НАТОвські пристрасті у Молдові: куди хилить Додон?

додон Копирайт изображения Www.nato.int
Image caption Зустріч президента Молдови та заступниці генсека НАТО складно було назвати дружньою

На тлі незвично холодної зими у політичному житті Молдови спекотно. Високий градус дискусій у владі та суспільстві забезпечує головний ньюсмейкер країни, президент Ігор Додон.

З дня інавгурації наприкінці 2016 року енергійний прибічник більш тісних зв'язків з Росією вдається до кроків, які викликають чималий резонанс в Молдові і поза її межами.

Щойно в'їхавши до офісу президента у центрі Кишинева, пан Додон розпорядився прибрати з нього прапор ЄС і заявив, що державною мовою країни є молдавська, а не румунська. Одразу після Нового Року він позбавив громадянства Молдови екс-президента Румунії Траяна Басеску.

Перший офіційний візит пана президента Молдови до Москви в середині січня хоч і не приніс очікуваного прориву у торгівлі між Молдовою і Росією, проте збурив громадськість неоднозначними заявами пана Додона.

Зокрема, щодо планів федералізації країни, обіцянок сплатити шість мільярдів доларів боргу Придністров'я за російський газ, і традиційно скасувати угоду про Асоціацію між Молдовою і ЄС.

Новий політичний шторм накрив Молдову наприкінці минулого тижня. Спричинили його погрози пана Додона закрити Бюро зі зв'язків з НАТО, якого ще немає.

Історія питання

Згідно з конституцією, Молдова - нейтральна країна і не може бути членом будь-яких військових блоків.

Як і деякі інші країни колишнього СРСР, як от Росія, Україна, Білорусь чи Азербайджан, Молдова є учасником програм НАТО "Партнерство заради миру" і "Наука заради миру і безпеки". У 1997 році Молдова відкрила Постійну місію у НАТО.

Поглиблення контактів Кишинева з НАТО відбулося у 2001 році після обрання президентом лідера компартії Володимира Вороніна. Саме за його каденції Молдова висловила бажання розширити співпрацю з альянсом в усіх сферах безпеки без набуття членства.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Володимир Путін дав зрозуміти Ігору Додону, що знає невеликий об'єм повноважень президента Молдови

За Вороніна у 2007 році на базі Кишинівського держуніверситету відкрився Центр інформації і документації НАТО.

З часу набуття незалежності Молдова отримує допомогу НАТО у знищені запасів надзвичайно шкідливих пестицидів і застарілої зброї, боротьбі з тероризмом і кіберзагрозами, покращенні патрулювання і оснащення кордонів, переоснащенні армії і реорганізації її структури.

У липні 2016 року прем'єр-міністр Молдови Павел Філіп і генсек НАТО Єнс Столтенберг підписали угоду про Бюро зі зв'язків з НАТО в Кишиневі.

Проєвропейська парламентська більшість ратифікувала угоду у грудні 2016, після чого її підписав і тодішній президент Ніколає Тімофті.

"Це серйозна помилка"

За планами уряду, бюро, в якому працюватимуть п'ятеро цивільних, має відкритися у квітні 2017-го.

Пан Додон переконує, що це може призвести до "зміни геополітичного вектору Молдови". І саме через це він пообіцяв зробити все, щоб завадити його появі. Дарма, що повноважень у нього для цього немає - у парламентській Республіці Молдова функції президента є переважно представницькими.

Це не завадило панові Додону заявити під час візиту до Брюсселя 7 лютого: "Я не сприйматиму присутності солдатів-іноземців на території Молдови!"

Зауваження заступниці генсека НАТО Роуз Геттемюллер, що бюро - "це не військова база, а маленька дипломатична місія, де працюватимуть лише цивільні", не остудило його запалу. "Відкриття такого бюро не сприятиме безпеці громадян," - переконував він представників альянсу.

Після повернення до Кишинева пан Додон скликав прес-конференцію, на якій розповів про інші нібито негативні наслідки відкриття бюро.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Зустріч з керівником Єврокомісії також пройшла без особливого піднесення

"Я казав в Брюсселі та повторюю в Кишиневі: відкриття Бюро зі зв'язків з НАТО є серйозною помилкою, яка заважає вирішенню низці інших найважливіших для Молдови проблем, як от врегулювання Придністровського конфлікту", - цитує його молдавська агенція "Інфотаг".

"Навіщо його відкривати цього року, якщо через рік після парламентських виборів ми його закриємо?!" - пообіцяв він.

На питання, як саме він цього досягне, пан Додон відповів: "Я діятиму від імені народу… В країні тепер є всенародно обраний президент. І він є більш легітимний, аніж сформований вночі уряд".

Соцмережі: "Все це нова брехня"

Неабияка словесна активність президента щодо НАТО зачепила не лише політикум Молдови, а й ЗМІ і суспільство.

Заступник голови міністерства закордонних справ і європейської інтеграції Ліліан Дарій відреагував на заяви пана Додона стримано: "Для відкриття Бюро зі зв'язків з НАТО немає жодних перешкод".

А от лідер Ліберально-демократичної партії Молдови Віорел Чиботару назвав погрози пана Додона "дурницями" і зазначив: "Протягом 25 років на території Молдови не було жодних іноземних військ, крім військових Російської Федерації".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Ігор Додон намагається показати виборцям якомога більшу лояльність до Москви

Прихильники співпраці з НАТО виплеснули своє обурення в соцмережі. Телерепортер Васілє Мунтяну написав у Facebook: "Пане Додон, що становить більшу загрозу? Цивільна місія з 5-6 чоловік чи тисячі озброєних до зубів солдатів на території країни, чию незалежність, суверенітет і територіальну цілісність ви поклялися захищати?"

На його переконання, НАТО - це також "реформи, верховенство права, демократичні цінності та свободи".

Журналістка Єлена Робу була більш категоричною: "Президент Додон виставив нове опудало: американські танки, які з'являться на теренах Молдови щойно НАТО відкриє свій офіс в Кишиневі. Все це нова брехня".

Міністр охорони навколишнього середовища Валеріу Мунтяну зазначив у Facebook, що пан Додон покладає відповідальність за 26 років Придністровського конфлікту "на Кишинів, Румунію, а от тепер і на НАТО. На кого завгодно, але не Росію з її кривавою імперською політикою".

Що кажуть соціологи і експерти

Згідно із опитуванням, проведеним поважним молдавським соціологічним центром "Барометр громадської думки" у жовтні 2016 року, понад 63% мешканців Молдови вважають нейтралітет найкращою гарантією безпеки їхньої країни.

Лише 9% думають, що таку гарантію може надати НАТО, і 14% - Організація договору колективної безпеки, створена за ініціативи Росії.

Якби у Молдові проводився референдум про вступ до НАТО, понад 57% молдован висловилися б проти такого кроку, і лише близько 11% - підтримали б його.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Парламентські вибори 2018 року у Молдові будуть визначальними для зовнішнього курсу країни

То ж постає питання: для чого пан Додон створив стільки інформаційних приводів, критикуючи бюро, якого ще не існує?

На думку молдавських політологів, пояснення просте - восени 2018 року в Молдові відбудуться парламентські вибори.

Соратники пана Додона по Партії соціалістів мають непогані шанси набрати найбільшу кількість голосів, а сам Додон неодноразово заявляв про наміри соціалістів сформувати "червоний уряд".

Тож вимоги прибрати прапори Євросоюзу, обіцянки переконати Москву скасувати торговельне ембарго і заяви про відмову від асоціації з ЄС - це, за визначенням видання "Ньюсмейкер", лише "символічні жести", покликані привернути увагу виборців.

Не даремно ж молдавські ЗМІ, які критично ставляться до пана Додона, згадують недвозначну реакцію очільника Росії Володимира Путіна на заяви Додона: "Ми добре обізнані і з повноваженнями президента Молдови, і з повноваженнями уряду."

От і критика НАТО - це "епізод серіалу, створеного, у першу чергу, для молдовської аудиторії", пояснив "Ньюсмейкеру" політолог Владислав Кульмінскі.

А відтак є підстави вважати, що уряд Молдови Бюро зі зв'язків з НАТО таки відкриє, а гучні заяви пана Додона виявляться черговою бурею у склянці води.

Новини на цю ж тему