Донецьк без заводського гудка

Захарченко Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Лідер ДНР" Олександр Захарченко нещодавно заявив, що "блокада України" буде, навіть якщо своє блокування припинять проукраїнські активісти

Влада самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" запровадила "зовнішнє управління" на підприємствах, розташованих на території "республік", але зареєстрованих в Україні.

Таке рішення його ініціатори пояснили блокадою переміщення вантажів із українського боку.

Як виглядає "націоналізація" зсередини, як на неї відреагували місцеві мешканці та які економічні й соціальні наслідки такого кроку?

Заздалегідь підготовлений сценарій?

Список компаній, узятих під контроль владою "ДНР", складається із 43 підприємств.

Під "націоналізацію" потрапили насамперед активи бізнесмена Ріната Ахметова: шахта "Комсомолець Донбасу", Зуївська ТЕС, Єнакіївський металургійний завод, Харцизький трубний завод, Комсомольське рудоуправління та інші, включно із тренувальною базою футбольного клубу "Шахтар" та стадіоном "Донбас Арена".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Єнакіївський металургійний завод - одне з "націоналізованих" підприємств

У списку також кілька підприємств компанії "Донецьксталь" (металургійний завод у Донецьку, Макіївський та Ясинівський коксохімічний заводи), концерн "Стирол", який входить до компанії Ostchem Дмитра Фірташа, шахта імені Засядька, яку пов'язують із іменем депутата Юхима Звягільського.

Оприлюднений на ресурсах "ДНР" перелік неповний. Наприклад, "зовнішнє управління" також запровадили у вугільних об'єднаннях "Свердловантрацит" та "Ровенькиантрацит", що входять до складу компанії ДТЕК і розташовані у Луганській області.

Експерти називали рішення про "зовнішнє управління" заздалегідь підготовленим сценарієм. Але "націоналізація" виглядала по-різному. Десь запровадили тимчасову адміністрацію, а десь колектив не помітив змін і дізнався про перепідпорядкування лише з телевізора.

"Націоналізація" - це лише на словах. Лише оголосили про неї. А підприємства як працювали раніше, так і працюють", - зазначив у коментарі для ВВС Україна голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко. Він мешкає на підконтрольній Україні території, але має джерела на підприємствах так званих "республік" .

"Працюємо, як і раніше, нічого не змінилося. Чекатимемо, коли щось скажуть", - так відповів на запитання про ситуацію на підприємстві працівник шахти імені Засядька.

Співробітник компанії "Донецьксталь - металургійний завод", який побажав зберегти анонімність, розповів ВВС Україна, що на прохідній і у цеху не бачить озброєних людей. Але каже про тиск на керівництво заводу.

"Вони (влада "ДНР". - Ред.) директорам поставили ультиматум: мовляв, ви зобов'язані платити зарплату людям, щоб в Україні не говорили, ніби завод стоїть. Сировина, матеріали - це їх не стосується. "Ви повинні, як хочете, так і робіть. Придумайте, як зробити, щоб завод працював", - так вони кажуть. Але за моїми даними, доменна піч - єдина, яка працювала, - зупиняється", - твердить працівник "Донецьксталі".

"Може, протягнуть до кінця опалювального сезону. А потім навіть заводського гудка не почуємо, як це було завжди. Гудок теж вирішили зупинити", - додає чоловік.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Озброєна охорона на одному з комбінатів

Ще на одному підприємстві цієї компанії - Ясинівському коксохімічному заводі - робітники розповіли, що персонал терміново викликають на роботу після вимушеного простою.

На шахтах, які входять до компанії ДТЕК, гірники продовжують спускатися під землю для підтримання виробок.

"Так, зі зброєю не посперечаєшся. Але ніхто не каже, що підприємства треба закрити, а людей звільнити. Хоча й відповіді, як працюватимемо далі, немає. Шахта не може видобувати вугілля й не отримувати за це гроші. Потрібні колосальні вкладення для життєзабезпечення", - розповів на умовах анонімності представник однієї з вугільних компаній.

У СКМ Ріната Ахметова у відповідь на заяви про "націоналізацію" наголошують, що група "завжди працювала і продовжує працювати виключно в рамках українського законодавства... і жодний тиск не змусить нас змінити юрисдикцію наших активів".

"СКМ - одна з небагатьох сполучних ланок між контрольованими і неконтрольованими територіями України, - йдеться у заяві групи. Ми вважаємо приватну власність суверенною, а вимогу про перереєстрацію своїх підприємств і сплату податків самопроголошеним "ДНР" і "ЛНР" - неприйнятною".

Черги за цукром і стартовими пакетами

Для більшості мешканців підконтрольних сепаратистам територій "націоналізація" підприємств не стала топ-новиною.

Натомість припинення роботи "Укртелекому" і мобільного оператора Lifecell відчутно позначилося на житті багатьох.

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Пункт роздачі допомоги від Гуманітарного штабу Ріната Ахметова тепер не працює

"Гудок у трубці домашнього телефону є, але дзвонити можу тільки по місту. Немає виходу на міжміський зв'язок, і з мобільного телефона не можу дзвонити додому. Інтернет від "Укртелекому" теж зник", - розповіла ВВС Україна мешканка Макіївки Наталія.

З трьох провідних українських мобільних операторів - "Київстара", Lifecell та Vodafone - у непідконтрольних Києву районах Донбасу залишився останній. Минулого тижня активно поширювалися чутки про повне відключення українського мобільного зв'язку у так званій "ДНР".

Водночас злетіли ціни й попит на стартові пакети "республіканського" мобільного оператора "Фенікс", який працює на раніше "націоналізованому" обладнанні українських операторів.

"Раніше ці пакети "Фенікса", по 50 рублів кожен, змушували купувати ледь не примусово - учителів, медиків, інших бюджетників. А тут на головпоштамті черга вишикувалася. І всі бідкаються, як тепер зв'язуватися з Україною будемо", - такою, за словами пані Наталії із Макіївки, була реакція земляків.

Ще один факт, який жваво обговорюють у Донецьку, - припинення видачі гуманітарної допомоги від Гуманітарного штабу Ріната Ахметова. Під час "запровадження зовнішнього управління" озброєні бойовики зайшли на стадіон "Донбас Арена", де зберігалися продукти, що їх постачав до Гуманітарний штаб.

Тепер пункти видачі закриті.

"Куди не підеш: на ринку, в тролейбусі, - тільки й розмов, що про "гуманітарку". Про підприємства ніхто й не згадує. Бачу, як до дверей, де видавалися пайки, щодня приходять люди. А раптом знову почнуть давати?" - розповіла пенсіонерка Ніна Іванівна.

"Цими вихідними на ринку вперше побачила чергу до ятки з крупами і борошном. Такого раніше не було, бо крупи й борошно ми отримували в пакетах "від Ахметова", їх вистачало. Цукор був. А тепер дивлюся: люди з черги беруть цукор про запас, пакетами по 5 кілограмів. Усі побоюються, що продукти подорожчають або зникнуть", - продовжила співрозмовниця.

"Автономії" не вийде

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Енергетична система "ДНР" і "ЛНР" у нинішньому вигляді, без підприємств решти України, працювати не зможе, попереджають експерти

Спільною вимогою, яку висунули до всіх підприємств, де запроваджується "зовнішнє управління", є реєстрація в "ДНР", а також сплата податків до бюджету "республіки".

Скільки від цього втратить український бюджет?

У заяві СКМ, оприлюдненій минулого тижня, йдеться про те, що "з початку конфлікту на Донбасі група СКМ загалом сплатила до державного бюджету понад 100 млрд грн податків, 10% з яких забезпечили підприємства, що працюють на неконтрольованій території".

