Мільярдні втрати українських банків

За інформацією НБУ, загальні збитки українських банків від початку року склали майже 7.5 мільярдів гривень.

Image caption Учасники акції протесту біля банку "Надра" у квітні

У порівнянні із минулим роком, коли українська банківська система втратила близько 34 мільярдів гривень, збитки комерційних банків від початку цього року виглядають певним покращенням ситуації.

Але, хоча й паніка у банківській сфері, пов’язана із банкрутством та рефінансуванням, вщухла, головні проблеми цієї галузі нікуди не поділися. Передусім, йдеться про неповернення кредитів.

Як твердить голова асоціації українських банків Олександр Сугоняко, майже 7.5 мільярдів гривень збитків, які зафіксував Національний банк, пов’язані із тим, що банки, як і минулого року, продовжують формувати резерви під «погані» позики:

"Платіжна дисципліна є не дуже доброю, і не через те, що наші позичальники погані люди, а через те, що у багатьох із них поганий фінансовий стан. Кредити повертаються погано, і банки змушені для того, щоб перекривати неповернення кредитів, формувати резерви під них. Звісно, коли формуються такі резерви, вони і формують збитки. Але у банківській системі збитки не є такими, як, наприклад, у підприємств. Тобто, збитки не означають, що банки є банкрутами, але це означає, що ці збитки банки мають перекривати за рахунок росту капіталу."

Чи повторяться цього року банкрутства українських банків, або ж у цій галузі триватиме стабілізація, залежатиме від кількох факторів – каже пан Сугоняко.

Image caption Черга біля одного з українських збанкрутілих банків

На внутрішньому ринку багато що визначатимуть дії уряду, і те, чи зможе він запропонувати такі проекти розвитку, які дозволили б банкам відновити кредитування економіки. А із зовнішніх факторів найбільше впливатиме подальший розвиток подій довкола спільної європейської валюти.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь також називає нестабільність на валютному ринку серед факторів ризику для української банківської системи цього року.

Іншим таким фактором, на думку експерта, є відновлення політичної нестабільності.

Пан Жолудь погоджується, що цьогорічні збитки українських банків пов’язані, передусім, із потребою виділяти значну частку капіталу на резервування коштів під «погані» кредити.

Експерт також вважає, що випадки банкрутства великих банків, як це було минулого року, навряд чи повторяться, але про «одужання» української банківської системи говорити ще зарано:

"Якщо банк втратив певні джерела доходів, то вони за цей час не відновилися, так само, як і не з’явилося і нових. Відповідно, поки що банківська система знаходиться у більш-менш рівноважному стані, але якщо почнеться якійсь черговий негативний розвиток подій, приміром, на валютному ринку, чи якісь політичні акції, то це може викликати чергові проблеми у банківській системі, яка наразі ще не стала на шлях одужання."

Водночас Олександр Жолудь не виключає, що зміни на українському банківському ринку можуть відбуватися через зміну власників, і, зокрема, подальше розширення присутності на українському ринку російських банків, які, як вважає експерт, керуються не тільки економічною, але й політичною доцільністю.

Нещодавно українські ЗМІ поширили інформацію про те, що саме російський Сбєрбанк, який тримає понад половину всіх депозитів фізичних осіб у Росії, виявляє зацікавленість у покупці Райфайзенбанку Аваль, четвертого за розмірами активів банку, що працює в Україні.

Щоправда, у штаб-квартирі групи Райфайзен у Відні терміново заперечили цю інформацію, твердячи, що у групи немає жодних намірів продавати свої активи в Україні.