Книжки, з якими гарно дорослішати

підліткові книжки Копирайт изображения Anna Lutsuk

У підлітковому віці складно порозумітися із собою, батьками та однолітками. Власні проблеми здаються унікальними й вічними. Тіло набуває інших форм, світ - також.

Читаючи книжки для сучасних підлітків, мимоволі згадую власний важкий період і заздрю теперішнім дітям, які мають змогу дорослішати з текстами про себе.

Навіть якщо здається, що тебе ніхто не розуміє, то в книжках, які зараз видають, зустрічаєш персонажів з аналогічними сумнівами й ситуаціями.

Цієї "літературної підтримки" дуже бракувало в наші 12-17 років. Нішу підліткової літератури почали заповнювати в Україні кілька років тому. Зараз цей процес досить жвавий, з'являються як перекладні тексти, так і українські.

Копирайт изображения Anna Lutsuk

Артбук шведської авторки Анни Хьоґлунд "Бути мною" рекомендується від 12 років. Тут багато роздумів тринадцятирічної Руси про власне тіло, секс і буття жінки.

Книжка може викликати неоднозначне ставлення. Похмурі ілюстрації, створені самою письменницею, правдиві, та водночас - викривлені. Хоча, можливо, через призму підліткового погляду світ саме такий - непривітний і дещо спотворений, бо в тобі вихор нових запитань і почуттів.

Можливо, в тексті відштовхує щирість оповідачки? Вона не боїться ставити прямі запитання і бути відвертою з собою, у той час як дорослі звикли оминати незручні розмови.

"Хіба крізь таку маленьку дірку пройде дитина?". "Не можу навіть уявити ту дивну штуку в моїй піхві. Як можна такого хотіти?". "Чому я мушу пам'ятати, що треба бути обачною, що не можна гуляти самій у вечірньому парку?"

Руса очікує перших місячних, переймається стосунками з однокласниками й дивується, що старша сестра водиться зі слизькими типами: "Невже річ тільки в сексі? Вона що, мастурбувати не вміє?".

Дівчина малює дотепні комікси, де роздумує про нерівність між статями і висміює забобони і упередження щодо жінок, що з'являлися і виховувалися багато століть.

Руса акцентує: "Я ж лише хочу бути собою, ні дівчиною, ні хлопцем. Просто собою, без цього липкого відчуття". Книжка Анни Хьоґлунд підтримає підлітка у бажанні бути собою, незалежно від очікувань суспільства.

Копирайт изображения Anna Lutsuk

У наступній книзі головним героям вистачає сміливості і впертості бути собою. Вони зріліші за Русу і старші. Роман Андреаса Штайнгьофеля "Середина світу" вперше виданий у 1998 році у Німеччині.

Український читач познайомився із цим текстом лише у 2016. Хоча минуло майже двадцять років, доки книжку переклали в Україні, - це сталося вчасно. Бо тільки зараз формується толерантне суспільство, адекватне сприйняття інакших.

У провінційному німецькому містечку мешкає молода американка з двома дітьми. Великі вікна в їхньому маєтку, який дістався у спадок від старшої сестри, не подобаються жителям міста, вони не звикли широко дивитися на світ.

Головні герої: Філ із нетрадиційною орієнтацією, його відлюдкувата сестра, ексцентрична мама Ґлясс та закохана у неї подруга, - попри правила і стереотипи, виплекані "маленькими людьми", не бояться бути собою.

Навіть неживі персонажі тут олюднені: Філова лялька Паляйко, маєток Візібл - справжні, чіткі і важливі, вони є не фоном, а фундаментом на якому будується історія.

Дехто з героїв описаний побіжно, як-от Вольф, Ніколас, Кет чи пан Трьот, але й вони набагато чіткіші за провінційних жителів: автор свідомо виділяє людей, які не вписуються у формат міста, в той час як інші - ніби сіра маса.