Спроби змусити великий бізнес сплачувати до скарбниці "ДНР" траплялися й раніше. І невідомо точно, на яких умовах власникам підприємств дозволяли зберігати українську реєстрацію. Можна тільки припустити, що влада "республіки", можливо, побоювалася соціальних та екологічних наслідків зупинки заводів і шахт.

У разі повного розірвання економічних зв'язків із непідконтрольною територією п'ять із 14 українських ТЕС залишаться без вугілля антрацитової групи: Придніпровська, Криворізька, Зміївська, Трипільська та Слов'янська ТЕС.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Багато жителів підконтрольних сепаратистам районів тепер можуть втратити роботу, кажуть експерти

Ці підприємства не лише дають електроенергію до загального енергоринку, а й дозволяють гасити піки навантаження.

До того ж кожне з них забезпечує опалення прилеглого міста, і зупинка станцій в опалювальний сезон є критичною, кажуть експерти.

А зупинка безперервного металургійного виробництва загрожує втратою тисяч робочих місць. Адже відновити агрегати буде неможливо.

Поки що металургія залишається основним джерелом надходження валюти до України.

Економіка "республік" не зможе існувати автономно й забезпечувати власні потреби самотужки, вважає експерт у галузі енергетики, колишній менеджер компанії ДТЕК Віктор Бичик.

"Очевидне повне нерозуміння процесу. Енергетика - це завжди взаємопов'язана система. У них ( "ДНР". - Ред.) дві станції - Зуївська і Старобешівська. Хіба що заводи треба зупинити - тоді потужностей цих станцій вистачить", - пояснює експерт.

"Другий момент. ТЕС працювали в енергосистемі України. Хтось повинен це регулювати, від мінімуму до максимуму. Зуївська ТЕС зараз працює на вугіллі групи "Д" і "Г". У "ЛДНР" такого вугілля немає. І якщо оголосити бойкот Україні, станція зупиниться. Або переведуть на газ, із мінімальним завантаженням", - попереджає Віктор Бичик.

Експерт додає, що окрім технічних, виникають й економічні труднощі.

Постачання вугілля, запчастин, матеріалів, робота ремонтників тощо - ця система вибудовувалася роками.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Існують сумніви, чи залишилося у "ДНР" та "ЛНР" достатньо кваліфікованих працівників у сфері енергетики

"Не кажучи вже про надання кредитів. Тому що жодне нормальне підприємство без кредитів жити не зможе. Фінансовий облік, виплата зарплати, перекидання коштів із одного підприємства на інше… За якими законами, на підставі яких енергоринків працюватимуть ці підприємства? Хто збиратиме гроші зі споживачів, яким чином ці кошти розподілятимуться між виробниками?" - наголошує Віктор Бичик.

За його словами, ефективний контроль з боку самопроголошених "республік" над підприємствами енергетики неможливий ще й тому, що на їхній території майже не залишилося відповідних фахівців: "Хто розуміє цілісну систему енергетики, всі, "хто з мізками", звідти давно "злиняли". Немає людей, здатних вибудувати стратегію. Швидше за все, буде просто зупинка підприємств, консервація".

Втім, є варіант, що нестачу "мізків" та відповідних зв'язків компенсує Росія, взявши на себе фактичне керування підприємствами. Хоча Кремль офіційно заперечує заяви Києва про те, що Москва має безпосередній вплив на владу "республік".

Аби інтегрувати "націоналізовані" активи до російської енергосистеми, знадобиться щонайменше півроку, запевняє експерт.

Але за цей час населення, комунальні служби тощо житимуть в умовах "блекауту".

"При цьому залишається питання власності. ДТЕК, СКМ - це відомі у світі компанії, і якщо хтось користуватиметься неприховано їхнім майном… Не думаю, що Росія перетягне це на себе", - каже Віктор Бичик.

Новини на цю ж тему