) що ж до флоту Чорноморського, то вважаючи на те, що він і зараз складається в переважній більшості з українців, надалі поповнювати його виключно українцями".

З'їзд також постановив відкрити військові школи всіх ступенів, забезпечити їх українськими підручниками (які, зрозуміло, лише належало написати - або перекласти наявні з російської).

Копирайт изображения Stanislav Tsalyk
Image caption Київська преса писала про перебіг подій на військовому з'їзді. Газета "Киевлянин", 7 травня 1917 року, сторінка 2

Майбутній отаман

Всі ці завдання (українізація армії, формування українських підрозділів, просування серед вояків ідеї автономії України) мав втілити в життя новий орган, обраний з'їздом в останній робочий день - Український генеральний військовий комітет при Центральній Раді.

Його сформували, за повідомленням газетярів, з 21 особи. З'їзд постановив, що діяльність комітету фінансуватиме державна скарбниця.

Членом комітету став Симон Петлюра. Власне, того дня - 8 травня 1917 року - розпочалася стрімка військова кар'єра майбутнього Головного отамана військ УНР.

За два тижні після завершення з'їзду він очолив генеральний комітет, а вже 5 липня Винниченко, ставши головою уряду, підписав офіційне свідоцтво про призначення Петлюри військовим міністром - посада називалася Генеральний секретар з військових справ.

Копирайт изображения Stanislav Tsalyk

Також делегати ухвалили дві історичні постанови, які, здається, перебували поза компетенцією військовиків: про те, що земля має належати тим, хто її обробляє (пізніше цим гаслом вдало оперуватимуть більшовики) і про запровадження в школах з осені 1917-го навчання українською мовою.

Перші українізовані - в Севастополі

Звістка про рішення І Всеукраїнського з'їзду сколихнула земляків на всіх фронтах і флотиліях.

Зокрема, на початку літа 1917-го з новою силою пішов процес українізації флоту.

Першою українізованою частиною став Севастопольський флотський півекіпаж - підрозділ мав українську корогву (прапор із портретом Тараса Шевченка), а його оркестр першим на Чорноморському флоті почав виконувати "Ще не вмерла Україна".

Розпочалася українізація морських екіпажів. Моряки зажадали від керівництва флоту (новим командувачем, замість лояльного Колчака, став Веніамін Лукін) дозволу на підняття жовто-блакитних прапорів замість російських триколорів.

Не відставали моряки Балтійського флоту - вже на початку червня 1917-го висловили бажання виділитися в окремий екіпаж на кораблі, який би називався "Україна".

З'їзд, що розпочався 5 травня, заклав підвалини створення збройних сил України. За великим рахунком, саме цей день ми могли би святкувати як День українського війська.

Новини на цю ж тему