Складний сюжет і непрості стосунки між близькими й далекими; символічні деталі, не завжди помітні з першого разу; вивернуті на папір внутрішні переживання; атмосферні описи пейзажів - така література спонукає до роздумів не лише юних читачів, а й значно старших.

Автор настільки матеріалізував вигаданий світ словами, що виникає відчуття, що ти один із персонажів. Вдалий переклад Ірини Загладько і тематичні ілюстрації Оксани Були підкріплюють це враження.

Копирайт изображения Anna Lutsuk

Якщо в попередніх книгах окремі ситуації та роздуми героїв були суголосні з українськими реаліями, то повість Наді Білої "Крута компанія" чітко і повністю відтворює життя саме українських підлітків.

Це те, з чим вони стикаються постійно більшою чи меншою мірою: сварки батьків, тато-пияк, фінансові проблеми, легкі наркотики, однокласники в колонії.

Книжка допоможе одноліткам персонажів порозумітися з собою, а їхнім батькам краще зрозуміти, чим живуть діти, що відчувають, про які небезпеки їх треба попередити.

Навіть якщо з вашою правильною дівчинкою встановлені щирі і довірливі стосунки, як у цьому тексті, все одно вона щось недоговорюватиме. Бо в 16 років потрібен простір для власного досвіду і секретів. Письменниця у своїй книзі дає це, дозволяє робити помилки, не нав'язує порад, не засуджує.

Міла має подруг і хороших батьків, думки її зайняті ЗНО, уроками і мріями про перший поцілунок. Вуличне знайомство трьох однокласниць зі старшими хлопцями переростає у постійне тусування, вони - "крута компанія".

Перша цигарка, алкоголь, косяк, поцілунок і секс - все пізнається майже одночасно, у вихорі нових відчуттів так важко розібратися із почуттями. Як і Філ із "Середини світу", Міла мешкає у провінційному містечку, але тут місто лише фон, воно безбарвне.

Копирайт изображения Anna Lutsuk

Польська авторка Йоанна Яґелло знайома українським підліткам ще з 2013 року. Саме тоді вийшла в перекладі перша книжка про Халіну "Кава з кардамоном". Лінка - майже однолітка Міли, їй 15 років, вона так само переживає через випускні іспити, стосунки з подругами та хлопцями.

Попри схожість дівчат, життя у польської героїні значно складніше, бо в шафах лякають родинні скелети-секрети, крім підліткових проблем нашаровуються сімейні, а з ними - додаткові обов'язки.

Наразі цикл складається з трьох книжок: "Кава з кардамоном", "Шоколад із чилі", "Тирамісу з полуницями"; але Йоанна працює над четвертою.

У кожній наступній книжці Лінка дорослішає, плавно розвиваються її стосунки з хлопцем. Письменниця, на відміну від попередніх авторів, без деталей описує сексуальний досвід героїв.

Назва кожної з частин підкреслює стан стосунків Халіни Барської з Адріаном. На початку вони солодкі і легкі, смакують, як кава з кардамоном (це улюблений напій дівчини, яким постійно пригощає коханий). Та хлопець їде навчатися у Лондон, відстань у просторі віддаляє пару не лише фізично.

Виявляється кохання може бути солодким і пекучим водночас, як шоколад із чилі, який випадково купили подруги, щоб заїсти сум у день святого Валентина. Та коли, попри все, закохані лишаються разом, їхня любов прирівнюється до тирамісу з полуницями, ніжна і з кислинкою.

Йоанна Яґелло у своїх книжках багато радить, але не моралізаторським тоном, а по-дружньому, голосами своїх персонажів. Вона попереджує про небезпеки, дозволяє їм відбутися, як і Надя Біла.

У трилогії піднято безліч проблемних тем: розлучення батьків, фінансові негаразди зради, анорексія, наркотики, алкогольна залежність, рання вагітність та інше.

Дочитавши останню книжку з циклу, з нетерпінням чекатимете наступну, бо оповідь обірвалася на півслові, а з Лінкою читач устиг подружитися.

Новини на цю ж тему