Чому День гідності на Майдані відзначали лише радикали?

Учасники протесту у листопаді 2014 року Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Мирні протести проти політики Віктора Януковича згодом переросли у криваві сутички

День Гідності і Свободи 21 листопада, у день початку революції Гідності на майдані Незалежності 2013 року найгучніше відзначали активісти праворадикальних організацій, що об'єдналися у "Комітет революційних організацій і партій" і виголошували антивладні гасла.

Засоби масової інформації, у тому числі іноземні, показували палаючі шини, розбиті вікна, сутички із поліцією. А не тих, хто першим вийшов на Майдан незалежності у листопаді три роки тому, аби висловити протест проти згортання європейського курсу зовнішньої політики президентом Віктором Януковичем.

ВВС Україна шукала відповіді на питання, чому перші активісти Євромайдану не відзначали цей день організовано і чому відзначення не стало масовим, а виглядало як провокація і дебош.

"Особистий, інтимний день"

"Я була на Майдані, я не могла там не бути", - розповідає депутат парламенту Світлана Заліщук.

"Я прийшла, щоб поставити свічки до меморіальних плит за загиблими, побути там, згадати тих, хто вже не з нами. У мене склалося враження, що на Майдан прийшло багато тих, хто у 2013-му першим вийшов після закликів у Facebook. Я бачила багато знайомих облич. Думаю, для них, як і для мене, це був дуже особистий, інтимний день. Багато хто просто клав квіти і йшов далі. Без участі у якихось організованих акціях", - розповіла ВВС Україна Світлана Заліщук, яка разом із тодішніми журналістами Сергієм Лещенком і Мустафою Найємом першою прийшла на Майдан.

Політичний оглядач Віталій Портников каже, що ті, хто вийшов протестувати у 2013 році, виходили "не для того, щоб створювати картинки для телебачення і брати участь у якихось провокаціях", як це сталося минулого понеділка.

"Це була їхня громадянська позиція, вони не могли не прийти. Думаю, що такі люди не ходять під якісь дати, ось і все", - так Віталій Портников пояснив, чому, на його думку, цього року не було багато людей на Майдані.

Він також зазначив, що для нього особисто і, мабуть, для багатьох людей справжній Євромайдан почався із побиття студентів у ніч на 1 грудня.

"Для мене особисто це так, саме 1 грудня стало початком справжніх українських протестів, які згодом ставали багатотисячними і мільйонними", - сказав він ВВС Україна.

"До певної міри це не політичне, а громадське свято. Думаю, багато хто відзначив його вдома, перехиливши кухоль пива, згадавши ті події і загиблих на Майдані. Але йти і маніфестувати ще раз… Рано. Мабуть, має пройти якийсь час, аби люди відчули, що ми чогось більшого досягли, а вже потім можна буде йти святкувати", - вважає політолог і громадський активіст Остап Кривдик.

Співачка Руслана, яка у 2013-2014 роках стала одним із найвпізнаваніших облич протесту, у Facebook також, хоч і непрямо, пояснила, чому цьогоріч вона та інші гучно не відзначали День гідності і свободи.

"Я знаю точно, чого ми не допустили: ми не дали вкрасти у нас наш дім і право самостійно у ньому вирішувати, як нам жити. Заради такого права я виходила і вийду знову на Майдан", - написала вона.

"Революція не скінчилася"

Image caption 21 листопада у центрі Києва зібралися активісти організацій, які називають себе "Комітет революційних громадських організацій і партій"

"Ми прагнемо згадати кров і холодну бруківку вулиці Небесної Сотні. Ми хочемо глянути в очі один одному, згадати нашу єдність, відчути, що нам є на кого розраховувати у вирішальний момент. Нагадаймо владі, що ми - її судді", - писали організатори акції 21 листопада у Facebook.

Свою акцію вони назвали "Марш гідності" і проголосили, що до нього долучилися "Добровольчий рух ОУН", "Чорний комітет", Комітет визволення політв'язнів, "Правий сектор", "Новий вогонь", ОУН (д), "Київське віче", ГО "Луганці", "Білий молот", "Національний альянс", молодіжна організація УРП та УНСО.

"Якщо 21-го вийде 100 тисяч - режим впаде, і ми готові брати за це на себе відповідальність", - написав у Facebook один із організаторів, лідер Добровольчого руху ОУН Микола Коханівський.

Ще один учасник акції, колишній депутат і політв'язень Степан Хмара упевнений, що нинішня влада зрадила ідеали Майдану, і тому кожен українець мав прийти, аби висловили свою позицію щодо влади.

За даними поліції, а також кореспондентів ВВС Україна, у масових заходах 21 листопада взяло участь загалом не більше 1000 людей. Сталися сутички із поліцейськими, які намагалися відібрати в активістів шини. Окрім того, протестувальники побили вікна у приміщенні, яке, як вони вважали, належить очолюваній Віктором Медведчуком організації "Українький вибір".

"Порожнє місце, вакуум заповнюється чимось. Є частина людей, які різко негативно ставляться до ситуації в країні, і таке, радикальне відзначення Дня гідності і свободи потрапляє у відповідний емоційний резонанс. Тому не дивно, що радикали відзначали цей день із антивладними гаслами", - каже політолог Остап Кривдик.

"Головне - що то був історичний проміжок часу, який усіх нас зробив кращими - як народ, як країну. Неважаючи на багато розчарувань і помилок - і реформаторів, і політиків старої формації - я стверджую, що ми не повинні опускати руки і як держава маємо рухатися вперед", - упевнена учасниця перших протестів у 2013-му Світлана Заліщук.

Новини на цю ж тему