Економічний календар: чого очікувати у 2017 році

коробка з ялинковими прикрасами Копирайт изображения UNIAN
Image caption У 2017 не всі "подарунки", заготовлені для економіки у 2016 році, можуть виявитися тим, чого очікували

Крім традиційних несподіванок, 2017 рік може принести і сюрпризи, закладені "під ялинку" ще у 2016.

1. Зростання мінімальної зарплатні до 3200 грн.

Зміни, що очікують на українців вже з 1 січня 2017 року, переважно пов'язані із бюджетом на 2017 рік, який депутати ухвалили в ніч проти 21 грудня, а також зі змінами до Податкового кодексу, проголосованими за кілька годин до бюджету.

Згідно із законом Про бюджет на 2017 рік, з 1 січня 2017 року мінімальна зарплатня в Україні становитиме 3200 грн на місяць.

До мінімальної зарплатні традиційно були "прив'язані" багато соціальних видатків, а також посадові оклади (так звана "тарифна сітка" оплати праці - Ред.), розрахунки штрафів і вартості адміністративних послуг. Тому парламенту довелося "розривати" цю "прив'язку" окремим законом, який було ухвалено лише 6 грудня.

Тепер у бюджетних організаціях мінімальні оклади визначатиме уряд, у позабюджетній сфері - колектичними договорами, а штрафи і адмінпослуги прив'язуватимуться до прожиткового мінімуму.

Підвищуючи мінімальну зарплату, уряд водночас очікує більшої "детінізації" зарплат і зростання надходжень до соціальних фондів. Саме із цим пов'язана вимога сплачувати ЄСВ навіть за відсутності доходів до підприємців-"спрощенців" ІІ і ІІІ групи.

Від 1 січня вони зобовязані платити 704 грн мінімального соціального внеску.

Із зростанням "мінімалки" пов'язане також і запровадження штрафів за зарплати "у конверті". Цей штраф може становити до 100 мінімальних зарплат, тобто до 320 000 грн, якщо підприємство відмовить інспектору праці у перевірці трудових договорів і нарахування зарплат.

Оглядачі припускають, що при підвищенні зарплат у бюджетні сфері може відбутися і звільнення певної кількості працівників у приватному секторі, особливо у регіонах, де середня зарплатня є меншою, ніж 3200 грн., яку уряд визначив як мінімальну у 2017 році.

2. Зміни в акцизах

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У 2017 принаймні один із "героїв" крафтового пива відійде в історію, а якась частина алкогольного ринку може піти "в тінь"

Зміни в акцизах визначаються змінами до Податкового кодексу, проголосованими за кілька годин до ухвалення бюджету. Вони також почнуть діяти з 1 січня 2017 року. Зокрема, йдеться про

•підвищення акцизу на горілчані та слабоалкогольні напої на 20%, і на кріплені та ігристі вина - на 12%,

•підвищення акцизу на цигарки на 40%,

•скасування акцизу з роздрібного продажу нафтопродуктів і підвищення базової ставки податку на 2%.

Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна заявила, що підвищення акцизів на алкоголь може призвести до того, що "тінь" може зрости до катастрофічних розмірів".

Впродовж 2016 року, у якому також відбулося підвищення акцизів, зокрема, і на цигарки, учасники ринку вказували на зменшення продажів, і припускали, що це відбувається не лише від того, що українці відмовляються від шкідливої звички, а й через відхід частини ринку "в тінь".

3. Очікування траншу МВФ

Голова НБУ Валерія Гонтарева очікує, що Київ може отримати чергову порцію кредиту МВФ вже у січні 2017 року.

За її словами, ухвалення бюджету і націоналізація Приватбанку допомогли пришвидшити процес.

Раніше у НБУ очікували отримання коштів МВФ не раніше лютого.

Загалом, українська влада очікує отримати чотири транші від МВФ до кінця 2017 року. Такими ж були і плани на 2016 рік. Проте насправді Києву вдалося отримати лише один.

Серед погоджених, але невиконаних домовленостей з МВФ - земельна і пенсійна реформи.

Від продовження співпраці з МВФ також залежить отримання фінансової допомоги інших міжнародних партнерів Україні - Світового банку, ЄС, ЄБРР.

4. Завершення газового арбітражу

Копирайт изображения AFP
Image caption у 2017 арбітраж у Стокгольмі має вирішити долю взаємних позовів "Нафтогазу" і "Газпрому" на мільярди доларів

Як очікує голова НАК "Нафтогаз" Андрій Коболев, у І кварталі 2017 року можна очікувати рішення Стокгольмського арбітражу щодо контракту купівлі-продажу газу із російським "Газпромом", а до кінця першого півріччя - щодо умов транзиту російського газу територією України.

