Замість скасування квот - їх подовжили

Уряд вирішив подовжити дію квот на експорт зерна до 1 липня, при цьому збільшивши обсяг квот на кукурудзу на 2 мільйони тонн.

Image caption Квоти на зерно подовжили

"Ми ухвалили рішення про подовження квот, але його необхідно допрацювати. Під час обговорення були окремі зауваження", - сказав перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Вадим Копилов.

Пан Копилов також уточнив, що квоти розподілятимуть відповідно до законопроекту, який розглядає парламент, зокрема, через аукціони.

Український уряд запровадив квоти на експорт зерна в жовтні минулого року. У лютому в міністерстві аграрної політики та продовольства сказали, що проаналізують ситуацію на ринку зерна в Україні і на початку березня ухвалять рішення щодо можливого продовження чи скасування квот, дія яких закінчувалася 31 березня.

Напередодні перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова заявила, що з 1 квітня Україна може відмовитися від квотування експорту зернових, а натомість, регулюватиме вивезення зерна за допомогою мита.

Україна запровадила квоти на експорт зерна восени минулого року, одразу після того, як Росія взагалі заборонила експорт зернових, посилаючись на надзвичайну посуху літа 2010-го року і серйозне скорочення врожаю.

За рік до того Україна посіла третє місце серед світових експортерів зерна, продавши на світові ринки понад 21 мільйон тонн збіжжя і випередивши Росію на понад мільйон тонн.

Квоти: ходіння по колу

Спочатку передбачалося, що квоти на експорт зерна діятимуть лише до 1 січня, але згодом уряд вирішив подовжити термін дії обмежень з огляду на зростання цін на харчі у світі.

Тим часом учасники ринку скаржаться на непрозорість механізму розподілу квот, коли право продавати зерно за кордон отримали переважно маловідомі фірми, тоді як багаторічні учасники зернового ринку мали проблеми із виконанням своїх контрактів.

Квотування експорту зерна Україною також скритиковула низка міжнародних фінансових та аграрних організацій, де вважають, що рішення Києва про обмеження своєї участі на світових зернових ринках було одним із факторів підвищення цін на харчі.

Ще два тижні тому прем'єр-міністр Микола Азаров був не певний, чи варто відмовлятися від обмежувальних заходів: "Чи будемо ми скасовувати квоти і чи будемо ми їх заміняти, наприклад, на експортні мита? Подивимося, як буде розвиватися ситуація на світових ринках. У нас ще час є, і будьте впевнені, що уряд ухвалить зважене, оптимальне на той момент рішення".

Квоти чи мито?

Напередодні Ірина Акімова, яка курує економічні питання в Адміністрації президента, припускала, що до 1 квітня Україна може відмовитися від квот на експорт зерна, запровадивши якісь інші митні обмеження.

Вона також повідомила, що ще з минулого року президент нібито дискутував з урядом щодо потреби у скасуванні зернових квот.

Оглядачі ж звертали увагу на те, що тоді як експортні квоти може встановлювати уряд своїм рішенням, то зміни у митній політиці мають бути проведені через відповідний законопроект у парламенті, а відтак парламент не встигав би ухвалити відповідний законопроект.

Експерти також звертають увагу на останні ініціативи уряду щодо концентрації зернового експорту в руках однієї визначеної тим таки урядом компанії. Читати докладно

Через запровадження експортних обмежень від початку нового маркетингового року (від липня 2010 року) Україна експортувала трохи більше 8 мільйонів тонн зерна, тоді як рік тому за цей самий час зерновий експорт з України складав 17 мільйонів тонн.

При цьому загальний урожай зернових у 2010 році склав 38 мільйонів тонн - на 10 мільйонів тонн менше за попередній врожай, при внутрішній потребі України у продовольчій пшениці у 6-7 мільйонів тонн.