Статус окупованих територій Донбасу: "за" і "проти"

Мітинг "ДНР" у Донецьку Копирайт изображения EPA

Кілька фракцій Верховної Ради України хочуть домогтися ухвалення закону, який би надав статус окупованих неконтрольованим територіям Донбасу.

У парламенті працює робоча група, яка готує відповідний законопроект. Документ передбачає ізоляцію частини Донецької та Луганської областей від України. А також покладає відповідальність за забезпечення потреб мешканців цих територій на Росію, яка визнається країною-окупантом.

Але у цього законопроекту багато противників, передусім в уряді. Вони кажуть про серйозні ризики, які можуть у майбутньому мати високу ціну для України.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що пропозиції "узаконити окупацію" на Донбасі суперечать законодавству про антитерористичну операцію, яка триває на Сході України.

"Фактично окупована"

Донеччанка Наталія відвідує місцевий супермаркет кілька разів на тиждень. Прискіпливо обирає товар, читає етикетки.

"Перед Новим роком було велике надходження білоруських продуктів. Вони якісніші за місцеві, їх охоче брали. Молоко, кефір. А тепер вони зникли. Є місцеве, донецьке, але не смачне. І російське. Причому виробники якісь дуже далекі. Мордовія, приміром. Роздивлялася нещодавно лоток яєць, звідки вони. Виявляється - Удмуртія. Чому Удмуртія, коли у нас поруч повно птахофабрик?", - дивується мешканка Донецька.

У магазині вона розраховується російськими рублями, а на роботу встає за московським часом. Її донька-шестикласниця навчається за підручниками, виданими у Москві.

У Донецьку не діють українські закони, а для виїзду до "вільної" України потрібна спеціальна перепустка від СБУ.

Усе це - докази того, що Україна не здійснює своїх функцій на цій території як держава, вважають експерти. Тому, на думку багатьох політиків, факт окупації слід закріпити законодавчо.

Тих, хто наполягає на якомога швидшому встановленні статусу окупації, можна поділити на дві групи: одні вважають, що оскільки ця частина Донбасу непідконтрольна українській владі - відповідати за все, що там відбувається, Україна не повинна. Більше того, дехто переконує, що влада має встановити "кордон" і перекласти усю відповідальність за те, що там відбувається, виключно на Росію.

Керівник "Штабу блокади торгівлі з окупованими територіями", колишній керівник штабу батальйону "Донбас" Сергій Акимович каже, що сьогодні усі проблеми, пов'язані з проживанням людей на непідконтрольній території, лягають на бюджет і на плечі всіх громадян країни.

"За окуповані території відповідає країна-окупант. Тобто, Росія. За водопостачання, за газопостачання, за все, що ми зараз відправляємо на ту територію. І звісно, це має оплачувати країна-окупант", - вважає він.

"Борги за елетроенергію, за водопостачання, за газ, за всі інші речі, які ми постачаємо на окуповані території, з кожним тижнем наростають. Мало того: у сфері енергетичній - вугілля - сьогодні всі ми є спонсорами окупантів. Купуючи вугілля на окупованій території, ми підтримуємо бюджети цих квазі-республік, і кожен із нас вносить до бюджетів цих "республік" свою частку. Ви купуєте хліб у магазині, в його вартість закладено електроенергію. Вона складається в тому числі і з вугілля, яке везуть з окупованої території. Тобто мати, син якої загинув в АТО, сьогодні платить гроші вбивці свого сина", - переконує Сергій Акимович у коментарі ВВС Україна.

Копирайт изображения EPA
Image caption Озброєні сепаратисти на одному із блокопостів на Донбасі. Серед авторів законопроекту про окупацію Донбасу є ті, хто вважає, що замість блокпостів має з'явитися кордон.

Іншу точку зору означив депутат парламенту Мустафа Найєм, який координує підготовку ще одного проекту.

Він переконаний, що закон має передбачати також позитивні зобов'язання України перед громадянами, які живуть на непідконтрольних територіях.

"Так, за забезпечення прав людини на тій території має нести повну відповіданість держава-окупант, тобто, Росія. Але Україна має робити усе залежне від неї для захисту цих людей", - сказав він на прес-конференції 27 лютого.

Перелік цих зобов'язань має бути визначено законодавчо і передбачати доступ людей до судів, пенсійного забезпечення та інших гарантій, вважають прихильники такого закону.

Із тим, що статус територій по той бік лінії розмежування слід визначити чіткіше, згодні й експерти. Проте, наголошують вони, є ризик, що після ухвалення закону до старих проблем додадуться нові.

