"Інформаційні війська" чи пропаганда - хто кого?

Активіст "Інформаційних військ" за комп'ютером Копирайт изображения i-army.org

Президент України та деякі інші українські та Західні високопосадовці систематично звинувачують Росію у веденні інформаційної війни проти України.

У доктрині інформаційної безпеки, яку затвердила Рада нацбезпеки і оборони України і кілька днів тому підписав президент Петро Порошенко, наголошується, що її метою є, насамперед, протидія "руйнівному інформаційному впливу Російської Федерації в умовах розв'язаної нею гібридної війни".

Минулого тижня міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що у збройних силах РФ діють війська інформаційних операцій, які він назвав набагато ефективнішими, ніж контрпропаганда, якою Кремль займався до цього. У січні газета "Комерсант" з посиланням на дослідження міжнародної компанії Zecurion Analytics писала, що Росія належить до п'ятірки країн за масштабами і фінансуванням "інформаційних військ", які займаються шпигунством, кібератаками та інформаційними війнами.

За даними Zecurion Analytics, чисельність російських кібервійськ становить близько тисячі осіб, а на їхнє фінансування може щорічно виділятися близько 300 млн доларів.

Зусилля державних органів України у протидії російському контенту в останні роки були зосереджені передусім на забороні російських телеканалів, запровадженні квот на радіо з метою збільшення україномовної продукції та на обмеженні ввезення російської друкованої продукції в Україну.

Інтернетом і соціальними мережами, серед яких лише Facebook в Україні, за даними сайту Watcher, має понад сім мільйонів користувачів, - вже кілька років поспіль опікуються передусім волонтери.

ВВС Україна спілкувалася із Святославом Батовим, координатором проекту "Інформаційні війська", які діють за підтримки міністерства інформаційної політики. І, перш за все, запитала про те, як він оцінює обсяги фейків, тобто, вигаданих новин, а також неправдивих повідомлень у ЗМІ та соцмережах.

Image caption Святослав Батов вважає, що Україна здатна захищати своє інформаційне поле

Святослав Батов: Фейкові новини стали загальносвітовою проблемою - це яскраво проявилося, зокрема, під час виборів у США. Журналісти виявили цілу мережу виробництва фейків, яка знаходилася в одній із Балканських країн. Хлопці сиділи в невеличкому приміщенні і створювали "новини", вигідні одному із кандидатів. Приміром, про те, що Папа Римський підтримує Дональда Трампа. Навряд чи можна говорити про те, що у цьому конкретному випадку йдеться про політичну пропаганду. Просто хлопці заробили багато грошей на тому, що американські виборці клікали на цю новину.

Щодо України, то обсяги фейків я оцінюю як дуже високі. Але знову ж таки, ми не можемо стверджувати, що це тільки російські фейки чи чорна пропаганда. Швидше за все, ідеться і про чиїсь бізнес-проекти, мета яких - і заробити гроші, бо під це дають рекламу, і досягти певних політичних цілей.

ВВС Україна: Розкажіть, як з'явилася ідея створити "Інформаційні війська" і чим вони зараз займаються?

С.Б.: У ці дні виповнюється два роки, як ми почали цей проект. Ідея належала чотирьом особам. Ми бачили, що існує величезна кількість сторінок у соцмережах, які поширюють російську пропаганду і неправдиву інформацію, і дуже мало тих, хто би цю пропаганду розбивав чи створював контрпропаганду.

Ми не планували працювати в урядових структурах. Але коли почали, нас підтримало міністерство інформполітики, через деякий час я став працівником міністерства.

Ми запустили сайт і запропонували охочим отримувати нашу розсилку на мейли. Відверто кажучи, ми здивувалися, коли зрозуміли, як багато людей хотіли одержувати наші повідомлення, зокрема в Росії. Два роки тому десь чверть одержувачів мали російські емейл-адреси. Звісно, це могли бути і жителі України, але потім ми помітили, що десь на сім-вісім тисяч адрес наша розсилка не була доставлена, адресати були заблоковані. Швидше за все, це були саме російські користувачі.

Тепер ми припинили розсилати повідомлення і зосередилися на сайті, а також на виготовленні інфографіки, відеороликів, іншої наочної продукції.

У підсумку зараз завдяки сайту, Twitter та іншим соцмережам, а також репосту наших повідомлень іншими інтернет-ресурсами маємо аудиторію близько 10-ти мільйонів на місяць, і ця кількість зростає.

(ВВС Україна не може перевірити інформацію про кількість споживачів "Інформаційних військ". - Ред.)

ВВС Україна: Скільки людей працює у проекті, що саме ви робите?

