Сторіччя Української революції: як вшановуватимуть УНР?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Українська революція вперше за кілька століть перетворила поняття Україна з суто географічного на політичне. На фото - делегати III Всеукраїнського військового з'їзду на Софійській площі у Києві. Листопад 1917 р.

1917-й рік поклав початок нехай і короткому, але все ж відродженню української державності.

Сторіччя по тому Україна готується офіційно згадати події тих п'яти років, які передували приходу радянської влади на українські землі.

ВВС зробила огляд ключових заходів, якими планують вшанувати Українську революцію 1917-1921 років та Українську народну республіку (УНР).

Поняття Української революції

"Події, які сталися 100 років тому - Українська революція - були переламними й досі визначають сьогодення України", - розповідає голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Володимир В'ятрович.

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Володимир В'ятрович вважає, що зміна історичного бачення Української революції заперечує тезу про Україну як "уламок СРСР"

Він додає, що саме тоді українці отримали практичний досвід створення держави у ХХ ст., а поняття України вперше за кілька століть з суто географічного перетворилося і на політичне - УНР була офіційно визнана рядом держав.

Стартом Української революції вважається початок березня 1917 року, коли була створена Центральна Рада - парламент майбутньої УНР. А завершенням - остаточне встановлення більшовицької влади в Україні у 1921 році.

Сам термін "Українська революція" - порівняно новий і є альтернативою для "Жовтневої революції", яку використовувала радянська історіографія, та "Революція в Україні", що просто розглядає Російську революцію та події у колишній Російській імперії з українськими особливостями.

"Ця державотворча традиція у радянські часи замовчувалася. Навіть у незалежній Україні на неї мало звертали увагу", - відзначає Володимир В'ятрович.

"А це важливий елемент заперечення тези, що Україна нібито випадкове геополітичне утворення, яке з'явилося на руїнах Радянського союзу, "уламок" СРСР", - вважає історик.

Як пригадуватимуть

Копирайт изображения Український інститут національної пам'яті
Image caption Будинок Української Центральної Ради. Поштівка початку XX ст.

Інститут національної пам'яті розробив план заходів з відзначення сторіччя Української революції.

Документ уже затвердив уряд. План має кілька десятків пунктів, розрахованих на 2017-2021 роки.

ВВС Україна наводить кілька з них.

Музей парламентаризму

Копирайт изображения Український інститут національної пам'яті
Image caption Четвертий Універсал Української Центральної Ради, яким проголошено незалежність Української Народної Республіки. 22 січня 1918 р.

4 березня 1917 року вважається не лише стартом революції, а й початком новітнього українського парламенту.

Тож у березні 2017 року у Верховній Раді заплановано відкрити Музей парламентаризму. Його обладнають на одному з поверхів.

Там виставлятимуться копії документів часів Русі ("Руська правда" Ярослава Мудрого"), Конституції Пилипа Орлика, IV універсалу, гравюри та фото про вітчизняний парламентаризм.

Музей буде постійним.

"Він має привернути увагу сучасних депутатів до історії державотворення, надихати їх на нові державні акти", - сподівається начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП Ярослав Файзулін.

Пам'ятник Петлюрі в Києві

Копирайт изображения Український інститут національної пам'яті
Image caption Симон Петлюра

Встановити пам'ятник військовому командиру УНР Симону Петлюрі планував ще Віктор Ющенко у 2005-2006 роках. Однак єдине, що було зроблене з того часу - меморіальна дошка на Будинку вчителя (де діяла Центральна Рада).

У 2009 році вся справа зупинилася на стадії виділення Київрадою землі під монумент.

Зараз уряд ще раз офіційно затвердив його встановлення у Києві, тому питання знову стосується лише виділення ділянки столичною владою.

В УІНП очікують, що пам'ятник з'явиться або біля Будинку вчителя, або на початку вулиці Петлюри (на місці пам'ятника Щорсу). За планом, встановити його мають до 2019 року.

Сторіччя проголошення УНР

Копирайт изображения Український інститут національної пам'яті
Image caption Мітинг на вулицях Києва з нагоди проголошення Української Народної Республіки. 7 листопада 1917 р.

А на листопад цього року запланована велика фото-документальна виставка про Українську революцію у різних регіонах, де з 1917 року діяв український рух.

"Виставка покликана показати всеукраїнський характер революційних подій. Тобто, що революція була не лише у Києві, а охоплювала всю етнічну територію України - скрізь, де були українці. Зокрема й на Кубані, Холмщині і Берестейщині", - розповідає Ярослав Файзулін.

Місця пам'яті

Копирайт изображения AFP
Image caption Складання присяги членами Директорії УНР. Кам'янець-Подільський. Серпень 1919 р.

