Український Ан-132 стане саудівським, хоча потрібен Росії

Ан-132 Копирайт изображения EPA
Image caption Новий Ан-132 - швидше демонстратор, ніж новий повноцінний літак, йому ще належить пройти цикл випробувань

Український літак Ан-132D, урочиста презентація якого відбулася в Києві у вівторок, ще повинен пройти серію випробувань, перш ніж можна буде говорити про завершення робіт над новою машиною. Проте, це черговий важливий етап для української авіаційної промисловості.

Ан-132 - транспортний літак легкого класу. У таких літаках Російська Федерація зараз відчуває гостру потребу і змушена розробляти новий транспортний Іл-112 для міністерства оборони.

Аналогічна ситуація і на російському ринку літаків для регіональних та місцевих пасажирських перевезень.

Через розрив зв'язків з Україною Росія не може більше виробляти український Ан-140, який випускається на самарському заводі "Авіакор", і буде вкладати гроші в проект Іл-114.

Ан-132 випускатимуть на підприємстві, яке побудують в Саудівській Аравії. Його вироблятиме спільне підприємство: партнером "Антонова" в ньому виступає саудівська компанія Taqnia Aeronautics.

Ан-132 суттєво відрізняється від моделі Ан-32, на основі якої він розроблявся.

На ньому встановлена ​​авіоніка американської компанії Honeywell, пропелери британської Dowty Propellers, повітряна система Liebherr-Aerospace Toulouse, але головне - нові двигуни PW150A компанії Pratt & Whitney Canada потужністю 5071 к.с (3782 кВ).

З урахуванням всіх змін багато технічних характеристик нового літака зросли в порівнянні з базовою моделлю Ан-32: вантажопідйомність зросла з 6,7 тонн до 9,2, "стеля" - з восьми до дев'яти кілометрів, збільшилася дальність польоту й інші характеристики.

Ці параметри вище, ніж у майбутнього російського Іл-112.

Новий чи старий?

Експерти по-різному оцінюють новий літак.

"Це по суті наш старий знайомий Ан-32, якому цього року виповнюється 40 років, тільки з новим двигуном, новою авіанікою та імпортозаміщенням - мінус російські постачальники. Все інше - один в один радянський транспортний літак", - сказав керівник інтернет-порталу Avia.ru Роман Гусаров.

Копирайт изображения EPA
Image caption Ан-132D буде випускати спільне підприємство: партнером "Антонова" в ньому виступає саудівська компанія Taqnia Aeronautics.

Таку думку не поділяє керівник аналітичної служби агентства "Авіапорт" Олег Пантелєєв.

"Його без застережень можна називати новим, тому що кількість новацій дійсно велика. Установка нового двигуна і нової авіаніки вимагали серйозних конструкторських робіт", - сказав він в інтерв'ю BBC.

За словами пана Пантелєєва, "той колектив конструкторів, який зберегла Україна в антоновській фірмі, як і раніше здатен швидко з помірними бюджетами реалізовувати проекти, в тому числі пов'язані з дуже серйозною модернізацією повітряного судна з інтеграцією в існуючий планер сучасного західного обладнання".

Це досить серйозне завдання, зазначив експерт, оскільки працювати доводиться з західними постачальниками за правилами сучасного авіаційного ринку.

Говорити про успіх проекту поки що зарано, оскільки літак тільки починає цикл льотних і наземних випробувань. Проте в перспективі "Антонов" і Taqnia Aeronautics розраховують вивести літак на Близький Схід, Латинську Америку, Африку та інші ринки.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Антонов показав новий транспортний літак

Російський ринок

Тим часом, буквально у сусідстві з Україною існує великий ринок, який потребує саме таких літаків.

Парк військово-транспортних літаків у Росії заповнений переважно старими радянськими літаками КБ "Антонов": легким Ан-26, середнім Ан-12, надважким Ан-124. Ресурс багатьох з них неодноразово продовжувався.

Іл-76 зберігається тільки в сегменті важкого транспортника ВПС Росії.

У Росії зараз активно розробляють новий легкий транспортний Іл-112. Його почали проектувати ще в першій половині 1990-х років, але потім через фінансові проблеми призупинили.

Image caption Ил-112 наразі існує тільки як макет

У якийсь момент міноборони повністю припинило фінансування робіт за цим проектом, оскільки вирішило закуповувати транспортну версію українського Ан-140.

Однак в 2013 році фінансування відновили, а наприкінці 2014 року, після того, як Росія і Україна остаточно припинили військово-технічне співробітництво, "Ільюшин" уклав з міністерством оборони контракт на розробку Іл-112.

Перша машина готується до будівництва, і, є надія, що її презентують вже у 2017 році.

Правда, цей літак повністю відрізнятиметься від Ан-132, який все-таки значною мірою успадкував багато вузлів і системи від Ан-32 (і який за рахунок потужніших моторів перевищує "Іл" за кількома характеристиками), а також від транспортного Ан-140.