С.Б.: Постійно працює четверо людей, хоча є також волонтери, які допомагають нам час від часу.

Що ми робимо. Передусім, аналізуємо повідомлення. Один такий приклад. Коли сталася трагедія із Боїнгом МН17, ми відстежили, як про це повідомляли російські ЗМІ протягом певного проміжку часу. І склали таблицю, із якої було видно, що Росія постійно змінювала інформацію, хто збив малайзійський літак: спочатку - винищувач, потім - штурмовик, потім - "Бук-1", потім знову були версії про винищувач, бо у цьому зізнався якийсь пілот, потім знову "Бук-1". Україна не змінювала своєї позиції. Також ми проаналізували, які країни висловилися проти міжнародного трибуналу у цій справі. Виявилося, одна - Росія.

Копирайт изображения i-army.org
Image caption Один із прикладів роботи "Інформаційних військ", російською мовою, аби інформацію зрозуміли і читачі в Росії

Тобто, наша робота - це постійний пошук і перевірка новин в інтернеті, їхній аналіз.

ВВС Україна: Як ви розрізняєте фейки і чи під силу їх розрізнити пересічному читачу, користувачеві соціальних мереж?

С.Б.: Ніколи не можна бути на 100 відсотків впевненим, але є кілька ознак. На 99 відсотків можна довіряти інформацїї, якщо її поширило кілька відомих медіа, з репутацією об'єктивних. Якщо ж це сайт, який ви ніколи раніше не бачили, якщо такий сайт пише "наше джерело повідомляє", - швидше за все, йдеться про вигадану інформацію або напівправду. Ще однією ознакою є гучні і сенсаційні заголовки, при цьому у тексті новини ітиметься про інше.

Маю сказати, що навіть деякі депутати парламенту поширюють лінки таких повідомлень на своїх сторінках і з допомогою цих сайтів поширюють вигідну їм інформацію. І йдеться не лише про повідомлення російських ЗМІ.

ВВС Україна: Коли ви кажете, що Росія впливає, здійснює пропаганду, чи маєте ви уявлення, кому ви протистоїте?

С.Б.: Так, ми знаємо, що Росія щороку виділяє мільярди доларів на пропаганду, бюджет одного лише "Russia Today" - півмільярда доларів на рік. Є знамениті "Ольгинські боти". Я думаю, що загалом не менше кількох тисяч людей щоденно в Росії працює над цим.

("Ольгинські боти" - поняття, що стало узагальненою назвою для користувачів мережі, що працюють в інтересах російської влади. Спочатку це була організована група людей, що розташовувалася в історичному районі Ольгіно Санкт-Петербурга і метою яких було коментувати дописи опозиційних політиків в самій Росії, а також активних користувачів в інших країнах, зокрема і в Україні - Ред.)

У нас немає мети створити мережу "ботів", поставити в мінформполітики столи, посадити за них студентів, які будуть працювати день і ніч.

Копирайт изображения i-army.org
Image caption Волонтери користуються відкритими джерелами інформації, у цьому випадку - заявами на засіданні РБ ООН представника Росії Віталія Чуркіна і представника України Вадима Пристайка

Ми робимо ставку на те, щоб це була правдива, доведена і перевірена інформація, яку люди потім добровільно поширюватимуть в інтернеті.

Хоча, маю сказати, наші люди схильні все ж таки завзято репостити негатив і "зраду". Дуже часто позитивна, перевірена інформація отримує негативні коментарі.

Але загалом сьогодні ситуація в Україні зовсім не та, що була у 2014 році. Тоді ми були інформаційно незахищені. Зараз Україна здатна захищати інформаційне поле.

Звісно, хто вірив у "розіп'ятого хлопчика", того вже нічим не переконаєш. Хто не вірив - сьогодні що б не "вкидали", не повірить. Але будь-яка пропаганда видозмінюється. Якщо кілька років тому "Life News" просто поширював фейки, то тепер ми бачимо новостворені псевдоукраїнські сайти, патріотичні сторінки в соцмережах, які стали каналами розхитування ситуації в країні і поширення фейкових новин. Головне завдання їх - вплив на свідомість людей, сіяння невпевненості, ненависті, і така загроза насправді існує не лише для України, а й для інших країн.

ВВС Україна: Як ви вимірюєте ефективність вашох роботи?

С.Б.: Лише за двома чинниками. Перший - охоплення аудиторії. Другий критерій - визначення довіри до російських медіа і взагалі російських джерел інформації. Нещодавно було оприлюднене дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення "Детектора медіа", яке засвідчило різке падіння довіри до російського контенту.

Новини на цю ж тему