Amnesty порівняла ситуацію з правами людини із 1930-ми

Протести в американському Батон-Руж проти надмірного застосування сили поліцією спалахнули після убивства темношкірого Елтона Стерлінга Копирайт изображения AP
Image caption У 2016 році влада багатьох країн ухвалювала закони, що порушували свободу висловлення поглядів, виправдовувала масові стеження і розширювала репресивні повноваження поліції, заявляє Amnesty

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у доповіді ‎про ситуацію із правами людини у світі у 2016-2017 роках відзначає зростання у політиці - як на міжнародному, так і національних рівнях - риторики "страху і відрази".‎

‎"Ми починаємо 2017 рік у вкрай нестабільному світі, повному тривоги і невпевненості у ‎майбутньому", - йдеться у вступному слові до доповіді генерального секретаря Amnesty ‎Саліла Шетті.‎

За його словами, у 2016 році держави і збройні угруповання "здійснювали численні ‎порушення прав людини, і для мільйонів людей цей рік став роком постійних страждань".‎

‎"2016-й став роком, коли цинічне використання риторики "ми і вони", мови звинувачень, ‎ненависті і страху, у всьому світі досягло безпрецедентного з 1930-х років рівня", - наголосив ‎пан Шетті.‎

У доповіді організація проаналізувала ситуацію у 159 країнах світу. В усіх них зафіксували ‎серйозні порушення прав людини. ‎

При цьому у щонайменше 23 із них правозахисники задокументували воєнні ‎злочини. Проте "байдужість міжнародної спільноти до воєнних злочинів у 2016 році стало ‎новою нормою", резюмують у Amnesty.‎

Україна: конфлікт на Донбасі і Крим

У доповіді йдеться, що українська влада так і не змогла притягти до суду правоохоронців, ‎відповідальних за застосування сили під час протестів на Майдані взимку 2013-2014 років. ‎

Amnesty зазначає, що ГПУ, навпаки, скоротила штат і повноваження департаменту зі ‎спеціальних розслідувань, і зосередила слідство на діяльності лише одного екс-президента ‎Віктора Януковича.‎

А попри створення у лютому минулого року Національного бюро розслідувань, що має ‎розслідувати злочини поліцейських і військових, бюро досі не запрацювало - до нього ще ‎навіть не призначили керівника.‎

У доповіді окремо згадали і про зникнення і убивство адвоката Юрія Грабовського, що захищав ‎у суді інтереси одного із затриманих на Донбасі російських військових.

"Перед своїм ‎зникненням Юрій Грабовський скаржився, що українська влада погрозами і утисками ‎намагаються змусити його відмовитися від справи одного з двох ймовірних російських ‎військовослужбовців", - зазначає Amnesty.‎

Описуючи ситуацію із правами людини, що склалася довкола конфлікту на Донбасі, у Amnesty ‎вказують на випадки неправомірних арештів і затримань обома сторонами - і українською, і ‎сепаратистами так званих "ДНР" і "ЛНР".‎

‎"І українська влада, і сили сепаратистів на сході України здійснювали незаконні затримання на ‎підконтрольних їм територіях. Мирних жителів, запідозрених у симпатіях до ‎противника, використовували у обмінах полонених", - констатують правозахисники.‎

Копирайт изображения Reuters
Image caption Конфлікт на Донбасі і надалі негативно впливає на ситуацію із правами людини в Україні, кажуть правозахисники

З обох боків Amnesty зафіксувала і утиски свободи слова. ‎

Так правозахисники згадують про погрози закриття телеканалу "Інтер", анулювання дозволу ‎на роботу Савіку Шустеру і відкриття кримінального провадження проти його телеканалу 3S ‎TV, ув'язнення блогера Руслана Коцаби і убивство у Києві журналіста Павла Шеремета.‎

Тим часом Amnesty згадує про затримання у так званій "ДНР" знімальної команди телеканалу "Дождь" і перешкоджанні роботі журналістів у анексованому Криму.‎

Окремо правозахисники пишуть і про ситуацію із правами людини в Криму після анексії, яку в ‎доповіді називають "російською окупацією".‎

