Історичний блог: англійський парк на поліському болоті

Палац у Зірному. 1920-ті роки Копирайт изображения Березнівський краєзнавчий музей
Image caption Палац у Зірному. 1920-ті роки

Він одним із перших кружляв літаком над Волинню та їздив на американському авто Поліссям.

Саме там поляк за походженням, французький граф і житель Волині володів прибутковим господарством, жив у модерному палаці. Маєток "вічного" холостяка відвідувала "найгарніша жінка епохи". А взагалі аристократ рідко приймав гостей у резиденції, розташованій у чинному селі Зірне на Рівненщині.

З палицею в руках він повільно прогулювався п'ятикілометровою алеєю у формі лабіринту. Будь-хто міг легко заблукати там, тільки не він - господар маєтку.

Перед смертю Емануель Малинський важко хворів на астму і приїздив у Зірне частіше, ніж у молоді роки.

Підстаркуватий чоловік у супроводі лікаря мало нагадував відомого колись графа. А його пишний маєток пізніше перетворили на санаторій.

Палац Малинських - модна резиденція ХІХ століття

Батько Емануеля - Михайло Малинський - успадкував поліське Березне, але своє помешкання облаштував за декілька кілометрів поруч. Триповерховий палац з вежами, балконами та елементами неоготики був у тренді архітектурної моди. Польський науковець Рішард Мозгол вбачає у красі будівлі "амбіції та жіночу руку" його дружини - Анни Врангель.

Копирайт изображения Березнівський краєзнавчий музей
Image caption Закладка парку у селі Зірне. Початок ХХ століття

Інтер'єр палацу прикрашала ліпнина. Стіни з картинами оббили тканинами. Очевидців вражав протяжний зал, розділений на дві частини вільно стоячими колонами.

Розкішну резиденцію Емануель Малинський називав "замком", а прислуга та селянські діти - навіть "замчищем". Це пов'язують з адресою палацу - вулиця Замкова, 38.

Подарував коханій парк

Навколо палацу заклали парк. Польський дослідник замків та особняків Роман Афтаназі визначив його "хоч і відносно молодим, але найгарнішим на Волині".

Парк спроектували в англійському стилі, де обов'язковими елементами були озеро або річка, широкі світлі лани та групи листяних дерев.

Image caption Колишній ставок поруч із палацом

Перед глядачем, що гуляв доріжками, періодично відкривалися ефектні краєвиди. У зірненському парку перелік немісцевих дерев складали старі туї поруч палацу, веймутова сосна, каштан кінський, клен канадський. Переважали тополі, росли дуби, ясени та невелика кількість ялин. Жасмин додавав ароматного запаху, а бузок, первоцвіти та глід - різнобарв'я.

Вночі карбідні ліхтарики освітлювали доріжки з лавочками. Певні локації засадили грабами, створюючи огорожу. Парк пильнувала неозброєна охорона.

Згідно з легендою, Анна Врангель любила осінь, тож чоловік подарував парк. Відтоді, щороку восени, багряне кленове листя на деревах та алеях нагадує місцевим жителям про їхнє кохання.

Парк Малинських спроектував англійський інженер?

Поруч з палацом викопали ставок неправильної форми. Посередині насипали острівець, а на ньому спорудили альтанку.

Туди плавали човнами або ходили мостиками. В озері водилися різні види риб, зокрема форель. Поруч розташовувався звіринець з ведмедем, вовком, павичем.

Парк Малинських заклав автор Уяздового парку у Варшаві - свідчили місцеві перекази. Натомість, Рішард Мозгол припускає, що у Зірному працював не творець варшавського парку, а розробник ставка - англійський інженер, сер Вільям Хірлейн Ліндлейн.

Image caption Водонапірна вежа з гвинтовою драбиною всередині

Ймовірно, цей спеціаліст запроектував водні комунікації у непростій болотистій місцині. Інші джерела свідчать, що осушення також проводили під час поліської експедиції російського геодезиста Йозифа Жилінського.

Без єдиного ансамблю

Поруч з парком височіє водонапірна вежа, яка функціонує донині. Дослідники припускають, що гвинтову драбину всередині створив майстер з Англії.

Неподалік палацу побудували двохповерхову електростанцію. Вона забезпечувала струмом панське помешкання, водонапірну вежу, спиртзавод, а пізніше - солдатські казарми. Навпроти розмістили господарчу будівлю.

Image caption Споруда електростанції. Нині один із корпусів Зірненської туберкульозної лікарні
Image caption Господарча будівля. Нині - також корпус Зірненської туберкульозної лікарні

Михайло Малинський успішно організував роботу фільварку, побудував винокурний завод.

Поблизу парку був фруктовий сад, оранжерея, а у лісі - пасіка. Згодом прибуток приносили лісопильний та цегляний заводи, а також розведення військових коней.

Романтика ХІХ століття отримала відображення в тих спорудах, але разом з палацом всі вони не складали єдиного ансамблю.

Волинському графові заздрили у Парижі

Подружжя Малинських довго чекало на первістка. Анну Врангель вважали безплідною, але у 46 років вона народила хлопчика. З дитинства Нельо звик до розкоші - це йому облаштували звіринець. На доважок хлопцю щастило.

Копирайт изображения Березнівський краєзнавчий музей
Image caption Емануель Малинський (праворуч) на полюванні. Зірне, 1920-ті роки

Емануель успадкував графський титул, маєток, нерухомість і колекцію мистецьких творів та книг від французького дядька-мільйонера.

Польський аристократ, що народився на Волині, більшість часу проводив у Європі. У Парижі граф відвідував світські заходи, займався спортом, мандрував світом. Йому заздрили багаті французи.

Ненависник жінок та відомий літератор виховав племінника у тому ж дусі - граф Малинський залишився одинаком і публікував роздуми на суспільно-політичні теми.

Літак, американський форд і паризька красуня

Емануель захоплювався авіацією і був одним із найкращих авіаспеціалістів. Він купив літак, прилітав у Зірне, де біля парку обладнали злітну смугу.

У поліський маєток пригнали американський "Форд", для якого висипали та засіяли травою дорогу. Там забороняли їздити возами.

Копирайт изображения Березнівський краєзнавчий музей
Image caption Емануель Малинський на "Форді" перед палацом у Зірному. 1916 рік

Крім автівки, граф використовував бричку, фаетон, кабріолет - залежно від мети поїздки. Пана супроводжували фурмани, що одягали форму відповідно до сезону.

Невисокий, худорлявий Емануель був самозакоханим і багато вимагав від жінок. Європейські газети писали про його роман з французькою балериною Клео де Мерод. Їй надсилали любовні листи мільйони прихильників, проте "…Клео танцюватиме для польського аристократа з Волині" - повідомляли заголовки передовиць.

Чи танцювала - невідомо, але декілька разів відвідала поліську резиденцію графа.

Пам'ятка садово-паркового мистецтва

Самотній Малинський помер у швейцарській Лозанні. Згідно із заповітом, черниці приїхали у Зірне, щоб організувати притулок для сиріт. Проте не встигли - західну Україну захопили більшовики, які у панському господарстві розташували машинно-тракторну станцію.

Image caption Донині сторічні дерева та їх розміщення нагадують про парк в англійському стилі

Палац пережив війну, однак згорів після її закінчення. В електростанції, кухні та інших будівлях невдовзі заснували санаторно-оздоровчий комплекс для хворих на легеневі недуги.

Нині там туберкульозна лікарня.

Про часи Малинських нагадують сторічні клени, ялини, сосни, а також кріплення для ліхтарів та будівлі.

Новини на цю ж тему