Україна може нагодувати світ. Якщо захоче?

Україна не реалізовує свій потенціал Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Україна не реалізовує свій агропромисловий потенціал

Міністерство аграрної політики, ЄБРР та представники організацій, що об'єднують виробників та експортерів зерна в Україні, підписали меморандум, згідно із яким український уряд обіцяє провадити передбачувану та прозору політику на аграрному ринку, а ЄБРР та зернотрейдери - інвестувати у сільське господарство та аграрну інфраструктуру.

Раніше рішення українського уряду про обмеження на експорт зерна з України на тлі зростання цін на харчі у світі викликало жорстку критику учасників ринку та представників міжнародних організацій.

Рішення Києва запровадити квоти на експорт зерна, ухвалене у жовтні минулого року, викликало протести виробників та експортерів зерна, а також нерозуміння низки міжнародних організацій.

Квоти: всі проти

Останнє критичне зауваження пролунало минулого тижня від керівника СОТ Паскаля Ламі, який, виступаючи на агарному форумі у Берліні, заявив, що СОТ була дуже розчарована тим, як негативно вплинуло на світові ринки рішення Росії заборонити експорт зерна.

Але, як заявив пан Ламі, Росія зіштовхнулася із надзвичайною посухою та неврожаєм, а також не є членом СОТ. А от рішення України, яка, мовляв, є членом СОТ і постраждала від посухи набагато менше, зібравши цілком пристойний урожай, викликало багато запитань і невдоволення.

Запитання виникли і у Європейському банку реконструкції та розвитку, який здійснив кілька інвестицій в український агарний сектор на загальну суму у 100 мільйонів євро. Директор департаменту агробізнесу ЄБРР Жіль Меттеталь каже, що ці інвестиції могли би подвоїтися вже цього року в разі, як політика українського уряду щодо агарного сектора була би більш прозорою та передбачуваною.

Жіль Меттеталь зазначив: "Сьогодні ми почули від усіх приватних інвесторів, що вони хотіли б працювати в Україні на довготерміновій основі і що вони готові інвестувати серйозні обсяги коштів у модернізацію українського сільського господарства. В України є великий потенціал щодо збільшення сільськогосподарського виробництва, експорту зерна та постачання харчів на світові ринки. Ми також знаємо, що і світові буде потрібно все більше харчів. Але ми також почули, що приватний сектор стикнувся із браком прозорості та передбачуваності на українському аграрному ринку. І саме це стримує їх від подальших інвестицій у цю галузь".

Нереалізований потенціал

Поставитися серйозно до ролі і місця України на світових аграрних ринках закликають Київ і у Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН.

Представник цієї організації Чарльз Ріменшнайдер каже, що маючи такий аграрний потенціал, Україна зобов'язана брати до уваги світову статистику: "Ми очікуємо, що до 2050 року населення світу становитиме близько 9 мільярдів, і для того, аби прогодувати всіх, обсяги виробництва харчів мають бути подвоєні у порівнянні з нинішнім рівнем виробництва. Україна має унікальну можливість зробити свій внесок у збільшення виробництва, практично не зашкоджуючи довкіллю. Вже у найближчі роки Україна має стати одним із головних чинників забезпечення харчової безпеки у світі."

Український міністр аграрної політики Микола Присяжнюк нагадує, що в Україні врожай зернових через посуху 2010 року впав до 39 мільйонів тонн порівняно із 46 тоннами, зібраними у 2009 році. За таких надзвичайних обставин, каже пан Присяжнюк, уряд був змушений піти на обмеження експорту.

Водночас він твердить, що до кінця маркетингового року, тобто, до 1 липня, із України все одно буде експортовано до 13 мільйонів тонн зернових - приблизно стільки, на скільки розраховували світові зернотрейдери.

Нагодувати світ

У подальшому український уряд обіцяє узгоджувати подібні рішення, що стосуються регулювання ринку зерна, із учасниками ринку та представниками міжнародних організацій.

"Сьогодні ми розуміємо, що роль аграрного сектора нашої країни є важливою не тільки для нашої економіки, але й для зовнішнього балансу продуктів харчування. Ми також розуміємо, що така можливість для нашої країни випадає раз на 100 років, і ми зобов'язані цю можливість використати, забезпечивши продовольчу безпеку і стабільне постачання сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки", - каже міністр Присяжнюк.

Водночас голова Української зернової асоціації Володимир Клименко каже, що на сьогодні зернотрейдерам вдалося експортувати лише близько 7 мільйонів тонн українського збіжжя.

Він твердить, що учасники зернового ринку від самого початку пропонували зовсім іншу схему регулювання експорту за умов скорочення врожаю: підрахувати експортний потенціал і дозволити вивезти до 80% цього потенціалу, не застосовуючи жодних обмежень.

Image caption Для реалізації потенціалу потрібні інвестиції

Це дозволило б зберегти конкурентне середовище, а виробники зерна отримали б за свій товар найвищу ціну - каже пан Клименко: "На жаль, до наших пропозицій не дослухалися, і було ухвалене рішення про квотування. При цьому на першому етапі квота, на наш погляд, була мізерною, те ж саме і вдруге. Нас можна називати поганими чи хорошими, але факт залишається фактом: 10 всесвітньо відомих компаній не отримали дозволу на вивезення жодного кілограма зерна. А вони є найбільшими інвесторами. Я оптиміст, і сподіваюся, що такого не повториться, бо якщо це повториться, на інвестиціях в український аграрний сектор можна поставити хрест".

Голова Української зернової асоціації також твердить, що саме великі зернові компаній, а також міжнародні фінансові організації, й аж ніяк не держава з її боргами та дефіцитом бюджету, можуть бути серйозними інвесторами для українського сільського господарства, яке, за підрахунками експертів, потребує близько 90 мільярдів доларів інвестицій для того, аби хоча б подвоїти виробництво зернових.

Новини на цю ж тему