Софія Київська – ''старіша'', ніж досі вважали

Софійський собор

Співробітники Національного заповіднику Софійський музей твердять, що вчені виявили найстаріше графіті із усіх, які будь-коли знаходили на стінах храму. Напис датується 1019 роком.

Як написала газета "Факти", співробітник заповіднику В’ячеслав Корнієнко, який знайшов цей напис, розповідає, що тексту, як такого, він не містить, а лише рік від створення світу – 6527, що відповідає 1019 року від Різдва Христового.

Просто так, за словами історика, у ті часи написи на стінах храму не лишали, для цього був необхідний суттєвий привід. Того року справді відбулося важлива для всієї держави подія – кількарічна кровопролитна війна за престол закінчилася, владу остаточно захопив Ярослав Мудрий.

Вчені вважають, що знахідка цього напису стала ще одним вагомим підтвердженням того, що у відомому літописі “Повість минулих літ” викривлена історія створення Софійського собору.

Там сказано, що храм збудував саме Ярослав, а будівництво почалося в 1037 році.

У радянській і пострадянській історіографії теж домінувала гіпотеза про заснування собору князем Ярославом. Але, за словами завідувачки відділу науково-історичних досліджень заповідника Надії Никитенко, цю дату вже 200 років ставлять під сумнів. В Софії вже заявляли раніше, що храм імовірно збудував ще до нього Володимир Великий – який хрестив Русь. Про це свідчать найдавніші нелітописні письмові джерела.

Зокрема, "Слово" митрополита Іларіона вказує на виникнення Софії ще в період правління Володимира, який помер у 1015 році.

Крім того, знайдені на стінах собору написи свідчать, що в 1018-1020 роках собор був уже пофарбований і розписаний. Надія Никитенко вважає, що собор, імовірно, заклав і майже закінчив князь Володимир в 1011-1015 роках, а завершив його син Ярослав у 1018 році.

Собор Святої Софії - одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Довгий час він був серед ключових святинь Східної Європи та центром православної Київської митрополії. Як головний храм держави, собор відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, укладалися політичні угоди. При соборі вели літописання, там діяли перші відомі на Русі бібліотека та школа.

У наші дні храм розташований на території Софійського монастиря, що перетворений на державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей».