Блог екс-поліцейського: "Як мене вкусила п'яна жінка"

Поліцейський відділок Копирайт изображения Andriy Kobylinsky
Image caption Чого тільки не побачиш вночі у поліцейському відділку

"Где моя кабыла?!" - в моїй слухавці лунає "занепокоєний" голос муженька.

П'яна в дим "кабила" сидить збоку від мене у відділку.

Сидить? Вже ні. Бачу, як у колеги очі потроху лізуть на лоба.

Наша клієнтка скочила і, навіть у наручниках, вже стягла з себе все, що нижче пояса. "Працюю проституткою!" - наочно вирішила вона довести питання про місце роботи.

Повією? Справді? По моїй спині пробігає холодок. Тільки півгодини тому вона до крові вкусила мене за ребра.

"Коля, ти куди! Ану сядь назад на стул, развратнік!" - колега зупиняє іншого затриманого, що сприйняв побачене як сигнал до активних дій. Щоправда, йому теж трохи заважають наручники за спиною.

Бувають зміни, коли твориться "аццкій треш". Сидиш і думаєш: "Боже, що, що я тут роблю? Чому я маю на це все дивитися?"

За годину до цього: літній теплий вечір. Перший виклик нашої нічної зміни.

"Проспект Науки, біля мосту, п'яна дружина не хоче йти додому".

Довгі пошуки заявника, нарешті натискаю на планшеті "Прибув".

Біля кущів стоять двоє чоловіків.

- Доброго вечора! Що у вас трапилося?

- Так вот не хочет идти домой!

- Хто?

- Жена!

- А де ж вона?

- В кустах спряталась!

Світло поліцейського ліхтаря пронизує невеличкі придорожні хащі.

У щільних заростях промінь дійсно вихоплює фрагмент голої сідниці.

Тіло лежить і не подає ознак. А ні, таки щось бурмоче. Та тут 178-тю можна писати цілком (перебування в п'яному вигляді в громадських місцях - Ред.)

Як вона туди заповзла? Як її витягувати?

- Ларисо, вилазьте, все добре, ми - нова поліція, не бійтеся! Ларисо! Чуєте нас?!

Через 5 хвилин:

- Ну шо, ти бери за одну ногу, я за другу. Потягли.

- Чому ви не хочете їхати з чоловіком додому?

- Він мене б'є. Поїду лише окремо від нього.

- Тоді пропоную такий план. Ваш "друг сім'ї" - киваю на мужика, що вже напоготові розчинив двері "копійки", - завозить окремо додому спочатку вашого чоловіка, потім повертається за вами.

- А где гарантии, что вы мне вернете жену? Я уеду и не буду знать, что с ней и где она!

Переживає, сердешний. Якщо вірити базі даних, то таки лупцює іноді.

- Запишіть мій номер телефону. Наберете, і я вам доповім обстановку. Нікуди ми її не дінемо, повернеться додому, я вам обіцяю.

Тільки-но жигуль від'їхав, як Лариса зібралася надзвичайно нетвердою ходою пішки йти додому - через шість смуг проспекту.

- Та стійте, куди ви, ми ж домовлялися!

- Не чіпай мене, сволоч! Пусти!

Після цих слів сумочка нашої підшефної перетворюється на пращу і двічі опускається на голову напарника, який явно не чекав такої підступності.

Хм, ну так ми точно не домовлялися. Дістаю кайданки, акуратно вдягаємо, щоб бува не зламати нічого.

Поряд вже не та людина, що мирно спочивала щойно в кущах. Лихий крутить її так, що спробуй втримай!

Як же її запхати в "пріус"? Лариса борсається руками-ногами і всім, чим може.

- Чекайте, чекайте, вона мене за ребра зубами вхопила, не тягніть! - раптом кричу я колегам.

Мозок шалено прокручує варіанти дій, не знаходячи правильного. Хватка нічого собі! Від себе відірвеш лише зі шматом шкіри. Дістати пістолета і огріти по голові, чи що?

На виручку приходить напарниця, натискуючи на больові точки під вухами.

Фух, нарешті. Правопорушниця затиснута між переднім і заднім сидінням "буквою зю", можна перепочити. Доставка додому відкладається, рушаємо в райвідділ.

Так вийшло, що з Ларисою нам довелося провести ще півтори години. І так вийшло, що вона якраз тверезіла. Що вам сказати?

Разом з алкоголем із людини просто на очах виходив диявол. Саме так.

За перший же місяць роботи я зрозумів, що відома приказка є неправдою. Диявол - він не в дрібницях, а в алкоголі. Скільки раз я чув від родичів і друзів фразу: "Взагалі-то він нормальний, але як вип'є..."

Підкинули додому, попрощалися вже як добрі знайомі.

Про "проститутку", звісно, збрехала. Працює в дитсадку.

Новини на цю ж тему