‎"Влада (Криму. - Ред.) продовжувала ще сильніше обмежувати свободу висловлення думок, ‎об'єднань і мирних зібрань, - йдеться у звіті. - Фактична влада Криму викорінювала усі ‎рештки проукраїнських настроїв, і більше за все від цього страждали етнічні кримські татари".‎

‎"Тренд на скорочення простору для свобод"‎

Загалом ситуація із правами людини у країнах колишнього СРСР "викликає зростаючу ‎тривогу" у доповідачів Amnesty International.‎

І тоді як в Узбекистані, Туркменістані і Білорусі ситуація зі свободою зібрань і висловлення ‎думок майже не змінилася, "Росія і Азербайджан продовжили слідувати за довгостроковим ‎трендом на скорочення простору для основних свобод".‎

Так Amnesty вказує на ухвалений у Росії так званий "пакет Ярової" - поправки до анти‎екстремістського законодавства, які, на думку правозахисників, "багато в чому суперечать ‎російським міжнародним зобов'язанням у галузі прав людини".‎

Крім того, правозахисники пишуть про подальші переслідування в Росії учасників протестів на ‎Болотній площі у 2012 році, а також нові випадки утисків НКО у рамках російського закону про ‎‎"іноземних агентів". ‎

Amnesty також вказує на те, що "за даними НКО "Сова", 90% усіх вироків у справах про ‎екстремізм припадає на висловлювання і перепости у соціальних мережах".‎

Згадали правозахисники і про продовження провадження проти директорки Бібліотеки ‎української літератури в Москві Наталії Шаріної, яку в Amnesty називають "в'язнем совісті", а ‎також вироки українцям Миколі Карпюку і Станіславові Клиху, яких російський суд засудив до ‎‎22,5 і 20 років ув'язнення відповідно.‎

Окремо у доповіді вказують і на участь Росії у війні в Сирії, де, за словами правозахисників, ‎російські війська разом із сирійськими здійснювали невибіркові обстріли мирного населення і ‎цивільних об'єктів, включно із медичними закладами і гуманітарними колонами.‎

Копирайт изображения AP
Image caption Президент РФ Володимир Путін "продовжує руйнувати в країні громадянське суспільство", заявляють у Amnesty

‎"У Росії президент Володимир Путін продовжує користуватися популярністю, що виросла на ‎тлі російських ескапад в Україну і відновлення російського міжнародного впливу, і разом із тим ‎від продовжує руйнувати в країні громадянське суспільство", - підсумовує доповідь.‎

Негативні тенденції

‎"Жорсткі репресії щодо інакодумців торкнулися усіх части світу - у деяких відкрито і жорстоко, ‎в інших - нишком і за завісою респектабельності", - заявив Саліл Шетті.‎

Amnesty зазначає, що навіть провідні могутні держави, як-от США, Франція і Британія, ‎минулого року продемонстрували тенденції до відмови від своїх зобов'язань у сфері прав ‎людини.‎

Зокрема, автори звіту згадують про "несподіване" обрання президентом США Дональда ‎Трампа, передвиборча риторика якого "втілює в собі загальносвітову тенденцію проведення ‎дедалі більш озлобленої і ворожої політики".‎

Копирайт изображения AP
Image caption Amnesty звинуватила Дональда Трампа у ксенофобській риториці, що супроводжувала його передвиборну кампанію

У Британії тим часом ухвалили закон, що збільшив повноваження влади зі зламу цифрових ‎комунікацій і отримання доступу до інформацію.‎

Тим часом у Польщі були спроби запровадити закони, що обмежували б ‎репродуктивні права жінок.‎

Та найбільших утисків у 2016 році зазнавали мігранти і біженці, заявляють у Amnesty.

"У 2016 ‎році у міжнародній політиці знову став експлуатуватися страх перед "іншими", біженцями й ‎іммігрантами, - заявив голова Amnesty. - Політики безсоромно ввели у обіг лексику, ‎засновану на нетерпимості до інших, жінконенависницьку, расистську і ксенофобську".‎

За його словами, розвиток цієї тенденції може в майбутньому призвести до ще більшого ‎загострення нападів на основі раси, статі, громадянства і релігії.‎

Новини на цю ж тему