У 2017 році має почати діяти геоінформаційна система "Місця пам'яті Української революції" - масив даних про локації, де народилися і жили активні учасники революції, де розміщувалися органи влади та громадські організації, проходили маніфестації й відбувалися бої, а також про місця поховань.

Згодом на основі цих даних у так званих "місцях пам'яті" будуть встановлюватися меморіальні дошки чи пам'ятники. Лише у Києві таких локацій буде близько трьох сотень.

Історія української армії

Копирайт изображения Український інститут національної пам'яті
Image caption Першій курінь шостої бригади Української Галицької Армії. 17 листопада

У квітні наступного року виповниться сто років Кримському походу армії УНР під керівництвом полковника Петра Болбочана.

До цієї дати Інститут національної пам'яті планує провести фото-документальну виставку, яка розповідатиме про історію українських військових формацій (включно з Українською галицькою армією) часів революції та місця боїв.

Ярослав Файзулін відзначає, що на противагу визвольним подіям 1940-1950-х років, які були переважно на Західній Україні, бойові дії періоду революції велися по всій країні.

"І це були масштабні бої за участі тисяч людей", - додає історик.

Мета проекту - показати, що чинні Збройні сили є не стільки спадкоємцями радянської традиції, скільки власної української.

Також на військову тематику видаватимуться брошури, настінні календарі, обговорюється ідея дитячих ігор на революційну тематику.

Іноземні поховання

Копирайт изображения praga-magica.blog.cz
Image caption Ольшанське кладовище у Празі, де був похований, а потім ексгумований український письменник і поет Олександр Олесь та йога дружина

Історія з перепохованням Олександра Олеся спричинила значний резонанс щодо теми іноземних поховань українських діячів.

Як розповів ВВС Україна керівник відділу обліку збереження місць пам'яті УІНП Павло Подобєд, закордоном нараховується близько 250 тисяч могил українців, які в той чи інший спосіб себе проявили в українському еміграційному житті.

Наразі в Інституті триває формування реєстру цих поховань.

"Зокрема встановлюється - ким і до якого часу могила проплачена. За результатами цієї роботи ми для себе позначаємо, який стан тих чи інших поховань, і щодо яких із них потрібно негайне втручання для їхнього збереження", - розповів Павло Подобєд.

Він додає, що рента за могили на закордонних кладовищах різна, залежно від країни та цвинтаря - у середньому від 35 до 50 євро на рік.

До сторіччя революції заплановано впорядкувати могили діячів того періоду, зокрема й на території інших держав.

Що вже зроблено

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Меморіальна дошка Євгену Коновальцю на будинку, де колись були казарми Січових Стрільців

Відзначення пам'яті Української революції вже почалося. У січні в Києві відкрили меморіальну дошку полковнику армії УНР Євгену Коновальцю.

Ще раніше Київрада перейменувала кілька вулиць на честь військових діячів УНР (наприклад, вулицю Кутузова перейменували на честь генерала Армії УНР Алмазова, а вулицю Суворова - на честь генерала-полковника Армії УНР Омеляновича-Павленка).

Перейменування відбулися й в інших містах (тільки іменем Євгена Коновалця названо понад 30 вулиць по всій Україні).

Ярослав Файзулін додає, що на честь діячів Української революції були перейменовані навіть кілька населених пунктів.

В Інституті національної пам'яті наголошують, що паралельно з процесами різноманітних перейменувань та встановлень меморіалів місцевій владі слід доносити до людей, на чию власне честь і чому це все робиться.

Написання чи переписування історії?

Копирайт изображения Український інститут національної пам'яті
Image caption Українська маніфестація в Києві. Літо 1917 р.

Події в Україні у 1917-1921 роках мають вже сформований образ в історіографії, зокрема й сусідніх країн.

У підході Українського інституту національної пам'яті там вбачають спроби штучно змінити цей образ (у МЗС Росії, наприклад, декомунізацію назвали "переписуванням історії нашвидкоруч під політичну кон'юнктуру, щоби сформувати нову ідеологію").

Але в УІНП запевняють, що "не переписують історію України, а пишуть її від першої особи".

"Цей процес може призвести до дуже серйозних дискусій з нашими сусідами, у яких вже є усталений погляд на українську історію", - визнає Володимир В'ятрович.

"Щодо деяких питань ми знайдемо якісь компроміси, а щодо інших - ні, й у нас будуть оцінки, що відрізнятимуться від оцінок росіян чи поляків", - констатує історик.

Утім, головне, за його словами, щоби такий історичний підхід сприйняли в самому українському суспільстві.

"Попри те, що УНР зазнала поразки у 1917-1921 роках, Українська революція стала важливою спадщиною для наступних поколінь… Ми повинні згадати уроки тих подій, а там їх чимало, щоб не повторити помилок, зроблених нашими попередниками", - підсумовує Володимир В'ятрович.

Новини на цю ж тему