Книжковий блог: три збірки авторських казок

Книжкові новинки Копирайт изображения HANNA LUTSYUK
Image caption Книжкові новинки для читання усією родиною

Якби я була лікарем, то радила б усім у похмурі осінні та зимові дні, крім вітамінів, споживати казки. Бо вони корисні, як яблука-мандарини, і смакують у будь-якому віці.

Для любителів різних смаків і вражень підібрала три особливі новинки цієї осені: книжку сучасного грузинського автора Бондо Мацаберідзе "Казки про хлопчика Бекну і дівчинку Теклу", збірку японського казкаря Кендзі Міядзави "Ресторан, де виконують побажання" та ілюстроване видання братів Ґрімм "Казки для дітей і всієї родини".

У 2010 році Бондо Мацаберідзе за "Казки про хлопчика Бекну і дівчинку Теклу" отримав перше місце на грузинському книжковому фестивалі в номінації "Найкращі казки року". Український читач має змогу познайомитися з цими текстами в чудовому перекладі Сашка Дерманського тільки зараз.

На обкладинці зображено кумедного Бекну та Теклу. Русудан Кіпіані у техніці "кольорова графіка" так намалював персонажів, що хочеться якнайшвидше заприятелювати з цими дітлахами.

І хоча на вигляд їм 5-6 років, книжка буде цікава читачам від 5 до 10, і, звісно, усім, хто любить Грузію. Бо історії, які відбуваються в гірських краях, стилізовані під фольклор, наповнені віршами, пісеньками, примовлянками. Вони створюють особливий настрій і абсолютно ні на що не схожі, наприклад у моєму читацькому досвіді такого колориту не траплялося.

У якому часі відбуваються події - не зрозуміло: реальність очима дітей із бурхливою уявою транспортує у фантастичні світи, і не важливо, сучасні це малюки чи з минулого століття.

Копирайт изображения HANNA LUTSYUK
Image caption Русудан Кіпіані в техніці "кольорова графіка" так намалював персонажів "Казок про хлопчика Бекну і дівчинку Теклу", що хочеться якнайшвидше заприятелювати з цими дітлахами.

У цій книжці природа і люди майже завжди мирно співіснують в одному просторі. Хлопчик Тато полює за пташатами з рогаткою, але коли багаття його засоромило, то бешкетник свідомо жбурляє свою зброю в полум'я. І навіть стосунки мисливців і тварин органічні, ведмежа на них не ображається, бо "Мама сказала, що таке мисливське ремесло. Що мені потрібно бути насторожі, з дому носа не потикати, коли неподалік мисливці".

Сюжети казок незвичайні, колоритні та добрі, хоча Текла майже в кохінй рюмсає. Навіть метелики на бантиках у дівчинки дражняться із плаксою, та оповідач каже: "відкладімо казку вбік і ходімо пограймося з дівчинкою Теклою - не лишаймо Теклу на самоті з її прикрістю, нехай і пташуня, і жук прийдуть до нас і позаздрять!".

Копирайт изображения HANNA LUTSYUK
Image caption Кендзі Міядзава зараз є найулюбленішим казкарем Японії.

Хоча Кендзі Міядзава народився наприкінці 19 століття і за життя ніхто не помітив видання двох його книжок, зараз у Японії - це найулюбленіший казкар. Лишив після себе аж вісімнадцять томів різних текстів.

Казки, які ввійшли до збірки "Ресторан, де виконують побажання", можуть дивно сприйнятися українським читачем, бо тут усе дуже інакше, відрізняється від нашого фольклору й життя. Та для любителів екзотичних смаків у літературі буде напрочуд цікаво. За книжку можна братися від 12 років.

У японських казках, як і в грузинських, відчувається глибока любов автора до своєї землі. Тут, крім гармонії, збережено справедливість: дикі гори ворожі до паничів зі зброєю та лихими помислами - "загув вітер, зашерехтіла трава, зашуміло листя, застугоніли стовбури дерев". Але коли мисливець виправдовується перед здобиччю - "Поля не маю, ліс казенний, в селі рідних не зосталося. Не маю іншої ради, як звірів бити", - то й сам починає розуміти мову тварин і відпускає ведмедя, коли чує: "А поки що маю справи, то зроби ласку, наберись терпіння. Рівно за два роки прийду під твою хату помирати".

У кожній із чотирнадцяти історій відбуваються химерні події: лісовий кіт викликає хлопця-суддю, щоби розв'язати суперечку із жолудями; до недоладного віолончеліста приходять гості-тварини, з яких він знущається, але з кожним відвідувачем стає добрішим і, як виявляється, вправнішим у грі.

Філософські казки написані поетичною мовою, метафори витончені та нові: фарфорові хмари; трава, розколисана вітром; небо, що рожевіє первоцвітом. Вони заворожують і дивують, думаю, що саме так почуваються мандрівники, вперше опинившись у Японії.

Якщо ви доросли до подорожі у Країну вранішнього сонця, то сміливо занурюйтеся в казки Кендзі Мідзаяви. Талановиті ілюстратори Неоніла Єфімова та Михайло Євшин із перекладачем Ігорем Дубінським допоможуть знайти дорогу.

Копирайт изображения HANNA LUTSYUK
Image caption Казки братів Ґрімм, ще й оформлені роботами Артура Рекхема, смакують у будь-якому віці.

Якщо ви не готові до експериментів, то можна взятися за старі-добрі (майже добрі) казки братів Ґрімм, які смакують у будь-якому віці. Книжка так і зветься - "Казки для дітей та всієї родини".

В ошатному виданні живе знайома Білосніжка, Хлопчик-Мізинчик і Рапунцель. Але я відкрила собі й нові тексти, наприклад "Сім воронів", "Весілля пані лисиці", "Король Дроздобород". Європейські сюжети значно ближчі від японських, бо щасливо закінчуються і віддалено нагадують казки народні чи авторські, які ми читали, дивилися у форматі мультфільмів. Із ними так по-домашньому звично та передбачливо, чого не скажеш про попередні книги.

Казки наповнені подіями, є чіткий поділ на добрих і злих героїв.

Оформлено роботами Артура Рекхема, який 100 років тому був одним із найпопулярніших ілюстраторів у світі. Його вплив помітно на перші мультфільми Волта Діснея та Тіма Бартона.

Світ художника вдало поєднався з казками братів Ґрімм, кольори приглушені та відіграють другорядну роль, а старі відьми лякають навіть зі сторінок. Такій книзі потішиться і 8-річна дитина, і 40-річний естет: пожовклий "під старовину" папір і захопливі історії в перекладі Романа Матієва й Орисі Кульчицької дарують незрівнянні відчуття.

Новини на цю ж тему