Бюджет 2017: "людиноцентричний" чи традиційний?

daniliuk rada Копирайт изображения Alamy
Image caption Олександр Данилюк каже, що традиція ухвалення бюджету "під ялинку" - незмінна

Попри обіцянки уряду, ухвалили бюджет на 2017-й, як і у попередні роки, вночі. Відбулось це із порушенням термінів та зі зміною ставок податків безпосередньо перед голосуванням.

"Традиції ухвалювати бюджет вночі біля ялинки виявилися незмінними", - заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. Але він додав, що це не позначилося на якості документу.

Між першим і другим читанням як доходи, так і видатки бюджету зросли - на 15,1 млрд грн. Проте дефіцит залишився незмінним - на рівні 3%.

Незмінними залишилися і головні макропоказники.

Уряд і надалі передбачає, що у 2017 році економіка зросте на 3%, а інфляція трохи перевищить 8%.

Головні зміни були всередині самого бюджету. Вони зумовлені рішенням уряду з 1 січня 2017 року підвищити мінімальну зарплатню до 3200 грн. Це удвічі більше, ніж те, що сам уряд закладав у проект ще у вересні.

"Мінімалка" 3200 - не все так просто

За словами міністра фінансів, для цього уряд мав передбачити у бюджеті понад 28 млрд грн. Це при тому, що окремим законопроектом уряд "відв'язав" від "мінімалки" зарплати посадовців та деякі платежі.

У Кабміні очікують, що ці кошти забезпечать більші надходження від податку на доходи фізосіб - на 5,5 млрд грн.

Проте експерти зауважують, що бізнес не обов'язково діятиме за сценарієм уряду: більші заплати - більші податки.

Не виключено, що підвищення "мінімалки" може призвести до звільнення працівників або ж зростання цін. Виробники закладатимуть підвищення зарплат у вартість продукції.

У НБУ оцінили можливий вплив підвищення "мінімалки" у близько 1% інфляції.

На 4 млрд - до 45 млрд грн - зросли й прибутки, які до бюджету має перерахувати НБУ. Цього року Нацбанк перерахував до бюджету трохи більше 38 млрд грн. При цьому останній "транш" надійшов до кошторису лише на початку грудня.

Проте це не єдині доходи наступного року, реальність яких викликає сумніви у оглядачів.

У бюджеті на 2017-й, як й цього року, передбачені доходи від приватизації у понад 17 млрд грн. Але у 2016 році ця стаття була виконана приблизно на 5%.

Ще 10,5 млрд грн хочуть отримати від конфіскації "необгрунтованих активів" українських посадовців-корупціонерів. Але законопроект про спецконфіскацію, який має забезпечувати це, так і не ухвалили.

У бюджеті 2016 року від конфіскації майна корупціонерів планували 7,7 млрд грн. А надійшло не більше 2% від цієї суми.

"Шкідливі звички" як джерело

Для балансування бюджету знадобилося вдатися до зміни податків.

Як і торік, за години до ухвалення бюджету депутати внесли зміни до Податкового кодексу. Хоча усі податкові зміни не можуть відбуватися менше, ніж за півроку до їхнього запровадження.

Image caption Не всі осилюють нічний розгляд бюджету

Цього року вирішили обмежитися підвищенням акцизів. Як кажуть, "податків на погані звички". При цьому "ціна" кожної такої зміни - мільярди гривень, надходження яких до бюджету є досить суперечливим.

Наприклад, передбачається підвищення акцизів на спиртне і цигарки:

  • на спирт - на 20%, на пиво та слабоалкогольні напої - на 12%,
  • на тютюнові вироби - на 40% (пачка цигарок подорожчає на 4-5 грн).

У 2016 році акциз на цигарки зріс на 40%. Це принесло у бюджет додатково майже 10 млрд грн.

Водночас продажі цигарок зменшилися. Як припускають учасники ринку, не лише від того, що українці відмовляються від шкідливої звички, а й через відхід частини ринку "в тінь".

"Компенсувати" непопулярні заходи покликано скасування 2% збору до Пенсійного фонду з обміну валюти. Його запровадили у 2015 році для стабілізації валютного ринку. Сплачували збір лише фізичні особи.

На понад 30% зросте акциз на паливо Євро-4 та Євро-5. Але зменшиться рента на видобуток нафти - з 45% і 21% до 29% і 14%, залежно від глибини видобутку.

"Людиноцентричний" бюджет

Якщо розрахунки уряду на детінізацію зарплат із підвищенням "мінімалки" справдяться, то можна очікувати зростання надходжень Єдиного соціального внеску. А відтак, й доходів Пенсійного фонду.

Очевидно, саме тому в остаточному варіанті бюджету на 2017 рік уряд зменшив дефіцит фонду майже на 10%. Так виконали одну із давніх вимог МВФ.

Але при підвищенні "мінімалки" до 3200 грн, прожитковий мінімум на 1 січня становитиме 1544 грн. До кінця року він зросте до 1700 грн на місяць.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Володимир Гройсман вважає перший бюджет свого уряду "людиноцентричним"

Зміни у пенсіях та інших соцвиплатах будуть лише трохи більшими за інфляцію. Вони мають зрости на 10%.

Наприклад, мінімальна пенсія у грудні наступного року має становити 1373 грн.

При цьому, за даними міністерства соціальної політики, у вересні цього року реальний прожитковий мінімум становив понад 2,5 тис. грн.

Так, як написав у своїх висновках бюджетний комітет, виникне розбіжність між соцгарантіями для працюючих людей та інших груп населення.

Втім, як заявив премєр Гройсман, кошторис на 2017 рік - "це людиноцентричний бюджет", який дозволить відновити не тільки економіку, але й соціальну справедливість.

Новини на цю ж тему