Мистецтво фейку: арт-центр в Донецьку перетворили на "базу ІДІЛ"

Interactive

В'язниця "ДНР", грудень 2015

В'язниця  "ДНР", грудень 2015

"Ізоляція", червень 2012

Арт-центр "Ізоляція", червень 2012

У самопроголошеній "Донецькій народній республіці" зняли костюмовані "докази" служби бойовиків ІДІЛ в українському спецпідрозділі "Азов". Фейк представили як знахідку "хакерів" із "КіберБеркуту", а знімальним майданчиком стала "Ізоляція" - у минулому завод і найбільший культурний центр регіону, а нині - трудовий табір "міністерства держбезпеки ДНР".

Історія появи двометрового металевого оленя на вершині терикону (штучної гори) у закритій шахті "Євдокіївська" в Донецьку оповита легендами.

За однією з них, арт-об'єкт встановили в 1970-х роках друзі водія, який розбився на автомобілі "Волга" з фігуркою оленя на капоті.

Арт-об'єкт кілька разів зникав, але знаходились ентузіасти, які повертали його на місце.

Коли в грудні 2015 року до підніжжя "оленячої" гори під'їхала бронемашина з українським прапором, місто вже близько двох років контролювали бойовики самопроголошеної "Донецької народної республіки".

З машини вийшли четверо чоловіків у "постмодерністському" обмундируванні: чорно-зелений камуфляж британської армії на одному з них поєднувався з головним убором із символікою "Ісламської Держави".

Двоє інших носили хустки-арафатки, які доречніші, радше, для пустелі, і нашивки українського спецпідрозділу "Азов".

Останній був схожий на ніндзя - в масці з написом арабською "Немає бога, крім Аллаха, і Мухаммед пророк його" і в чорному китайському тактичному костюмі 91G09.

Image caption У "КіберБеркуті" стверджують, що на боці України воюють "бойовики з ІД, Туреччини та інших арабських країн"
Image caption "Привіт окупантам з Новоросії"
Image caption "Ніндзя" сів поруч із кальяном (праворуч)
Копирайт изображения izolyatsia
Image caption Любитель носити сонцезахисні окуляри в приміщенні дивиться на вікна, встановлені в 2012 році

Вони вивантажили з машини зброю, здебільшого виготовлену в країнах Євросоюзу, провіант, спорядження і кальян..., куріння якого жорстоко заборонене у реальних, а не "переодягнених" ісламських фундаменталістів.

"Переодягнені" обладнали "позицію" в одному з цехів поблизу; немовби на виставці, вони оточили себе зброєю, прапорами "ІД" і "Азову" та почали фотографуватися, прикриваючи обличчя хустками.

Вистава продовжилась в сусідніх будівлях під вигуки "Аллаху акбар!" і постріли в бік приватного сектору і терикону.

Новорічна казка

Фото і відео вистави з'явилися 3 січня 2016 року на одній зі сторінок хакерської групи "КіберБеркут" у соцмережі "ВКонтакте".

У пості йшлося про те, що хакери отримали доступ до смартфону одного з бійців "Азову", де і виявили матеріали.

"Ми вважаємо, що подальші коментарі зайві", - в "КіберБеркуті" не повідомили ані місце зйомки, яке можна було вирахувати за геотегами оригінальних фото, ані технічні особливості злому.

ВВС вдалося вирахувати місце зйомки за допомогою географічного сервісу Wikimapia.

У Донецьку і околицях є понад 150 териконів, які залишилися у спадок від вугільних шахт, але увагу дослідника привертають незвичайні об'єкти, як терикон із оленем на вершині.

Будівля, де зняли більшу частину матеріалів, аж до косметичних особливостей, збігається з тим, що ми виявили на мапі поруч із териконом.

Копирайт изображения izolyatsia
Image caption Вікна, з яких стріляли переодягнені бойовики (зліва), виходять на трубопровід колишнього заводу ізоляційних матеріалів
Копирайт изображения izolyatsia
Image caption На зйомках використовували "реквізит" із сусідніх залів "Ізоляції"
Копирайт изображения izolyatsia
Image caption Неушкоджені стільці в колишньому арт-центрі в дефіциті

Як у Донецьку могли з'явитися настільки екстравагантні, озброєні до зубів бійці?

Зв'язатися з "КіберБеркутом" через офіційні канали не вдалося - ні у соцмережах, ні за допомогою форми зворотного зв'язку на сайті групи.

Багато російських інтернет-ЗМІ, наприклад "Вєсті.Ru", "Рідус", "Іслам сьогодні", включили фейк у свої новинні стрічки.

Телеканали "Зірка" і "ТВЦ" показали фейк в ефірі, а російське агентство Sputnik, яке працює іноземними мовами, кілька разів ілюструвало статті про ІДІЛ фальшивим знімком.

Як створювався міф

За місяць до публікації фейку у спільноті "Новоросія" у соцмережі "ВКонтакте" з'явилися відомості про бойовиків "ІД", які нібито воюють у лавах українських добровольчих батальйонів в районі Широкиного і Новоазовська.

