Quo Vadis, Латвіє?

Масові акції протестів, зменшення на 12 тисяч кількості населення, 100 тисяч нових безробітних, введення нових податків і зменшення соціальних виплат - ось із таким "багажем" увійшла Латвія в 2010 рік.

Державі завдяки міжнародній позиці вдалося уникнути банкрутства. Водночас, на думку експертів, заходи, спрямовані на досягнення цього, спричинили повну втрату довіри населення до латвійської влади.

У центрі Риги навпроти будинку Кабінету міністрів розташувалося наметове містечко, мешканці якого, незважаючи на сильні морози, вже другий місяць живуть тут цілодобово, протестуючи таким чином проти політики латвійського уряду. Окремі з них голодують. Гасло протестуючих "Народ - це сила".

"Народ - це сила"

Першим почав акцію голодування Ґінтс Ґайкенс, який протестує, за його словами, проти "соціального геноциду" в Латвії.

Ґінтс Ґайкенс: "Мої вимоги не змінилися - уряд має розробити конкретний план, як вийти з цієї кризи та подолати безробіття. Слід ввести мажоритарну систему виборів. Якщо уряд не може цього зробити, то нехай іде у відставку".

До акцій протесту долучаються навіть діти. Десятирічна дівчинка Аня, батьки якої залишилися без роботи, розвісила у наметовому містечку малюнки зі своїм баченням нинішнього життя в Латвії.

Загалом минулий рік в Латвії пройшов під знаком акцій протесту. Пенсіонери протестували проти зменшення пенсій, автомобілісти - проти збільшення транспортного податку, вчителі - проти закриття шкіл. Студентів та науковців не задовольняло зменшення коштів у бюджеті на освіту на науку.

Прірва нерозуміння

Водночас експерти зауважують, що ці протести не мали реального результату і не змогли подолати значної прірви, яка створилася між пересічними латвійцями та політичною елітою.

Політолог Івар Іябс: "Уряд бачить, що відбувається на вулиці. Інша справа, що вони роблять вигляд, що це їх не стосується. Це головна проблема. Тому що вони звикли до іншого. Досі економічний розвиток Латвії, зростання економіки було настільки стрімким і легким, що здавалося, що ще трохи, зачекаємо декілька років і будемо жити, як у Швейцарії чи Люксембургу. Однак вийшло, що це не так".

Значна кількість латвійців перестала вірити у дієвість акцій протесту і вибрала інший шлях. Вони розпродують свої квартири, прощаються з друзями і купують авіаквиток в один кінець. При цьому стверджують, що залишають батьківщину назавжди.

За прогнозами експертів, у цьому році Латвію можуть залишити 30 тисяч осіб. Плани виїхати з Латвії після закінчення навчання мають більше половини старшокласників Риги.

Якщо виїхати на заробітки немає можливості, а кредитний тягар стає усе важчим, окремі латвійці вдаються до крайніх заходів - розміщують оголошення в Інтернеті, пропонуючи продати свої внутрішні органи, зокрема нирки. В основному це молоді люди з латвійських регіонів, які потрапили у скрутне фінансове становище.

Латвієць, який побажав залишитися анонімним: "Об'ява цілком серйозна. Що мене примусило? Двоє дітей, яких треба виховувати у нормальних обставинах, а не годувати простроченою ковбасою та одягати з "гуманітарки". 20 тисяч доларів за нирку - ціна висока, але я продаю не яблука. Я знаю, що це означає для мого здоров'я, тому про мораль не говорю".

Втеча в "тінь"

Латвія є лідером за рівнем безробіття в ЄС, спад ВВП є також найстрімкішим серед країн Євросоюзу і складає майже 20%.

Натомість, як свідчить дослідження, проведене міжнародною компанією «A.T.Kearney», питома вага тіньової економіки в Латвії найвища - майже 40% від ВВП. На думку фахівців, цьому сприяє нова податкова політика уряду, яка здійснюється не зважаючи на зниження економічної активності населення.

Image caption Наметове містечко в центрі Риги

Економіст Євгенія Зайцева: "Згадаймо грудень минулого року, коли за одну ніч було ухвалене рішення збільшити з 18% до 21% ставки ПДВ. Це була перша головна помилка уряду, яка призвела до того, що приватний сектор почав задумуватися про повернення у "сірий сектор". Подальше збільшення податків чітко змушує людей відмовлятися від легальної платні. Сьогодні вже не тільки працедавці намагаються платити "начорно", тому що можна платити менше, вони заощаджують на соціальних платежах, але й самі працівники з цим згодні".

Щоб уникнути дефолту, Латвія була змушена звернутися за допомогою до міжнародних кредиторів, які пообіцяли виділити країні загалом 7,5 мільярдів євро.

Для отримання перших траншів міжнародної позики латвійському уряду прийшлось піти на ухвалення непопулярних рішень.

Натомість, Міжнародний Валютний Фонд вважає, що Латвія провела правильні заходи з консолідації бюджету, включаючи зменшення соціальних виплат та зарплат.