Позовні вимоги "Нафтогазу" до "Газпрому" за цими двома справами становлять 26,6 млрд доларів, а "Газпрому" до "Нафтогазу" - 38,7 млрд доларів.

Компанії звернулися до арбітражу влітку 2014 року, коли "Нафтогаз" відмовився купувати російський газ за ціною, яку Київ назвав неринковою, а "Газпром" припинив постачання газу без авансових платежів.

5. Монетизація субсидій і підвищення енергоефективності

Віце-прем'єр Геннадій Зубко розраховував, що з 1 квітня в Україні може запрацювати Фонд енергоефективності, - про це він говорив і в інтерв'ю ВВС Україна влітку 2016 року.

За задумом уряду, за рахунок коштів Фонду українські родини зможуть компенсувати свої витрати на енергоощадні заходи.

Проте станом на кінець 2016 року питання зі створення Фонду не було вирішено. Уряд лише розробув відповідний законопроект, який збирається подати на розгляд парламенту на початку 2017 року.

Втім, навіть після ухвалення законопроекту, створення самої установи може тривати до трьох місяців.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У 2017 році система субсидій може зазнати змін

Очікується також, що після завершення опалювального сезону уряд має визначитися зі способом, у який "монетизуватиме" субсидії.

Нині уряд розглядає два варіанти монетизації: на рівні підприємств теплокомуненерго, коли цим підприємствам грошима виплачуватимуть за тих, хто отримує право на комунальну субсидію, і на рівні населення, коли кожне домогосподарство отримує кошти на власний рахунок.

Проте, за словами віце-прем'єра Павла Розенка, "немає ніяких гарантій, що, коли людині прийдуть ці кошти, вона використовує їх саме на оплату енергоресурсів".

Отож, який варіант врешті-решт обере уряд, поки що незрозуміло. Проте комунальні субсидії потребують дедалі більших видатків бюджету.

Якщо у 2015 році на субсидії було виділено 35 млрд грн. бюджетних коштів, у 2016 - понад 40 млрд грн, то у бюджеті на 2017 рік передбачено виділення близько 47 млрд грн на виплату комунальних субсидій.

За прогнозами МВФ, у 2017 році потреба у субсидіях може зрости до 80 млрд грн., або 10% бюджету.

Водночас, за словами голови "Нафтогазу" Андрія Коболева, монетизація субсидій дозволить запустити ринок газу для населення, аби споживачі отримали можливість самостійно обирати постачальників.

Очікується також, що у питанні комунальних послуг і енергоефекивності можуть відбутися кардинальні зміни, коли Верховна Рада розгляне низку законпореоктів - "Про фонд енергоефективності", "Про енергоефективність будівель", "Про житлові комунальні послуги" та "Про комерційний облік".

Тож не виключено, що у опалювальному сезоні 2017-2018 на українців чекатимуть якісь сюрпризи.

6. Податкова реформа. Знову

Голова комітету з податкової політики, депутат від БПП Ніна Южаніна очікує, що у 2017 році "кардинальні, а не точкові, фрагментарні" податкові зміни будуть розглянуті і ухвалені вчасно, тобто до 1 липня, як цього і вимагає закон.

У такий спосіб можна буде не тільки виконати закон, але й уникнути передсвяткової "лихоманки" у парламенті, коли податкові зміни ухвалюються за кілька годин до голосування за бюджет.

Втім, як показало "нічне" голосування за один із податкових законопроектів, що передували ухваленню бюджету (Про покращення інвестиційного клімату), чергова спроба податкової реформи може знову обернутися не тими результатами, що від неї очікували.

Зокрема, на стадії розгляду законопроекту із нього зник один із ключових розділів, що стосувався передачі баз даних від податківців до мінфіну.

7. "Полегшення" у веденні бізнесу

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Українська економіка не продукує гроші так швидко, як їх може надрукувати Нацбанк

У жовтні стане відомо, чи вдалося урядові втілити плани щодо покращення позицій України у рейтингу Doing business, що укладається Світовим банком.

Згідно з Планом пріоритетних дій уряду на 2016 рік, Кабмін мав ініціювати законодавчі зміни, що дозволили б Україні увійти в перші 50 кращих країн рейтингу в 2017 році, і 20 - в 2018 році.

Проте у 2016 році, попри оптимістичні очікування української влади, Україна піднялася у рейтингу лише на одну сходинку, посівши 80 місце серед 190 країн світу. Для порівняння - Білорусь перебуває на 37 сходинці рейтингу, Росія - на 40.

Міністерство економіки очікує, що завдяки проведеним у 2016 році реформам, у 2017 році Україні вдасться піднятися на 15-20 сходинок у рейтингу.

Новини на цю ж тему