"Теоретично можна й потрібно визнати ці території окупованими. Визначити, яким чином там працюють підприємства, ведуться із ними розрахунки. Чи не ведуться. Яким чином здійснюється постачання товарів. Яким чином документуються паспортами громадянина України мешканці. Тобто, це все нюанси, пов'язані з тим, що на непідконтрольній території не здійснюють свою діяльність органи державної влади. Наприклад, неможливо прийти до лікарні та отримати довідку, за якою, приїхавши на підконтрольну територію, ти отримаєш компенсацію за лікарняним. І ці нюанси давно потребують врегулювання. Інше питання - яким чином", - каже координатор юридичного напряму благодійного фонду "Восток-SOS" Альона Луньова у коментарі ВВС Україна.

Загрози

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб вважає, що ситуація взагалі не потребує окремого законодавчого врегулювання, оскільки вже існує план реінтеграції окремих районів Донецької й Луганської областей. Документ пройшов обговорення громадськості. У січні цього року його затвердив уряд.

"Якщо виходити з пропозицій, що обговорюються у парламенті, то вони загрожують більшості населених пунктів на лінії розмежування відсутністю води, світла і газу. Тому що всі ці інфраструктурні об'єкти заходять на неконтрольовану територію, виходять, знову заходять. І якщо виконувати закон однозначно, фактично потрібно повністю зупинити водопостачання до Донецька, - але тоді треба повністю зупинити й водопостачання до Маріуполя. Бо одне виходить із іншого", - пояснив ВВС Україна радник міністра Юрий Гримчак.

"Така сама ситуація з Луганськом. Якщо зупинити постачання електроенергії до Луганська, то вугілля не піде на ТЕС і в результаті зупиниться Луганська ТЕС, це призведе до того, що більша частина Луганської області залишиться без електроенергії", - додав Юрій Гримчак.

Співрозмовник додав, що повна ізоляція Донбасу негативно позначиться на валютних надходженнях та виплатах до бюджету.

"Сьогодні, приміром, Авдіївський коксохімічний завод, який працює на вугіллі, яке постачається з неконтрольованої території. Він сьогодні дає близько 20 відсотків коксу в Україні. Це найбільший завод у Європі. Якщо його зупинити повністю, під питанням опиниться функціонування маріупольських металургійних комбінатів "Азовсталь" та імені Ілліча. Разом вони дають близько двох мільярдів доларів валютних надходжень до України. Якщо повністю ізолювати ту територію, Україна втратить 43-45 мільярди гривень податків від підприємств, які зареєстровані на нашій території, а потужності мають на неконтрольованій території".

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Сутички у Києві під час акції на підтримку блокади торгівлі з неконтрольованими територіями, що триває вже понад 30 днів. Активісти домагаються також ухвалення закону про окупацію Донбасу

Бізнес і власність

Президент Торгово-промислової палати (ТПП) України Геннадій Чижиков вважає, що надання статусу окупованих територій повністю змінить діловий клімат і умови бізнесу.

"Не випереджаючи змісту цих документів, можна сміливо припускати, що вони в будь-якому разі передбачатимуть додаткові обмеження на ведення підприємницької діяльності - зокрема, обмеження, пов'язані з пересуванням людей, переміщенням товарів, фінансових ресурсів, із організацією транспортного сполучення. Великі складнощі виникнуть із визначенням прав власності. А як відомо, будь-які обмеження створюють додаткові труднощі для ділових людей", - сказав очільник ТПП у коментарі ВВС Україна.

"На Донбасі є багато місць, де, приміром, залізниця й автомобільні дороги, які з'єднують різні міста й райони, розташовані на підконтрольній Україні території, проходять через райони непідконтрольні. Те ж саме стосується й газопроводів, електроенергетичних ліній, тепломереж, водогонів. А вирішувати ці "дрібні проблеми", як засвідчує наш досвід, було би надзвичайно складно", - наводить приклади Геннадій Чижиков.

"Це дискримінація"

Але найбільші заперечення у противників визнання частини Донбасу окупованою територією викликають ті положення, які, на думку і експертів, і самих жителів тих територій, призведуть до дискримінації.

"Цей законопроект, за відгуками представників правозахисних організацій, міжнародних та українських, фактично призведе до того, що територія буде ізольована, контроль за правами людини з боку України повністю унеможливиться. За великим рахунком, це "сепарський" законопроект, який передбачає відділення частини України від решти держави", - заявляє Юрій Гримчак.

"Перекладання відповідальності і за компенсацію шкоди, і за соціальне забезпечення, виплату пенсій на Росію не може бути здійснене в рамках національного законодавства, - застерігає Альона Луньова із "Восток-SOS". - Будь-яке покладання будь-якої відповідальності на іноземну державу може бути лише у випадку визнання міжнародним судом ООН такої відповідальності. Україна внутрішнім законом цього зробити не може".

