Міжнародна битва за папери Франца Кафки

Естер Гоффе і Макс Брод, 1968р. Фото люб'язно надане Євою Гоффе
Image caption Естер Гоффе і Макс Брод, 1968р. Фото люб'язно надане Євою Гоффе

Уявіть собі багато сейфів, які зберігаються в різних банках різних країн. Ніхто точно не знає, що в них знаходиться. Але окремі особи, державні організації та комерційні установи все борються й борються в судах за право на їхній вміст.

Правда ж, це звучить схоже на заплутаний роман Кафки? Майже так і є.

Загострюється боротьба між Ізраїлем та Німеччиною, єврейською родиною біженців із Праги та ізраїльською громадською думкою за те, кому мають належати неопубліковані твори славетного автора початку 20 століття Франца Кафки.

Відомий письменник початку 20 століття Франц Кафка (1883-1924рр.) прославився мимоволі.

Незадовго до своєї смерті після хвороби в 1924 році він віддав своєму близькому другові Максу Броду, такому ж німецькомовному чеському єврею, як і він сам, стос рукописів з проханням спалити це все після його смерті.

Читати: д-р Скуратівський: Кафка належить світові

Брод проігнорував передсмертне бажання Кафки, і завдяки цьому світ отримав його твори - зокрема, славетний роман «Процес», який було видано 1925 року.

Спадок

Image caption Франц Кафка

Друг Кафки, Макс Брод, був затятим сіоністом. Він утік від нацистів і прибув до Тель-Авіва в 1939 році. Макс Брод мав близькі стосунки зі своєю секретаркою, Естер Гоффе, яка також емігрувала з Праги. В заповіті він зробив її розпорядницею всього свого майна після смерті, включно і з рукописами Кафки.

І тут сюжет починає закручуватися.

Естер Гоффе продала кілька манускриптів Кафки з молотка. Вона наполягала, що вони належать їй, і вона може робити з ними що забажає. Кілька років тому вона померла, і решту її статку успадкували дві її доньки.

Папери - можливо, включно із літературними шедеврами, ніхто цього точно не знає - заховані в банківських сейфах у Швейцарії та Ізраїлі, але ізраїльська Національна Бібліотека вступила в боротьбу за юридичне право власності на це майно.

Де мають зберігатися папери?

Вона наполягає, що Ізраїль має право на папери Франца Кафки. Одна з доньок Естер Гоффе, Єва, каже, що ця боротьба плямує пам’ять про її матір.

«Я відчуваю, що люди просто виставляють моє життя на загальний огляд, бо все це - моє приватне життя. Я не одружена, дітей не маю, маю лише ось це. Держава не може сюди втручатися».

У Гебрейському Університеті Єрусалима, у відділі мистецтв, кілька провідних дослідників підписали відкритого листа, в якому виклали аргументи, чому спадок Макса Брода і можливі залишки рукописів Кафки повинні зберігатися саме тут.

Image caption Професор Кулка

Дов Кулка - професор єврейської історії. Він так само емігрував з Праги. Він каже. що Кафка є частиною ізраїльського культурного спадку:

«Книги Кафки, звичайно, дуже популярні в навчальних закладах. У театрах тут по ньому ставляться п’єси. Він має місце на інтелектуальній мапі Ізраїлю. Твори Франца Кафки мусять залишатися тут».

Але Єва Гоффе твердить, що ізраїльські бібліотеки недосить добре оснащені, аби зберігати такі цінні рукописи. Вона б радше послала їх до німецької бібліотеки.

«Тут, в Ізраїлі, їм немає місця. Нам тут треба іншим займатися. Тут у нас тероризм і таке інше, - перепрошую, але культура тут не є пріоритетом».

З цим рішуче не погоджується Національна Бібліотека Ізраїлю, де знаходиться записник, який належав Францу Кафці. Він тут записував нові слова на івриті.

Image caption записник Кафки зі словами на івриті

Записник Кафки не лише доводить його цікавість до вивчення івриту, але й свідчить про наміри переїхати до Палестини - в ті часи, коли Ізраїлю ще не існувало.

Юрист Національної бібліотеки Ізраїлю Мейр Геллер:

«Місце видатних єврейських науковців та письменників - таких, як Альберт Ейнштейн, - має бути тут, в Ізраїлі. Ми маємо архіви Кафки. Він мріяв переїхати до Тель-Авіва і відкрити тут ресторан, де хотів бути офіціантом. Так, великий письменник хотів бути офіціантом. Як ви собі уявляєте, він був непересічним персонажем».

Запеклі юридичні битви за папери Франца Кафки, що належали колись Максу Броду, самі по собі нагадують його твори. Тягнуться судові справи з вимогами примусово відкрити сейфи з архівами, але ніхто точно не знає, скільки цих сейфів і що саме в них заховано.

Меланхолійний, сардонічний Кафка, мабуть, іронічно посміхається в своїй могилі.

Новини на цю ж тему