Анонімний автор писав, що "хлопці з передка" (передової) регулярно чують в радіоефірі арабську і чеченську мову, а також російську з арабським акцентом.

"Треба працювати розвідці Новоросії, треба вистежувати і брати в полон кожного бородатого араба, який воює на боці укрів - раптом пощастить!" - зазначалося в пості.

У дописі, який передував фейку, спільний із публікацією "КіберБеркуту" хештег "#ігілазов", а також манера називати Україну "Украинским Государством": скорочення "УГ" зчитується як відомий інтернет-мем.

Завод-музей

"Це наша "Прима", тільки вони прибрали сендвіч-панелі, які розділяли цех на дві половини. Могли здати їх на металобрухт", - каже менеджер зі зв'язків з громадськістю фонду "Ізоляція" Олександр Виноградов.


  • "Ізоляцію" заснувала Любов Михайлова, донька останнього радянського директора заводу ізоляційних матеріалів, який перебував на цій території.
  • Фонд фінансували здебільшого місцеві філантропи, не пов'язані, як стверджують його співробітники, з "донецькою мафією".
  • В "Ізоляції" працювали світові зірки сучасного мистецтва: Даніель Бюрен, Борис Михайлов, Рафаель Лозано-Хеммер та інші.

На прохання ВВС співробітники фонду вивчили фейк і теж дійшли висновку, що зйомку робили в цехах колишнього заводу ізоляційних матеріалів, який фонд займав з 2010 по 2014 роки.

Так, усі 18 фотографій і два відеоролики, де "переодягнені" брязкали зброєю на тлі прапорів "ІД" і "Азову", зроблені в цеху, який раніше належав компанії "Прима". Там виробляли пінополістирольні плити, залишки яких видно на задньому тлі постановних фото.

Як і в інших приміщеннях "Ізоляції", у "Примі" проводилися виставки, кінопокази та тренінги. Китайський художник Цай Гойцян у 2011 році створював там порохові портрети шахтарів: речовину підривали прямо на полотнах.

9 червня 2014 року на територію арт-центру прийшли озброєні люди, які заявили, що приміщення буде використовуватися для зберігання російської гуманітарної допомоги.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Захоплення "Ізоляції" очолив політтехнолог "ДНР" Роман Лягін, у квітні 2016 року він зник за загадкових обставин

На одному з роликів, який записали під час захоплення, "міністр держбезпеки" самопроголошеної "ДНР" Леонід Баранов стверджує, що під виглядом мистецтва в "Ізоляції" поширюють порнографію, яка розбещує слов'ян і заважає їм розмножуватися.

"Ми не могли вчинити інакше, окрім як вигнати цих хворих на голову людей", - пояснив Баранов.

На іншому ролику видно, як бойовики підривають промислову трубу, яку бельгійський художник камерунського походження Паскаль Мартін Таю у 2012 році переробив на гігантську губну помаду.

"Ми встигли вивезти лише дві машини "пласких" творів мистецтва - картин і фотографій, решту загарбники залишили собі", - розповідає Олександр Виноградов.

За його словами, цифровий лазерний різак із "Ізоляції" вдалося згодом відстежити: виробник повідомив, що оновлення для пристрою завантажувалися із території Криму.

На думку російського галериста Марата Гельмана, "Ізоляція" виконувала функцію "глоко" - агента глобального світу в локальному культурному просторі.

"Це була героїчна спроба опору провінціалізації потужного регіону, - каже Гельман. - У цьому місці хотіли, щоб Донецьк не залишився в XIX або XX столітті, а став частиною глобального XXI століття. Це символічно: спочатку палаци, гаражі та заводи перетворюються на культурні інституції, а потім культурні інституції перетворюються на тюрми і склади".

"Концтабір"

Фонд продовжив роботу в Києві, а колишній арт-центр бойовики перетворили у неформальну в'язницю.

"Фактично концтабір", - каже Дмитро Потєхін, який провів у ньому 47 діб.

Тренера з ненасильницького спротиву заарештували 7 серпня 2014 року, в Донецьк він приїхав писати статтю для канадського журналу і сфотографував готель "Ліверпуль", де розташовувався один зі штабів "ДНР".

"Вулиця проглядалася з усіх боків і була абсолютно порожньою. Це був не дуже продуманий крок", - згадує Потєхін.

Після допиту Потєхіна відправили в підвали "Ізоляції", де одночасно утримували десятки ув'язнених. "Максимум, що я бачив, - це 40 ув'язнених, але їх точно було більше", - згадує він.

Копирайт изображения Сергій Старостенко, Країна
Image caption Дмитро Потєхін "готовий свідчити", що пам'ятає місце, де знімався фейк про "ІД"

В'язнів змушували носити боєприпаси, прибирати територію заводу і затягувати автомобілі "Тойота" у ту ж "Приму".

"Дуже дорогі джипи, судячи з того, що в них були заблоковані рулі і колеса, - крадені з автоцентру, - веде далі Потєхін. - Я до того моменту оголосив голодування (їв тільки цибулю) і майже не брав у цьому участі. Це дратувало одного з терористів, він вистрілив у мене за головою і наказав іти працювати".

Також Потєхін відмовився вести пропагандистський відеоблог про життя в "ДНР" для одного з російських каналів.

24 вересня його доставили до "Багіри" - слідчого "МГБ", яка визнала арешт журналіста помилкою і просила його бути об'єктивним у своїх розповідях про полон.

"Мабуть, вони зрозуміли, що я безнадійний і працювати на них не буду, - міркує Потєхін. - Можливість зробити кар'єру на перевербуванні "шпигуна" у них зникла. А вбити мене, виходячи з їхнього параноїдального світоустрою, означає збільшити шанси бути знищеними самим. Я став незручним для них".

Звільнившись, Дмитро Потєхін переночував у Донецьку в спеціально знайденій приватній квартирі, зв`язався зі знайомими західними журналістами, зустрівся з ними у готелі "Рамада", з'їв пасту карбонара і випив Jack Daniel's. Вже за два дні він ночував у власному ліжку.

Розп'яття

Від імені "КіберБеркуту" у соцмережах і ЗМІ поширюються і інші дивні відео.

У квітні 2015 року на тій же сторінці, де згодом з'явився фейк про "ІД", опублікували відео з "українськими карателями", які фальшиво розпинають і підпалюють "бойовика" (копія, 18+).

Тоді автор публікації відповів кореспонденту Бі-бі-сі, що відео отримали від "ополченців Новоросії".

"Двоє людей надіслали його "з ополчення ДНР" і один із "ЛНР". Це відео надсилали "бойовикам" для залякування "нацистами з України". Ми лише саме це й підкреслили. Хто його знімав, реальне це відео чи ні - я не можу сказати - мене там не було. Повторюся: ми хотіли висвітлити той факт, що подібними відео намагаються залякати "ополчення Новоросії", - подальші запитання співрозмовник проігнорував.

"КіберБеркут" заявив про себе у березні 2014 року атаками на сайти НАТО. Група регулярно звітує про зломи конфіденційного листування українських і західних політиків, але замість масивів листів публікує лише окремі документи, достовірність яких перевірити неможливо.

Image caption Відео "КіберБеркута" із "розп'яттям" бойовика зроблено настільки незграбно, що його викривали самі прихильники "Новоросії"

У лютому 2016 року "КіберБеркут" взяв на себе відповідальність за злом пошти цивільного розслідувача, керівника Conflict Intelligence Team Руслана Левієва.

"Зламали мою стару пошту, якою я користувався кілька років тому і в яку відтоді майже не заходив, - розповідає Лєвієв. - Як зламали - не знаю. Там стояв довгий складний пароль, плюс необхідність підтвердити вхід кодом із смс. Питання для відновлення паролю прибрали, точніше, замінили випадковим набором цифр і букв, щоб не можна було скористатися".

Зловмисники отримали доступ до аккаунту Лєвієва на Livejournal і його профілю з правами публікації на сайті розслідувачів Bellingcat.

Там з'явилося звернення: "Bellingcat - це проНАТО та проамериканська організація провокаторів, вони брешуть і шпигують, проблеми інших - їхній хліб. Вони - сміттярі, а не розслідувачі".

Fancy беркут?

Кібератака супроводжувалася хвилею фішингових листів, метою яких було роздобути паролі інших авторів Bellingcat.

Проаналізувавши всі обставини, компанія ThreatConnect дійшла висновку, що ті, хто представився "КіберБеркутом", використовували для злому інфраструктуру іншої хакерської групи - Fancy Bear.

Остання відповідальна за злом Демпартії США і Всесвітнього антидопінгового агентства у 2016 році.

"За тим, як вони діють і яку використовують інфраструктуру, можна зрозуміти, що це або одна група, або просто соратники, які діють спільно", - сказав "Медузі" провідний аналітик ThreatConnect Річ Баргер.

Лєвієв більш категоричний: "Я вважаю, що "КіберБеркут" - чергова ширма для спеців із російських спецслужб і хакерів, які з ними співпрацюють. У різні часи, у різних ситуаціях вони називають себе по-різному: хакер Хелл, Fancy Bear, "КіберБеркут".

Чи були в курсі "іділівці" з донецької "Ізоляції", що їх перфоманс опублікують під виглядом зливу "КіберБеркуту"?

Судячи з того, наскільки різні за якістю (не плутати з достовірністю) матеріали публікуються від цього імені, "КіберБеркут" може бути "парасолькою", що об'єднує цілу мережу виробників фейків, хакерів або хакерських груп.

Вони можуть навіть не знати одне про одного, як люди, які відбудовували оленя на териконі в Донецьку, не знали, хто ж його встановив спочатку.

Новини на цю ж тему