Добра й лагідна книжка від Лесі Ворониної

Останнє поновлення: Субота, 1 грудня, 2012 p., 12:35 GMT 14:35 за Києвом
Леся Воронина. Таємне товариство боягузів та брехунів

Леся Воронина. Таємне товариство боягузів та брехунів. - Львів: Грані-Т, 2012.

Дві нові пригодницькі повісті, в яких добро знову дає відсіч синьомордому злу. І героями-переможцями там не фантастичні супер-кібер істоти, а звичайні люди, що в нормальному житті малопримітні, та ще й боягузи по суті. І кожен шмаркатий Кактус із сусіднього двору може штурхнути таких і залякати до загикування.

В книгах нечасто боягузи є героями - радше за старою звичкою їх шпетять і страмлять і протиставляють їм сміливців, чия рука не здригнеться. А даремно. Бо от деякі психологи, що вивчають феномен страхів, твердять, ніби боягузи в житті бувають чесніші в своїх почуттях за сильних духом героїчних героїв. Бо всіма фібрами переляканих душечок своїх вони відчувають тонкіше небезпеку, швидко на неї реагують, вони чутливіші взагалі, вони не покриті товстою корою, як куленепробивні сміливці, до чиїх почуттів буває не одразу й докричишся, та й часом їх там, насподі, й нема.

І якби світ складався з суцільних боягузів, то, може би, він був би м'якший. Це заспокійлива версія психологів, яка дуже втішає негероїв. Принаймні їхній світ не напханий робокопами - в ньому все звично й без подвигу. А тому, коли замружити очі... То ось твоя бабуся - вона щодня пече пиріжки й поливає свою кохану герань... Але!.. вона ховає під коханою геранню ключі ! І як викорчувати її з горщика, та взяти їх - вони якраз підійдуть до того старого драндулета у дворі, що на перший погляд є старим Запорожцем... А насправді - це суперавто з космічною швидкістю, це часоліт, і бабуся вже більше не бабуся - а "видатний вчений. Вона винайшла протиотруту від вірусу страху".

Та й тато й мама нашого героя Клима - теж агенти з однієї з бабусею команди. І тепер уже можна жити й рятувати Всесвіт! І коли справжні герої нашого часу стоїчно страждали би й художньо гинули би в безвихідній ситуації, то справжній боягуз, (і справжня дитина) чинять, як належить - вони - раз! - і придумують те, що може порятувати.

Як, наприклад, не знаєш, де опинився, безнадійно заблукав - раз! - і без жодних на те передумов маєш у руках ПУПС (Похідний Універсальний Просторовий Сканер). І ти вже бачиш усе, як на долоні! Хтозна де він взявся! Але якби не взявся, то що тоді було би - гинути? Закрити очі і уявити, що ти вже перенісся через прірву, в яку героїчний герой би вже падав... А чи дмухнув - і ворог закляк або обжерся комах і захропів. Так буває у дітей, великих і малих. Це - справжнє воно!

Леся Вороніна щось отаке знає про людей і тішить їх новими пригодницькими книжками, в яких разом із нею прикрашає цей світ художник Володимир Штанко. Письменниця по дорозі розказує дітям корисні історії про життя їхніх предків, бо знає, що в казках ці знання передаются надійно.

Трохи про Єгипет і Сфінкса, трохи про мумії і, так, між іншим, корисний меседж про те, що "у жодному куточку Всесвіту не довіряють зрадникам".

Пісенька Сердючки "Харашо! Всьо будєт харашо, я ето знаю" у виконанні противного Жука - для відвороту. І в тому ж виконанні пісенька (повний текст) про байбачка, яку вже пам'ятають лише посвячені бабусі - певне, для таємного зв'язку між поколіннями.

Ну, всього, словом, тут є - на всякий смак і вимогу. Книжка добра й лагідна, її гарно читати на канікулах і перед сном, і корисно цю книжку мати біля себе, коли лишаєшся вдома з хворим горлом, а телевізор старші дивитися не дозволяють - бо, кажуть, з його екранів нині Синьоморд і його прислужниці блакитні жаби псують хороших діток.

Переглянути анотацію книги Лесі Ворониної Клацнути "Таємне товариство боягузів та брехунів".

Читайте про всі книжки-номінанти на премію в спецпроекті Клацнути Книга року ВВС-2012.

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS