Україна на Мюнхенській конференції: "хронічна хвороба" для світу?‎

Копирайт изображения Getty Images

За час цьогорічної Мюнхенської конференції з безпеки сталося одразу ‎кілька знакових для України подій: Петро Порошенко вперше зустрівся з новим ‎віце-президентом США Майком Пенсом, і у той же день у Росії вийшов указ ‎Володимира Путіна про тимчасове визнання документів самопроголошених "ДНР" ‎та "ЛНР". ‎

Який же підсумок отримала Україна за ці дні?‎

Виступ Пенса

Зустрічі президента України з віце-президентом США Майком Пенсом передував виступ останнього на ‎самій конференції. Цю промову називали чи не найочікуванішою на всьому ‎мюнхенському самміті. ‎

Країни ЄС та НАТО очікували, що ж скаже один з високопосадовців адміністрації ‎Трампа про його плани у зовнішній політиці. ‎

Майк Пенс запевнив, що Сполучені Штати не відвертатимуться від своїх ‎європейських партнерів (тут він згадав, як ЄС і НАТО підтримали США ‎після терактів 11 вересня 2001 року). І водночас закликав інших членів НАТО ‎виконувати свої зобов'язання із фінансування Північноатлантичного альянсу (2% від ‎ВВП). ‎

‎"Прийшов час робити більше!" - наголосив американський політик у дусі ‎передвиборчої кампанії Дональда Трампа.‎

Що ж стосується України, то знаковим є те, що Майк Пенс сам торкнувся ‎української теми у своїй промові, а не у відповідь на поставлені йому питання (як ‎це було з деякими іншими топовими учасниками).‎

Зокрема, коли він вчергове запевнив, що США, Велика Британія, Німеччина та ‎Канада продовжуватимуть підтримувати союзників та міжнародний порядок, Майк ‎Пенс після невеликої паузи додав: "Це ж стосується і України".‎

Після цього представник Трампа наголосив, що нова американська адміністрація ‎наразі не збирається скасовувати економічні санкції проти Росії. ‎

Копирайт изображения AFP
Image caption Віце-президент США Майк Пенс, на відміну від деяких інших спікерів, сам згадав українське питання під час свого виступу на конференції

‎"Майк Пенс зробив дві речі: завірив Україну і європейців, а також послав Москві ‎чіткий сигнал, що це питання (ситуації в Україні. - Ред.) залишається важливим ‎для Сполучених Штатів, і вони не будуть раптом закривати очі на те, що ‎відбувається на сході України та в Криму", - розповів ВВС професор Джеймс ‎Девіс, який до цього працював радником у Ангели Меркель, Гілларі Клінтон та у ‎структурах НАТО. ‎

Водночас професор Девіс додає - така заява все одно залишає по собі питання ‎про те, якою реально буде майбутня політика Вашингтона - надто ‎непередбачуваним є Дональд Трамп сам по собі. ‎

І ця непердбачуваність - фактор, який мають враховувати всі: Київ, Москва і ‎Брюссель.‎

Паспорти

Вже після очної зустрічі з віце-президентом США (яка тривала вдвічі довше ‎запланованого) Петро Порошенко дипломатично скаже, що був здивований ‎поінформованістю американської сторони про ситуацію в Україні.‎

Утім, український президент зізнався, що саме він повідомив Майку Пенсу про чи ‎на найголовнішу для Києва новину суботи - "тимчасове визнання" у РФ документів ‎самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". ‎

У самому Кремлі пояснили таке рішення "захистом прав і свобод людини і ‎громадянина" та "принципами і нормами міжнародного гуманітарного права". ‎

А російський міністр закордонних справ Сергій Лавров уточнив, що діятиме указ ‎‎"до виконання Мінських угод". ‎

Image caption Президент Петро Порошенко назвав "особливо цинічним" вихід указу президента РФ про визнання паспортів "ДНР/ЛНР" у час Мюнхенської конференції

Голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що такий крок Росії сповідує "логіку ‎свідомої ескалації" конфлікту на Донбасі. ‎

А Петро Порошенко зазначив, що вихід указу під час Мюнхенської конференції є ‎‎"особливо цинічним". ‎

Пізніше відреагувало і посольство США в Україні, де російське нововведення ‎вважають порушенням Мінських угод. ‎

Як би там не було, більшість оглядачів визнають прямий зв'язок між часом виходу указу ‎Володимира Путіна і Мюнхенською конференцією та початком більш жорсткої ‎риторики Вашингтона щодо Кремля. ‎

Український ланч

Вперше у Мюнхені відбувся "Український ланч" Фонда Віктора Пінчука. ‎

Після Давосу існувала слабка інтрига - чи відвідають його офіційні топ-посадовці з ‎України. ‎

Втім, цього не сталося. ‎

У Фонді розповіли ВВС Україна, що висилали запрошення і у Адміністрацію ‎президента, і у МЗС.‎

У Міністерстві закордонних справ не підтвердили, чи запрошення отримували. ‎

Загалом можна зробити висновок, що криза у відносинах між бізнесменом ‎Віктором Пінчуком та офіційним Києвом триває. ‎

Тим не менше, захід відвідав мер Києва Віталій Кличко, екс-прем'єр Арсеній ‎Яценюк, екс-міністр фінансів Наталія Яресько, депутат Сергій ‎Тарута, а також багато іноземних гостей, наприклад екс-президент Польщі ‎Олександр Кваснєвський. ‎

Image caption "Український ланч" Фонду Віктора Пінчука у Мюнхені

Номінально ж головними гостями стали екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен ‎та екс-голова ЦРУ Девід Петреус, які разом з ведучим HardTalk на BBC Стівеном ‎Сакуром розмірковували над проблемою безпеки України. ‎

До речі, пан Расмуссен виявився мало не єдиним іноземним спікером на всій ‎конференції, який порівняно позитивно висловився про реформи в Україні. ‎

‎"Думаю, що уряд у Києві за минулі три роки здійснив більше реформ, ніж за всі ‎попередні роки незалежності", - зазначив екс-генсек НАТО, особливо виділивши ‎зміни в армії та енергетиці (відмову від російського газу), а також електронне ‎декларування.‎

А слова Андерса Фог Расмуссена про те, що "ми не можемо прийняти нову Ялту" в ‎контексті переділу сфер впливу у світі, викликали аплодисменти залу. ‎

Девід Петреус випромінював обережний оптимізм і щодо українських перспектив ‎членства у НАТО: "Якщо б у 1980-х хтось спитав мене: чи можете ви уявити, що ‎Естонія, Латвія та Литва будуть у НАТО? Я б ймовірно відповів, що ні. І тим не ‎менше це сталося!" ‎

Дещо дивними на тлі іноземних спікерів виглядали виступи Віталія Кличка та ‎Арсенія Яценюка, які у відповідях на конкретні питання намагалися перерахувати ‎власні досягнення на нинішній чи колишній посадах відповідно. ‎

І вже дуже красномовним виявилося прохання Стівена Сакура до аудиторії ‎підняти руки тих, хто вірить у можливість повернення Криму до України. Руки ‎підняли близько третини залу, і більшість з них - українці. ‎

‎"СРСР розвалився, хто у це вірив? Й інші імперії впали. Тому треба вірити", - ‎прокоментував імпровізоване опитування Арсеній Яценюк. ‎

Image caption Екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен ‎та екс-голова ЦРУ Девід Петреус стали головними гостями "Українського ланчу"

Зрештою, чи не найяскравішими на ланчі стали слова командувача сухопутних ‎військ США в Європі генерала Бена Ходжеса про навчання з українськими ‎бійцями. ‎

‎"Мене дуже вразили українські солдати. Вони дуже добре підготовлені технічно, ‎вони добре вміють пристосовуватися… 600 американських, британських, ‎канадських, польських, литовських і латвійських солдатів брали участь у спільних ‎навчаннях. І, можливо, ми навчилися від них більше, ніж вони від нас", - розповів ‎генерал. ‎

‎"Ніхто з нас не був під обстрілами російської артилерії…, не боровся з російськими ‎танками, не мав справу з російським електронним озброєнням", - пояснив ‎американський військовий. Росія, тим часом, послідовно заперечує участь своєї армії чи постачання озброєнь на Донбас. ‎

Попри ігнорування зі сторони офіційних осіб та неоднозначні позиції Віктора ‎Пінчука в Україні, заходи, на зразок "Українського ланчу" є корисними для країни, ‎кажуть політологи. ‎

‎"Будь-яка можливість для комунікації - це добре. Треба їх використовувати", - ‎розповів у коментарі ВВС Україна експерт Юрій Романенко.‎

Зміна статусу "українського питання"‎

Українське питання однозначно не було головним на цьогорічній Мюнхенській ‎конференції. І навряд чи воно могло таким бути на тлі змін у США та ЄС. ‎

‎"Дійсно, існує певна втома від України", - констатує Юрій Романенко. ‎

За його словами, не в останню чергу це викликано дуже обмеженими ‎результатами реформ в самій Україні. ‎

І за словами експерта, ця ситуація в міжнародній політиці може ще погіршитися, ‎адже поступово до влади в Європі приходитимуть нові політики (вже точно - у ‎Франції), які не діяли під час початку кризи в Україні і, відповідно, мають менше ‎політичних сантиментів і відповідальності щодо, наприклад, тих-таки Мінських ‎угод. ‎

Утім, як відзначає професор Джеймс Девіс, українське питання залишається ‎‎"відкритим" глобально, і зокрема й для США. ‎‎

‎"Це одне з відкритих питань, які ускладнюють відносини між США та Росією і ‎роблять неможливим їхню нормалізацію, поки воно не вирішене. Але воно не є ‎головним для адміністрації Трампа - він значно більше фокусується на тероризмі і ‎на біженцях", - вважає політичний експерт.‎

Однак така "відкритість" не віщує для України нічого гарного.

Вона означає, що статус українського питання остаточно змінився з проблеми, яку реально вирішити найближчим часом, на "хронічну хворобу" міжнародних відносин. Тож немає сенсу приділяти їй аж надто багато уваги.‎

‎"Українське питання залишається на порядку денному. Але люди почали ‎усвідомлювати, що це проблема, яка не буде вирішена найближчим часом. На ‎жаль, думаю, що ми маємо ще один "заморожений конфлікт", - констатує Джеймс ‎Девіс.‎