Україна проти Росії: чи стане позов до Міжнародного суду ООН історичним?

Так виглядає будівля Міжнародного суду ООН у Гаазі Копирайт изображения AP
Image caption Так виглядає будівля Міжнародного суду ООН у Гаазі

Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН в Гаазі, звинувативши її у порушенні кількох міжнародних конвенцій під час анексії Криму та у конфлікті на Донбасі.

МЗС України вже назвало цей позов "історичним", наголосивши, що міжнародне право - на боці України.

У відповідь МЗС Росії заявило, що використає усі доступні правові механізми для захисту і заперечило звинувачення, що їх висунула Україна.

Окрім позову до головного судового органу ООН, Україна як держава чи її громадяни від березня 2014 року скаржилася на РФ до Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду у Гаазі та міжнародних арбітражних судів у Стокгольмі та Лондоні.

В українському зовнішньополітичному відомстві визнають: розгляд позову до Міжнародного суду ООН, як і до інших міжнародних судів, може тривати роки.

На чиєму боці право

МЗС України доводить у позові, що Російська Федерація порушує дві міжнародні Конвенції.

Перша - про боротьбу з фінансуванням тероризму. Україна вважає, що це відбувається шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, серед яких називає "ДНР" та "ЛНР", які вчинили низку актів тероризму на її території. Україна проти Росії: чи стане позов до Міжнародного суду ООН історичним?

Друга Конвенція - про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У позові твердять, що Росія причетна до дискримінації неросійських громад, які проживають на окупованій території Криму, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар.

"Починаючи з незаконного "референдуму", проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною асамблеєю ООН і виявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови", - ідеться у заяві українського МЗС.

Президент Петро Порошенко також прокоментував звернення України до Міжнародного суду ООН.

"Протягом трьох років російські бойовики скоїли численні терористичні атаки, жертвами яких стали сотні тисяч безвинних людей, які змушені були покинути свої помешкання. (...) Ті, хто залишився і у Криму, і на Донбасі зазнають тортур і переслідувань. Забороняється діяльність меджлісу кримськотатарського народу та скоюються інші злочини, які не можуть залишатися безкарними", - заявив президент.

Петро Порошенко нагадав, що близько 1,7 млн громадян України є тимчасово переміщеними особами.

Image caption Генасамблея ООН неодноразово визнавала анексію Криму незаконною, тепер Україна хоче рішення Міжнародного суду ООН

Президент упевнений, що Україна весь цей час діяла виключно у відповідності до міжнародного права.

За його словами, готуючи позов до судового органу ООН у частині невиконання Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, компетентні органи провели п'ять засідань і направили 45 нот дипломатичними каналами.

За другою Конвенцією - щодо ліквідації усіх форм расової дискримінації - подано більше ніж 20 нот.

Справа на роки

Експерти упевнені, що розгляд справи може тривати не один рік.

До прикладу, рішення за позовом Румунії до України, поданим у 2004 році, було ухвалене у 2009-му. Тоді між Києвом і Бухарестом виникла територіальна суперечка про лінію розмежування чорноморського шельфу і приналежності острова Зміїний у Чорному морі.

Про затяжний процес кажуть і в МЗС України. Заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль наголосила, що процедура розгляду - тяжка і тривала.

"Після ухвалення судом рішення про застосування тимчасових заходів суд дає деякий час на подання меморандуму з усією доказовою базою. Після цього другій стороні дають час на підготовку контрмеморандуму. Справа буде тривала і судом розглядатиметься роки", - сказала журналістам Олена Зеркаль.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Росія неодноразово заявляла, що не постачає зброю так званим ДНР/ЛНР

"На контролі"

Президент сказав, що "тримає на контролі" попередні позови проти Росії, зокрема, про конфіскацію Росією українського майна, українських родовищ, захоплення українських платформ у Чорному морі, про перешкоджання рибальству, заподіяння екологічної шкоди в анексованому Криму та на Донбасі.

За даними міністерства юстиції, за останні три роки Україна подала п'ять міждержавних позовів проти Росії і готує шостий, який стосуватиметься заборони діяльності Меджлісу кримських татар у Криму.

Окрім заяв, поданих урядом, на сьогодні на розгляді у Європейському суді з прав людини перебуває понад 500 індивідуальних скарг.

Це скарги як на дії Росії, так і на дії України, пов'язані із конфліктом на Донбасі і анексією Криму - про незаконне позбавлення волі, різні форми жорстокого поводження, переважно щодо осіб, які брали участь у боях, про знищення майна та інших наслідків військових дій на сході України.

Міністр юстиції України Павло Петренко ще у 2015 році заявляв про те, що Україна звернулася з заявою до Міжнародного кримінального суду у Гаазі (Гаазького трибуналу) щодо подій під час Євромайдану, у зв'язку із анексією Криму і конфліктом на сході України.

Після анексії Криму колишній прем'єр Арсеній Яценюк обіцяв спрямувати звернення України до Міжнародного арбітражного суду у Стокгольмі у зв'язку із "націоналізацією" близько 400 підприємств на території Криму.

Голова уряду оцінював збитки України від відчуження держмайна на півострові у понад трильйон гривень.

Проте на сьогодні, як повідомляли представники міністерства юстиції Україниу ЗМІ, до міжнародних арбітражних судів звернулися лише шість українських компаній і банків, зокрема "Нафтогаз України", Приватбанк, Ощадбанк.

Копирайт изображения Council of Europe
Image caption У Європейському суді з прав людини - сотні справ про порушення у Криму і на Донбасі

Росія і процедури

Керівництво Росії постійно заперечує звинувачення у причетності до конфлікту на Cході, що їх висуває Україна, а також називає законною анексію Криму.

У міністерстві закордонних справ РФ заявили, що вона використає "доступні засоби правового захисту" у зв'язку з позовом України в Міжнародний суд ООН.

"На жаль, українська сторона не виявила інтересу до діалогу з Росією і в односторонньому порядку, перервавши консультації, вирішила подати позов до Міжнародного суду. Російська Федерація має намір використовувати доступні засоби правового захисту", - ідеться у коментарі МЗС Росії, розміщеному на його сайті.

Російське зовнішньополітичне відомство також заперечило висунуті Україною звинувачення.

"Російська Федерація щиро намагалася розібратися в суті претензій української сторони, сумлінно перевіряючи її заяви, однак зіткнулася зі стійким небажанням українських відомств вести предметний діалог і в кінцевому результаті - з одностороннім розривом консультацій українською стороною. (...) Перспектива організації на підставі угоди сторін нейтрального міжнародного арбітражу, який міг би розібратися в ситуації, також не влаштувала Київ", - вказує МЗС Росії.

Новини на цю ж тему