Літак для Сибіру

Що стосується ринку регіональних і місцевих пасажирських перевезень, то ситуація на ньому настільки складна, що 12 травня Володимир Путін присвятив їй всю нараду з розвитку авіабудування в Росії.

Через брак близькомагістральних лайнерів в Росії часто для того, щоб перелетіти в місто сусіднього регіону потрібно зробити пересадку в Москві або Петербурзі.

Особливо гостро цю проблему відчувають в ти х регіонах, переважно північних, де немає добре обладнаних аеродромів.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У 1990-ті рр. міноборони Росії припинило фінансування проекту будівництва Іл-112, оскільки вирішило закуповувати транспортну версію українського Ан-140

Тоді президенту РФ запропонували на вибір чотири літака: Іл-114, український Ан-140, китайський МА700, і Ту-324.

Цікаво, що окрім чисто українського Ан-140, який розроблявся на заміну Ан-24 зі схожими вимогами, МА700 взагалі є далеким родичем Ан-24, який пройшов кілька стадій глибокої модернізації вже в Китаї.

У 2013 році в Росії активно розвивався проект з організації виробництва канадських літаків Bombardier Q400 в Ульянівську. Проект згорнули в 2015 році на тлі загострення відносин із Заходом.

Проект виробництва МА700 в Росії підтримував міністр промисловості та торгівлі Денис Мантуров. Іронія долі: в цьому випадку Росія закуповувала б ліцензію на виробництво китайського літака, зробленого на основі радянського лайнера.

Кожен з цих проектів має свої недоліки. Ту-324 - турбореактивний лайнер, який буде дорожчим в обслуговуванні та експлуатації, оскільки гвинтові літаки набагато економічніші.

Ан-140 будувався в Росії, на самарському заводі "Авіакор", двигуни виробляли в Україні.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Новітній китайський лайнер МА700 є нащадком ліцензійної версії радянського Ан-24

Він міг стати новим російським регіональним турбогвинтовим лайнером, але через розрив відносин з Україною будівництво загальмувало. Тепер перспективи цього виробництва занадто туманні.

Іл-114, на думку експертів, - не найкращий варіант з усіх. Його почали розробляти ще в середині 1980-х і навіть приготувалися до випуску на Ташкентському заводі. Але після розпаду СРСР виробництво не налагодили і за чверть століття випустили всього приблизно двадцять.

Одним з недоліків проекту Іл-114 стало те, що він спочатку проектувався як пасажирський літак, і схема розташування його крила "низкоплан" ускладнює його виробництво як транспортного.

Іл-114, Ан-132, Ан-140 - "високоплан": крило, яке кріпиться до верхньої частини фюзеляжу, дозволяє переробити літак на транспортний, розмістити в хвостовій частині рампу для навантаження та вивантаження.

Однак, схоже, саме в нього і вкладатиме гроші Росія. Поки що невідомо, коли цей літак почнуть виробляти серійно. Одна з дат, які фігурували в пресі, - 2019 рік.

Іл-112, в свою чергу, не можна переробити на пасажирський, оскільки у нього специфічні параметри фюзеляжу, які визначаються вимогами військових.

Ринок

Як зазначає Олег Пантелєєв, російський ринок місцевих і регіональних літаків, попри його незаповненість, все-таки ​​не такий великий, щоб можна було окупити витрати на організацію виробництва.

При цьому Росія змушена вкладати гроші оразу в два проекти, які в разі кооперації з Україною можна було би замінити двома модифікаціями одного літака, виробництво яких вже було налагоджено.

На міжнародному ринку Росії доведеться боротися за місце з багатьма виробниками, що мають великий досвід, вже розгорнуте виробництво і налагоджену систему обслуговування.

Україна з Саудівською Аравією збираються вийти на нього з модернізованим варіантом добре знайомого всьому світу Ан-32, оснащеного також двигунами з гарною репутацією (вони стоять на тому ж Q400), і Ан-132 також, можливо буде конкурувати з Іл-112.

Правда, позиціонувати його будуть вже як саудівський літак.

Те саме стосується і пасажирського Іл-114, який поки що не має практично жодної репутації.

Проте, Росія вкладатиме великі кошти в обидва проекти, перебуваючи в досить складному фінансовому становищі.

Ці труднощі вже позначилися на фінансуванні проекту Іл-114.

Якщо в проекті бюджету на 2017 рік на початку жовтня спочатку фігурувала сума в 9,6 млрд рублів тільки на одну цю програму, то в поправках, прийнятих Держдумою через місяць, вже фігурували 6,2 млрд рублів на доопрацювання Іл-114, літака Іл-96, а також на доопрацювання двигуна ТВ-117 для Іл-114 і Іл-112.

Новини на цю ж тему