Експерт: Треба залишити ринок гречки у спокої

Боротьба із підвищенням цін на гречку загнала гречаний ринок у тінь – кажуть учасники цього ринку. По тому, як ціни на цей так само культовий, як сало, продукт раціону українців, зросли до 25 гривень за кілограм, контролюючі органи почали перевірки постачальників.

Заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що для зростання цін на гречку є об’єктивні причини, і що ринок із часом сам відрегулював би ситуацію, якби не втручання державних органів.

Як розповів пан Ярославський, приводом до уваги державних органів до цін на гречку стало те, що вона постачається до державних установ.

О. Ярославський: По-перше, гречка – це продукт, який постачається у дитячі заклади, в армію і у місця позбавлення волі, - а це все бюджетні установи. Тому, коли ціни на гречку почали зростати, бюджетних коштів на її закупівлю почало бракувати. А тепер стосовно дефіциту. Впродовж останніх 7-8 років гречка, як і більшість інших круп, мала низьку рентабельність, а у окремі роки навіть від’ємну. Тобто, звісно, таким бізнесом ні в кого не було бажання займатися. І тому посівні площі під цією культурою значно зменшилися. З іншого боку, запаси були зведені до нуля. Тому влітку минулого року відбувся перший трибок цін, а гречка висівається один раз на рік, і її просто нема звідки було взяти. Світового ринку гречки, як такого, також не існує. Наприклад, якщо взяти світову торгівлю рисом, то її обсяги складають 300 мільйонів тонн, тоді як гречки – десь не більше 1 мільйона тонн. Тому і імпортувати було нема звідки.

Бі-Бі-Сі: Є інформація про те, що оптові торгівці, аби уникнути проблем із контролюючими органами, просто вилучають гречку із відкритого продажу, і торгують неї "з-під поли", продаючи тільки перевіреним клієнтам?

О. Ярославський: Це так насправді і є. Я особисто відвідав кілька оптових баз, там, де роздрібні торгівці закупляють товар. І виявилося, що торгівці не афішують, що у них є у наявності гречка. У кожного оптовика є свій контингент роздрібних торговців, і якщо вони приходять, то питають окремо, чи є гречка. Є. А яка ціна? Така-то. І він її купляє. Але ж вітрині я останнім часом не бачив представленої гречки із вказаною ціною. Тобто, щоб уникнути всіляких неприємностей, пов’язаних із контролюючими органами, торгівці уникають відкритої торгівлі гречкою. Це ми вже проходили у 2009 році, коли подібна ситуація була із цукром. Наче його немає, а насправді він є.

Бі-Бі-Сі: А що варто було б робити у цій ситуації урядові?

О. Ярославський: На мій погляд, треба припинити тиск контролюючих органів. З іншого боку, і виробники, і продавці розуміють, що люди за 25 гривень багато гречки купляти не будуть, і попит на неї вже різко впав. Тому, як на мене, було б доцільно просто залишити цей ринок у спокої, і він сам себе відрегулює.

А у наступному році, коли визначатимуться структури посівів у сільськогосподарських підприємствах, тоді, із урахуванням такої цінової кон’юнктури, зроблять висновки, і збільшать площі під посіви гречки. Знову ж таки, так було із цукром, коли після цінової кризи його посіви збільшили у півтори рази, і так само буде з гречкою, та й, напевне, із іншими круп’яними культурами. І ще одне: стримуючи ціни держава, начебто, збільшує платоспроможність населення, але є це за рахунок аграрного сектору. Але ж треба якось диференціювати населення за рівнем доходів. Держава має підтримувати ті верстви, які мають найнижчі доходи, і робити для них адресну допомогу, зокрема, і якимись продовольчими субсидіями, як це робиться навіть у розвинених країнах.

З паном Ярославським розмовляла Анастасія Зануда.

Новини на цю ж тему