Блог психолога: як навчитися вибачати і вибачатися

сумний хлопець Копирайт изображения nik shuliahin/getty

"Вибач", певно, є найскладнішим з усіх слів", - йдеться у трохи сумній ліричній пісні. Справді, часом буває нестерпно важко вибачитися. І ще складніше - пробачити.

Проти кого дружимо?

Хтось, коли просить вибачення, сприймає це як приниження, вважає марною справою. Мовляв, те, що сталося, все одно вже не виправиш. Для інших, більш легковажних людей, - це дитяча гра.

Дехто думає, що можна вчинити що завгодно, а потім перепросити - і ніби нічого й не сталося. Такі люди щиро дивуються, коли на них продовжують ображатися. Адже вони вимовили оте чарівне слово.

Потім вже і самі ображаються, що їм чогось не подарували з тією самою легкістю, з якою вони вчинили негарно. І звинувачення та образи накопичуються, мов снігова куля. Хоч колишні друзі вже й не пам'ятають до ладу, хто перший почав, хто кому що винен.

Згодна, слово "вибач" посідає, певно, другу сходинку після "кохаю" за беззмістовністю. Чи навпаки - наповненістю усіма можливими, часто дуже суперечливими, сенсами. Сказати "кохаю" почасти означає претендувати, вимагати, більше не працювати над стосунками. Й за словами вибачення деколи криється вимушеність, байдужість, зневага, прихована ворожість.

Дехто використовує фальшиве вибачення, щоб приспати пильність супротивника й завдати дошкульнішого удару.

Петренко не свиня? Я вибачаюсь...

Менше з тим, сам акт вибачення є дуже важливим у людському спілкуванні. Коли просите пробачення, то ви повідомляєте, що визнаєте хибність власного вчинку, шкодуєте про нього. А також висловлюєте сподівання на розуміння й можливість продовження стосунків. Оскільки всі ми різні, наші уявлення про добре й погане відрізняються, тому вміння перепрошувати дозволить уникнути зайвих образ і ворогів.

Важливо пам'ятати, що ви просите, а не вимагаєте пробачити. Тож доведеться спокійно сприйняти неготовність подарувати вам вашу необачність чи неприємне поводження.

Намагайтеся вибачатися одразу після інциденту. З'ясовуйте причини дивного вчинку ваших друзів тут і зараз. Не таїть і не накопичуйте образи, малюючи в уяві їхні найнеймовірніші мотиви.

Відпустити

Вміти із щирим каяттям визнати власну негідну поведінку - ознака сильної й дорослої особистості. А вміти справді щиро "забути" чиюсь підступність, нечесність, байдужість щодо вас - вищий пілотаж.

Копирайт изображения Unsplash

Існує думка, ніби бути ображеним вигідніше, ніж винуватим. Тож багато людей полюбляють почуватися ображеними. По-перше, у такий спосіб вони знаходять підтвердження власним дитячим комплексам. Ніби їх ніхто не любить, усі лише користаються їхніми слабкостями. Ніби вони ні на що не здатні, тому об них можна "витирати ноги".

По-друге, тими, хто їх колись мимохіть чи навіть свідомо образив, можна маніпулювати досхочу. Дружина роками пригадує чоловікові якусь його провину, щоб домагатися такої його поведінки, яка вигідна їй.

Або успішніша, розумніша й красивіша завжди почувається трохи винною перед своєю "звичайною" подругою через те, що їй більше поталанило. Тому влаштовує її на роботу, позичає гроші, привозить подарунки. Але варто одного разу відмовити - і благодійниця перетворюється на запеклого ворога.

Ображаються на рівних собі

Отже, якщо ви зробили все можливе, але вас не хочуть пробачати, облиште намагання. Перед вами або маніпулятор на почутті провини, або колекціонер образ, або в людини такий темперамент, що вона довго відходить. Дайте їй час і можливість зробити перший крок у ваш бік. Якщо хтось цінує вас і потребує вашого товариства, зможе пробачити.

Але коли усвідомлюєте власну провину, чекати, поки ображений сам охолоне за принципом "час все лікує", непорядно. Це є ознакою слабкої духом людини, яка маніпулює чиєюсь залежністю від неї.

Як і не треба вдавати із себе надлюдину, якій всі неприємні слова і вчинки байдужі. Бо образа - це ще й ознака вашої небайдужості до іншого. І чим сильніший зв'язок між вами, тим болючішими видаються слова і дії. Не ображаються на слабших, дурніших.

Інша справа, що вміння пробачати напряму залежить від самооцінки та впевненості у собі. Чим вони вищі, тим менш уразливими ми є.

Новини на цю ж тему