Відповідно до тексту законопроекту, який обговорюється у робочій групі, Україна не бере на себе відповідальність за захист життя, здоров'я та збереження майна на тимчасово окупованих територіях, а відповідальність за порушення прав і свобод людини покладається на Російську Федерацію як державу-окупанта.

Також на Росію покладається обов'язок щодо соціального і пенсійного забезпечення осіб, які залишилися жити на тимчасово окупованих територіях, а також щодо відшкодування матеріальної й моральної шкоди, заподіяної окупацією. Забороняються постачання паливно-енергетичних ресурсів та водопостачання на цю територію, перевезення будь-яких вантажів, крім гуманітарних чи посилок громадян.

Копирайт изображения EPA
Image caption Черга на блокпосту у Станиці Луганській. У 2016 році Державна міграційна служба зафіксувала понад сім мільйонів перетинів лінії розмежування між контрольованими і неконтрольованими територіями Донбасу.

"Фільтраційні групи" і "санітарні зачистки"

Альона Луньова розповідає, що у запропонованому проекті, у розділі про деокупацію районів Донбасу йшлося про створення "Національної комісії з порозуміння" - тобто, комісій на зразок "фільтраційних груп" для мешканців непідконтрольної території. Там також визначалися групи громадян та види заборон, які до них застосовуються. Зокрема, довічна заборона обіймати посади тощо.

Жінка вважає, що ці пропозиціє виглядають непродуманими і налаштовують мешканців непідконтрольної частини Донбасу проти України.

"Якби я була такою мешканкою і прочитала в законі про фільтраційні заходи тощо, то сказала би: та ну його, бути деокупованою. Людина зазнала би дискримінації лише за те, що жила в окупації в працювала, приміром, у бібліотеці", - розповідає Альона Луньова.

Про те, що слід робити після встановлення статусу окупованої території, каже депутат парламенту із фракції "Народний фронт" Юрій Береза.

"Ухваливши такий закон, ми виб'ємо підгрунтя у популістів, які використовують невизначеність на свою користь. А після визволення доведеться робити "санітарну зачистку" людей, які стріляли нам у спину. В Іловайську, в Дебальцевому. Закон про окуповані території має бути передумовою і для того, щоб згодом ухвалити закон про позбавлення громадянства за сепаратизм і про відповідальність всіх, хто розв'язав війну. Від ростовсько-таганрозьких "сідєльцев" до тих, хто був за ними. Це логіка збереження держави", - каже ВВС Україна Юрій Береза, який є одним із авторів законпроекту про окупацію.

"Я ходжу містом і можу запевнити: жодних окупаційних військ тут не бачу, - каже мешканка Донецька, інвалід першої групи Лариса, яка просила не називати її прізвища. - І терористів не бачу. Моя країна залишила мене без засобів до існування, пенсію перестали виплачувати. Хоча поганого Україні я нічого не зробила, навпаки: понад 30 років чесно відпрацювала. Але держава перестала виконувати свої зобов'язання, хоча я не терорист і не сепаратист. Хіба це не порушення прав? І щодалі, то більше змінюється ставлення до цієї країни серед донеччан".

"Уже зараз ми, залишаючись громадянами України, припиняємо користуватися її захистом. А для того, щоб визнати нас окупованою територією, потрібно оголосити війну Росії. Розірвати торгівельні, дипломатичні стосунки й оголосити війну. З цим спізнилися на три роки", - вважає донеччанин Валерій.

Юрист-міжнародник, професор Інституту міжнародних відносин КНУ ім.Шевченка Микола Гнатовський наголошує, що ухвалення закону про окуповану територію може бути можливим лише за умови, коли у ньому буде передбачено зобов'язання України у відповідності до міжнародного гуманітарного права.

"Так, забезпечувати права людей, коли триває конфлікт, дуже важко. Але у тих, хто там живе, не повинно бути сумнівів, що Україна діє так, що вони зрозуміють - вона краща, ніж окупант, агресор. Якщо цього не зробити, це буде постріл в самих себе, в майбутнє України", - сказав він на прес-конференції 27 лютого.

Експерти і члени парламенту кажуть, проблема в ухваленні закону про статус окупованої території полягає не лише у відсутності політичного консенсусу президента, уряду і різних політичних сил у цьому питанні.

"Міжнародне гуманітарне право, що його застосовували десятки років в інших країнах, коли ішлося про потреби людей у зонах конфлікту, виявилося не готовим до такого виду агресії, яку має Україна у Криму і на Донбасі", - зазначає депутат фракції "Батьківщина", юрист Сергій Власенко.

Новини на цю ж тему