Угода з кредиторами: 4 млрд списали, 4 роки відстрочки отримали

Копирайт изображения UNIAN

Кредитори "спишуть" 20% українського боргу із загальної суми у понад 19 млрд доларів. Виплату решти заборгованості відтермінували до 2019 року. Такими є головні умови угоди про реструктуризацію боргу, яку після переговорів із кредиторами схвалив уряд.

"Очікуваний нашими ворогами дефолт не відбудеться. Україна досягла домовленості із комітетом кредиторів щодо реструктуризації та часткового списання боргів", - заявив прем'єр Арсеній Яценюк під час спеціального засідання уряду.

Кредитори погодилися зменшити загальну суму українського боргу на майже 4 млрд дол. боргів, а початок погашення боргів відтермінували на чотири роки - до 2019-го.

"У найближчі чотири роки Україна не буде погашати "тіло" кредиту, і наші зобов'язання, які Україна мала платити з 2015 року, переносяться на 2019 рік", - повідомив Арсеній Яценюк.

Він наголосив, що від 2000 року жодна країна (не член Єврозони) не отримувала списання боргів більше, ніж на 10%, якщо не оголошувала дефолт. Також пан Яценюк нагадав, що нинішньому урядові доводиться віддавати понад 40 млрд боргів, накопичених попередньою владою.

Умови угоди з кредиторами, затверджені українським урядом, мають бути оформлені у відповідний законопроект, який схвалює Верховна Рада.

Коли процедура реструктуризацію буде юридично завершена, частина із зекономлених коштів може піти на збільшення соціальних видатків бюджету, заявив Арсеній Яценюк.

Угода win-win

Міністр фінансів України Наталія Яресько, відповідальна за переговори з кредиторами, назвала угоду про реструктуризацію "найбільш вигідною із можливих", і такою, що є виграшем для всіх сторін.

"Україна змогла досягти угоди, що є дуже вигідною сьогодні, що є значно вигіднішою, ніж мали інші країни в аналогічних ситуаціях, що робить наших кредиторів дуже зацікавленими у нашому зростанні", - заявила міністр фінансів.

Наталія Яресько назвала ухвалений парламентом закон про можливість тимчасового мораторію на виплату зовнішніх боргів "потужним інструментом", який допоміг уряду під час переговорів із кредиторами.

За словами пані Яресько, реструктуризація боргу та списання 20% основної суми дозволять, аби боргові виплати не перевищували 10% від ВВП країни у наступні роки.

"Україна не буде платити ці кошти взагалі та не буде сплачувати відсотки по них. Вона зможе спрямувати ці кошти на фінансування найбільш важливих для держави напрямків – соціальні видатки та національну оборону країни".

Час, який Україна отримала завдяки перенесенню боргових виплат із 2015-2023 року на 2019-2027 роки, мають використати на відбудову економіки.

Згідно із досягнутими із кредиторами домовленостями, якщо після 2020 року українська економіка зростатиме швидшими темпами, ніж нині прогнозує МВФ, то вони отримають додаткові платежі. Під це у 2021 році випустять нові цінні папери.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption За "подвиг на фінансовому фронті" міністр фінансів Наталія Яресько отримала квіти у вазі, зробленій із гільзи від снаряду

Україна почала переговори щодо реструктуризації зовнішнього боргу в березні цього року, одразу після того, як отримала перший транш за програмою розширеного фінансування МВФ.

Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила закон, який надає право уряду запроваджувати тимчасовий мораторій на виплату комерційних боргів. Після цього український уряд регулярно заявляв, що буде змушений скористатися цим правом, якщо не зможе досягти домовленості із кредиторами.

Через це впродовж липня-серпня в Україні не припинялося обговорення можливості дефолту.

Київ пропонував кредиторам не тільки відтермінувати виплати, але й списати суттєву частину боргу. За повідомленнями світових ЗМІ, до 40-50%. Кредитори ж заявляли, що погоджуються на відтермінування виплат і зниження платежів за купонами, але проти списання частини основної суми боргу. Згодом, як писали бізнесові видання, кредитори погодилися на списання 5% боргу. Відтак, остаточні домовленості є гіршими, ніж те, чого прагнув Київ, але кращими, ніж те, на чому наполягали кредитори.

Російське питання

Невирішеним залишається питання боргу перед Росією у 3 млрд дол., який Україна має виплатити до кінця цього року.

Йдеться про борг у 3 млрд дол., які Україна отримала від Росії наприкінці грудня 2013 року, в останні тижні правління президента Януковича. Цей борг оформлений у євробондах, а відтак, також мав бути включений до переговорів про реструктуризацію.

На початку цих переговорів міністр фінансів в інтерв'ю ВВС Україна заявляла, що до російського боргу Київ ставитиметься так само, як і до всіх інших.

Весь час, поки Київ намагався домовитися із кредиторами, Москва послідовно заявляла, що не погодиться на будь-яку реструктуризацію, і очікує повних і вчасних виплат за цим боргом, який має бути сплачено до грудня цього року.

Оголошуючи про досягнення угоди з кредиторами, Арсеній Яценюк заявив, що Росія не увійшла до складу комітету кредиторів. І тепер, коли угоди із ними досягнуто, "не отримає за жодних обставин кращих умов погашення цього боргу, ніж інші кредитори".

Як повідомляє Bloomberg, міністр фінансів Росії Антон Сілуанов заявив, що Росія не братиме участь у реструктуризації українського боргу і не погоджується списати 20% від 3-мільярдних євробондів, випущених Україною у грудні 2013 року.

Новини на цю ж тему