Угода з РУЕ загрожує енергетичній безпеці

Газпром
Image caption Компанія Газпром - знаряддя економічного і зовнішньополітичного впливу Кремля

У документах, оприлюднених на сайті Wikileaks, Україна згадується не тільки через медсестру лідера Лівії Муаммара Каддафі, але й через компанію РосУкрЕнерго, яка кілька років була монопольним постачальником газу до України.

Це збіглося у часі із досягненням остаточних домовленостей щодо врегулювання суперечки між Нафтогазом та РосУкрЕнерго, згідно із рішенням Стокгольмського арбітражу. У Нафтогазі кажуть, що ці домовленості не вплинуть на газовий баланс країни та фінансовий стан компанії, проте експерти висловлюють крайнє занепокоєння тим, як ці домовленості можуть вплинути на найбільшу українську компанію та енергетичну безпеку країни в цілому.

В одній із доповідних американських дипломатів, оприлюднених на сайті Wikileaks, зокрема, йдеться про зв'язок між Семеном Могилевичем, якого у цих документах називають "кримінальним авторитетом", і РосУкрЕнерго, яка на паритетних засадах належить Газпрому та українському бізнесмену Дмитру Фірташу:

"Незалежний аналіз засвідчує, що деякі члени спецслужб співпрацюють із різними злочинними структурами або закривають очі на діяльність відомих злочинців. Наприклад, кримінальний авторитет Сєргєй Шнайдер (більш відомий як Семен Могилевич), не лише користався свободою пересування у Росії та офіційним захистом, а й був задіяний Газпромом до управління продажами газу в Україну через тіньову структуру РосУкрЕнерго. Лише коли він втратив політичний дах із причин до кінця не відомих, його було заарештовано у січні 2008 року".

Без доказів

Дмитро Фірташ у своїх нечисленних інтерв'ю заперечував свої бізнесові чи особисті зв'язки із Семеном Могилевичем, якого розшукує Інтерпол, ФБР та Скотленд Ярд, і якого, врешті, було заарештовано у Росії не за енергетичні оборудки, а за ухиляння від сплати податків. Утім, згодом його навіть було звільнено під підписку про невиїзд.

Арешт Семена Могилевича у Росії в 2008 році пан Фірташ прокоментував в інтерв'ю газеті "Ведомости": "Для мене цілком очевидно, що спроби дискредитува РУЕ триватимуть. Чим більше зростатиме компанія, тим більше буде спроб нанести шкоду її репутації і бізнесу. Повторюю: мій бізнес перевірявся багатьма приватними і державними службами. Group DF працює із найбільшими європейськими банками, і кожен раз структура власності Rosukrenergo та її фінансові потоки вивчаються під лупою. Вони перевірили все, що можна, і нічого не знайшли. А якби щось знайшли, то обов'язково вже б використали. А так третій рік поспіль наші опоненти використовують лише голослівні заяви".

Незалежний експерт з питань енергетики Володимир Саприкін каже, що зв'язок між Дмитром Фірташем і Семеном Могилевичем можна побачити лише через якісь родинні чи дружні стосунки, які кожен може трактувати по-своєму. Пан Саприкін також твердить, що ці звинувачення, які лунають вже не перший рік, сприймалися б серйозніше, якби походили не із доповідних дипломатів, а із джерел американської системи судочинства:

"Якби це були якісь документи міністерства юстиції США, яке також має і прокурорські функції, це була б 100% упевненість. А сьогоднішні плітки і не підтверджують, і не заперечують участь Семена Могилевича у цих оборудках".

Витік інформації із американських дипломатичних джерел збігся в часі із остаточним врегулюванням суперечки між РосУкрЕнерго та українським Нафтогазом і російським Газпромом. Ця суперечка півроку тому стала предметом розгляду у міжнародному комерційному арбітражі у Стокгольмі, який зобов'язав Нафтогаз повернути РосУкрЕнерго весь газ, вилучений у цієї компанії згідно із газовими угодами між Нафтогазом та Газпромом від січня 2009 року.

Врегулювання чи ярмо?

Тепер сторони домовилися, що Нафтогаз поверне РосУкрЕнерго 12,1 мільярда кубометрів газу, а РосУкрЕнерго, зі свого боку, віддасть Нафтогазу 1,7 мільярда доларів боргу та ще 810 мільйонів доларів - російському Газпрому.

У повідомленні Нафтогазу наголошується, що газ повертатиметься РосУкрЕнерго поступово, а відтак, це не призведе до нестачі газу для внутрішніх потреб країни: "Досягнуті домовленості дозволять зберегти газовий баланс України та забезпечити проходження опалювального сезону в 2010-2011 роках без залучення Нафтогазом додаткових кредитних ресурсів".

Водночас експерти налаштовані не так оптимістично. Редактор сайту UA-Energy Антон Антоненко каже, що виконання цих домовленостей може поставити Нафтогаз у вкрай складне становище:

"Ці домовленості навряд чи відповідають інтересам України і навряд чи поліпшать фінансовий стан Нафтогазу навіть у світлі нещодавніх заяв Нафтогазу про те, що повернення газу відбуватиметься поступово. Ми маємо цифри: це 12 мільярдів кубометрів газу, які потрібно повернути, і це майже половина тих запасів, що Україна має у своїх сховищах. І як би не повертався цей газ - поступово чи ні - Україні треба буде купувати нові обсяги газу за новою ціною. Це коштуватиме близько 3 мільярдів доларів, тобто, Україна втратить від таких домовленостей - байдуже, чи вона отримає "дірку" у власних запасах газу, чи у бюджеті Нафтогазу".

Експерт також вважає, що загальна непрозорість функціонування українського газового ринку та компаній, які на ньому працюють, і призвела до того, що мало хто достеменно знає, хто стоїть за деякими компаніями, і чому укладаються ті чи інші угоди, що впливають на безпеку цілої країни.

Image caption Дмитро Фірташ рішуче відкидає всі припущення про непрозорість його бізнесу

У тому, що після врегулювання суперечки із РосУкрЕнерго Нафтогазу доведеться закуповувати додатковий газ у Росії, ще й за іншою, вищою, ціною, упевнений і Володимир Саприкін. Він каже, що єдиним позитивом у цих домовленостях є те, що РосУкрЕнерго поверне Нафтогазу 1,7 мільярдів доларів, але це, за словами пана Саприкіна, не врятує Нафтогаз від фактичного банкрутства і проблем із постачанням газу для українських споживачів у зимовий період:

"Держава втратить майже 5 мільярдів кубометрів газу у поточному році і ще 7,5 мільярдів кубів у наступному. Теоретично Газпром може забезпечити такі додаткові потреби України, однак є суттєва проблема. Згідно із харківськими домовленостями між Газпромом та Нафтогазом, Україна отримала від Росії знижку у 100 доларів на тисячі кубометрів, але лише на законтрактовані 30 мільярдів кубометрів газу. Ціна додаткового газу сягне понад 360 доларів за тисячу кубів, що є найвищою ціною у Європі. Таким чином, це є не тільки удар по газовому балансу України, але й по фінансовому стану Нафтогазу, а відтак, і державному бюджету України".

Результатом всього цього, за словами Володимира Саприкіна, стане фактичне банкрутство Нафтогазу, що створить найсприятливіші умови для того, аби російський Газпром перебрав на себе контроль над українською компанією та магістральним газогонами за найприйнятнішою для себе ціною.

Новини на цю ж тему