Анексовані вишки: історія газових платформ біля Одеси

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Самохідна плавуча бурова установка (СПБУ) "Петро Годованець" - одна з так званих "вишок Бойка". У 2014 році кримська влада "націоналізувала" її разом з іншим майном "Чорноморнафтогазу"

ВВС Україна вирішила пригадати історію газових платформ, які були анексовані Росією одночасно з Кримом й всупереч позиції Києва ведуть видобуток біля берегів Одеської області.

Міністр оборони Степан Полторак заявив, що саме з них нещодавно був обстріляний український військовий літак.

Обстріл Ан-26

1 лютого, на тлі загострення в Авдіївці, Міноборони України повідомило про те, що у Чорному морі "з раніше захоплених Російською Федерацією бурових вишок" був обстріляний український військовий транспортник Ан-26.

Мова йде про колишні "вишки" дочірньої компанії "Нафтогаз України" - "Чорноморнафтогазу" - розташовані в Одеському родовищі, за 100 км від узбережжя Одеської області.

Екіпаж літака не постраждав й борт успішно приземлився в аеропорту свого призначення. Міноборони опублікувало фото, на яких видно отвори, вочевидь - від кулеметних куль (за даними української сторони, обстріл вівся з РПК).

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Степан Полторак опублікував фото, за його словами, кульових отворів у корпусі Ан-26

У Чорноморському флоті РФ такі звинувачення назвали "абсолютною брехнею" й звинуватили український літак у провокативно низькому польоті над буровими платформами "Таврида" і "Крим-1".

"Під час другого заходу українського Ан-26 для запобігання можливої авіакатастрофи через зіткнення з щоглою вишки співробітник підрозділу охорони бурової платформи подав 4 світлових сигнали з "сигнального" пістолета", - йшлося у заяві.

Платформи

Газові родовища, де стався інцидент, розташовані на шельфовій зоні між узбережжям Одеської області та Кримом - приблизно за 100 км від Одеси та 150 км від кримського півострова.

До 2014 року там вели видобуток кілька українських стаціонарних газових платформ та пересувних самопідйомних бурових установок.

Серед останніх - так звані "вишки Бойка" (пересувні платформи, придбані за міністра енергетики Юрія Бойка).

Як розповідає ВВС Україна президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, свого часу введення їх в експлуатацію дозволило наростити видобуток газу на Чорноморському шельфі в українському секторі з 1,1 до 1,7 млрд кубометрів на рік.

"З точки зору задоволення потреб України - це цифра мізерна. Цей газ ніколи на материкову частину не надходив, він йшов лише на територію АР Крим", - розповідає експерт.

За його словами, 1,7 млрд кубометрів на рік загалом достатньо для задоволення усіх потреб Кримського півострова.

"Невипадково, що російська сторона, окуповуючи Крим, "не забула" і про шельфові родовища. Хоча вони до Криму ніякого стосунку не мають, оскільки розташовані виключно у морській економічній зоні України і віддалені від захопленого півострова настільки, що виходять за межі так званого територіального моря - 12 мильної зони", - додає Михайло Гончар.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption На платформі "Петро Годованець" (фото 2012 року)

Росія, яка наполягає на законності приєднання Криму, наголошує, що і всі згадані платформи належать їй - як майно націоналізованого "Чорноморнафтогазу".

У березні 2014 року їх взяли під контроль російські військові.

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm навіть опублікувала розслідування, у якому наводяться фото з соцмереж бійця 104-го полку ВДВ російської армії.

Військовий проілюстрував процес перекидання його частини з Пскова на Чорне море й базування на "вишках".

Український флот та прикордонна служба опору тоді не чинили.

Копирайт изображения http://gas.crimea.ru
Image caption Кримський "Чорноморнафтогаз" опублікував фото транспортування платформ

У грудні 2015 року "вишки Бойка" (до анексії Криму вони називалися "Україна" та "Петро Годованець") перемістили у територіальні води біля Криму.

Як пояснили тоді у націоналізованому "Чорноморнафтогазі", на такий крок пішли через "складну міжнародну обстановку і ризики втрати життєво важливих активів".

Бурові платформи тоді супроводжували сторожовий катер Прикордонної служби ФСБ Росії і ракетний катер Чорноморського флоту, які навіть відігнали турецьке судно, що трапилося їм на шляху.

Інциденти

"Нам відомо, що українські бурові установки перебувають під охороною російських бойових кораблів. При найменшому наближенні нашої Держприкордонслужби до вишок, шлях їм перекривають сторожові кораблі Чорноморського флоту РФ", - розповіла ВВС Україна представниця InformNapalm Крістіна Захарова.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Російський фрегат "Пытливый" у Севастополі

Останні подібний інцидент трапився на початку грудня 2016 року. Тоді військовий прокурор Анатолій Матіос заявив про те, що російський ракетний катер змусив відійти від району платформ українське прикордонний корабль.

А російські ЗМІ повідомили, що бурові установки охороняв фрегат "Пытливый".

У InformNapalm стверджують, що подібні інциденти траплялися і раніше.

Там наводять слова українського старшини 1-ї статті Миколи Пархоменка, який розповів, що коли прикордонники намагалися перевірити дані про транспортування "вишок Бойка", шлях їм перекрили сторожовий корабель РФ "Аметист" і російський ракетний катер "Р-109".

Перевірити цю інформацію ВВС Україна не може.

Реакція

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Ан-26

Повертаючись до теми про обстріл українського літака Михайло Гончар каже: "Літак АН-26 - це транспортник, не бойовий літак. У нього не було бойового вантажу і він не призначений для нанесення якогось удару по платформі".

Аргументи про можливе зіткнення з платформою він також ставить під сумніви: "Пілот же не ідіот. Він чудово розуміє, що якщо зачепить щось на платформі, то їй нічого не буде, а літак впаде у море".

Тим не менше, у Міноборони Росії висловили протест українському аташе через польоти українського літака.

Офіційний представник російського оборонного відомства Ігор Конашенков відзначив, що у переданій військово-дипломатичної ноті "особливо відзначено, що дії українського літака розцінюються як провокаційні".

За даними російської сторони, Ан-26 двічі облетів бурові платформи на наднизькій висоті.

А військова прокуратура України заявила, що проводитиме розслідування інциденту, результати якого передадуть до Міжнародного кримінального суду.

Новини на цю ж тему