Кримських татар досі судять за останній український мітинг

Проукраїнський мітинг у Криму, 26 лютого, 2014 Копирайт изображения AFP
Image caption Так виглядав останній проукраїнський мітинг у Криму, який відбувся 26 лютого, 2014 року

У неділю, 26 лютого, виповнюється три роки з моменту останнього масового мітингу в Криму під українськими прапорами.

У той день з ініціативи голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова біля парламенту республіки у Сімферополі зібралися кілька тисяч людей. Протестувальники виступили проти будь-яких спроб депутатів Верховної Ради автономії розколоти Україну.

З іншого боку площі під кримськими і російськими прапорами перебували активісти партії "Русское единство". Ними керував нинішній голова Криму Сергій Аксьонов. Основна вимога цієї частини мітингувальників була провести референдум про приєднання півострова до Росії.

Багатогодинне протистояння супроводжувалося бійками і масовою тиснявою, в якій загинуло двоє людей. Засідання парламенту так і не відбулося через відсутність кворуму. Проукраїнські мітингувальники, витіснивши опонентів з площі перед Верховною Радою, святкували перемогу.

Однак у ніч проти 27 лютого 2014 року парламент і Раду міністрів Криму захопили озброєні люди в балаклавах і без розпізнавальних знаків. Над адміністративними будівлями замість українських прапорів вивісили російські. Так почався перший день анексії. А потім був референдум, який так і не визнало міжнародне співтовариство.

Копирайт изображения Anadolu Agency

Через кілька днів на території півострова з'явилася російська правоохоронна система: МВС і прокуратура Криму, управління Слідчого комітету і Федеральної служби безпеки. Багато з тих, хто раніше присягав на вірність Україні, змінили форму і перейшли до складу нових силових відомств.

Переслідування прихильників України

Однією з резонансних подій того періоду стало відкриття справи за фактом масових заворушень біля парламенту 26 лютого. Через кілька місяців стали затримувати учасників мітингу. Під тиском опинилися тільки ті, хто виступав під українськими і кримськотатарськими прапорами.

Силові відомства діяли за відпрацьованою схемою: затримання, обшук у будинку, допит. Подальший запобіжний захід залежав від свідчень підозрюваних. У 2015 році Центральний райсуд Сімферополя засудив до умовних термінів двох мітингувальників. Ескендер Небієв і Талят Юнусов визнали свою провину.

Серед обвинувачених у так званій "справі 26 лютого" опинилися ще шестеро кримських татар. Найвідоміший з них - заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Його затримали у січні 2015 року після бесіди в Слідчому комітеті. З тих пір він перебуває під арештом у сімферопольському СІЗО. Його звинувачують в організації масових заворушень. Ця стаття російського кримінального кодексу загрожує позбавленням волі від восьми до 15 років.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Російське обвинувачення називає Ахтема Чийгоза (на фото справа) організатором проукраїнського мітингу

Навесні того ж року щодо Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Ще три учасники мітингу - Ескендер Кантемир, Арсен Юнусов і Ескендер Емірвалієв - під підпискою про невиїзд. Усім їм інкримінують участь у масових заворушеннях.

На сьогодні у справі, яку розглядають другий рік поспіль, допитали близько 80 свідків і потерпілих. Серед тих, хто давав свідчення, був і Аксьонов. Він заявив, що Чийгоз був організатором заворушень. Аксьонов звинуватив кримськотатарських учасників у тому, що вони били і оббризкували газом прихильників "Русского единства".

Фактично глава Криму став одним з трьох осіб, які свідчили не на користь Чийгоза. Решта допитаних не змогли оцінити роль заступника голови Меджлісу в мітингу. Деякі свідки звинувачення заявляли, що Чийгоз намагався заспокоїти присутніх. Таким чином, свідчення в суді стали розходитися з офіційним звинуваченням, яке розкручувала колишній прокурор Криму, а нині - депутат Держдуми Наталія Поклонська.

"Їх виставили жертвами"

На думку одного з адвокатів Чийгоза Миколи Полозова, слідство у справі проводилося "однобоко". Відеозаписи, за його словами, доводять, що його підзахисний "не чинив ніяких дій, які приписує йому звинувачення".

Інший адвокат Чийгоза Еміль Курбедінов впевнений, що судовий процес у справі триває з порушенням. "Лише те, що Чийгозу не пропонують можливості бути присутнім у суді особисто, а проводять відеоконференції , вже грубе порушення", - каже він.

Курбедінов звертає увагу на те, що в справі немає жодного обвинуваченого з боку проросійської частини мітингу. "Їх виставили жертвами" - наголошує захисник.

Мавіле Дегерменджі кілька разів була присутня на засіданнях суду над її братом Мустафою. "Це схоже на свого роду театр, в якому, на жаль, ми беремо участь, - ділиться вона своїми враженнями. - Самі судді в шоці від того, що відбувається. Про свідків я взагалі мовчу. Їхні попередні свідчення абсолютно не відповідають тим, які вони дають зараз".

На запитання, як почуває себе її брат, Мавіле відповідає: "Добре, налаштований оптимістично, завжди запевняє, що незабаром цьому настане кінець. Він дуже віруючий і завжди сподівається на милість всевишнього".

Перший заступник голови Меджлісу Наріман Джеляль вважає, що зусилля захисту і активістів допомогли привернути увагу світової громадськості до долі обвинувачених. "Це змушує суд бути обережним, тому що справа, очевидно, опиниться в Європейському суді з прав людини", - каже Джеляль.

"Справу 26 лютого" він називає політичною. "Суд іде за вказівкою зверху, а внизу просто повинні забезпечити виконання цього політичного замовлення. Це видно неозброєним оком, тому що в ході судового процесу виявляється безліч нестиковок, невідповідностей", - каже Джеляль.

Захист вважає, що вирок обвинуваченим винесуть протягом декількох місяців.

Новини на цю ж тему