Мізофонія: чому деяких людей злять такі звуки, як жування

Мізофонія Копирайт изображения OLANA TANSLEY-HANCOCK
Image caption Олана Тенслі-Генкок потерпає від мізофонії вже понад двадцять років

Чому деяких людей злять прості природні звуки, такі як жування чи дихання? Науковцям вдалося це зрозуміти завдяки дослідженню мозку.

Цей стан називається мізофонія. І це не просто неприязнь до окремих звуків, на кшталт дряпання дошки цвяхом.

"Я відчуваю загрозу - і непереборне бажання ударити у відповідь, - каже 29-річна Олана Тенслі-Генкок із Кенту. - Ніби вмикається режим "бий чи біжи".

Британські науковці довели, що в деяких людей мозок запрограмований на таку "надмірну" емоційну реакцію.

В Олани мізофонія вперше проявилася у вісім років. Її дратують звуки дихання, жування, ковтання та шелестіння.

"Коли хтось їсть чіпси - навіть шурхоту пакетика достатньо, щоб викликати у мене реакцію", - розповіла вона кореспонденту BBC News.

"І це не звичайне роздратування, як у багатьох людей. Це негайне відчуття: "О Боже, що це за звук? Треба чимшвидше його зупинити або втекти!"

"Я дуже довго не могла ходити в кіно. Їдучи в електричці, я мусила по шість-сім разів переходити із вагона в вагон - і це за півгодинну подорож. На одному з перших робочих місць я втрималася лише три місяці, бо більше часу витрачала на боротьбу з панічними атаками, ніж на роботу", - каже жінка.

Копирайт изображения Getty Images

Нещодавно Олана та її колеги з кількох дослідницьких центрів у різних містах Британії зробили томограми мозку 20 людей із мізофонією і 22 людей, яким незнайомий цей стан.

Поки томограф робив знімки, їм програвали:

  • нейтральні звуки, наприклад шум дощу;
  • звуки, які зазвичай вважають неприємними, наприклад крики;
  • звуки, що стимулювали мізофонію у учасників дослідження.

Результати дослідження опублікували у журналі Current Biology.

Як виявилось, у людей із мізофонією надто активно працює фронтальна частина острівцевої кори головного мозку - ділянка, що відповідає за зв'язок між фізичними відчуттями та емоціями.

У цих людей вона функціонує інакше і пов'язана з рештою мозку особливим чином.

"Коли вони чують ці звуки, їхній мозок просто не справляється з навантаженням. Та це стосується лише звуків третьої категорії - специфічних стимулів. Інші звуки їм не заважають", - пояснює BBC доктор Сугбіндер Кумар із Ньюкаслського університету.

"При цьому люди відчувають переважно гнів - не огиду чи ще якусь емоцію, а саме гнів. Спочатку реакція ніби нормальна, але потім настає перезбудження".

Ліків від цього не існує, але Олана знайшла кілька способів тримати ситуацію під контролем - наприклад, користуватися затичками для вух.

Вона також знає, що кофеїн і алкоголь посилюють неприємні симптоми, "що дуже прикро".

"Та в мене ще не найскладніший випадок. Я знайшла роботу, з якою справляюся. Багато людей і того не мають, тому, вважаю, мені пощастило", - каже вона.

Невідомо, наскільки поширена ця хвороба, адже її виявили лише недавно і надійних методів діагностики ще не розробили.

Втім, науковці сподіваюсь, що розуміння мозкових процесів в основі мізофонії дозволить знайти і методи лікування.

Точно скеровані електричні розряди

Один із потенційних методів - це точно скеровані електричні розряди. Як відомо, вони дозволяють впливати на функціонування мозку.

Тім Гріффітс, професор когнітивної нейрології з Ньюкаслського університету та Університетського коледжу Лондона, має оптимістичні прогнози для тих, хто потерпає від мізофонії.

"Я й сам належав до скептиків, - каже він. - Але побачивши такі виразні особливості роботи мозку, змінив свою думку".

"Дослідивши механізми контролю мозкової діяльності у пацієнтів із мізофонією, ми зібрали достатньо даних для розуміння та опису цієї хвороби", - підсумовує він.

Новини на цю ж тему