Україна проти Росії: конфлікт дійшов до вищого суду ООН

Голова української делегації, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль Копирайт изображения EPA
Image caption "Сьогодні я стою перед світовим судом і прошу у вас захисту", - так почала свою промову голова української делегації, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль

Яскраві люстри і вітражні вікна, через які світло ллється до судової палати Палацу миру в Гаазі - цілком прийнятна велична арена для процесу, який може стати ключовим моментом в затяжному конфлікті.

Студенти, репортери, дипломати і представники обох сторін конфлікту займають місця в залі суду, щоби стати свідками історичного моменту.

Міжнародному суду ООН вперше доводиться мати справу зі звинуваченнями окремої держави в підтримці тероризму.

"Сьогодні я стою перед світовим судом і прошу у вас захисту", - так почала свою промову голова української делегації, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

Вона заявила суддям, що у Києва немає сумнівів в тому, звідки надходить озброєння прихильникам самопроголошених "народних республік" Донбасу. Вона також сказала, що ставки в цьому конфлікті весь час підвищуються і, попри інцидент зі збитим над східною Україною рейсом MH17, Росія не припинила підтримку тероризму.

Щоб не допустити подальшого посилення або розширення конфлікту і запобігти подальшому "культурному тиску", Україна намагається переконати Міжнародний суд ООН в необхідності введення термінових тимчасових заходів.

Україна, яка під час конфлікту вже втратила понад 10 тисяч людей, апелює до двох міжнародних конвенцій, підписаних і - за словами українських представників - порушених Росією. Це конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Захистити культурну спадщину

Ще в січні Україна передала до Міжнародного суду ООН обвинувальний протокол на 45 сторінок, в якому звинувачує Росію в здійсненні терористичних актів і порушеннях прав людини.

Олена Зеркаль сказала суддям, що при порушенні прав людини Москва використовує радянський підхід. За її словами, Росія "пригнічує незгодних з владою" і "порушує права мільйонів українських громадян, зокрема в деяких випадках і право на життя".

За словами пані Зеркаль, юридичне втручання Міжнародного суду потрібно для того, щоб захистити культурну спадщину етнічних українців, які проживають в Криму.

Росія анексувала Крим в березні 2014 роки після референдуму, який швидко провели під контролем російських військових. Його легітимність Україна і більшість країн-членів ООН не визнають. Конфлікт навколо півострова став однією з причин введення проти Росії санкцій з боку країн Заходу.

Росія пояснює анексію Криму, зокрема, необхідністю захистити від дискримінації етнічних росіян, які живуть на півострові.

Москва також послідовно заперечує свою причетність до збройного конфлікту на сході України і до катастрофи літака Malaysia Airlines.

Апеляція до прецеденту

Копирайт изображения AP
Image caption Репортери та дипломати, які зібралися в Міжнародному суді ООН в Гаазі, можуть стати свідками історичної події

Один з важливих моментів цього судового процесу полягає в тому, що Росія бере в ньому участь, на відміну від багатьох інших судів, які російська сторона зазвичай ігнорує.

Оголошення Кремля про те, що Росія виходить з Міжнародного кримінального суду (колись підписавши, але досі не ратифікувавши Римський статут) сприйняли як символічний щиглик по носі офіційного Києва після того, як прокурор МКС порівняв анексію Криму з "безстроковою окупацією".

Україна подала кілька позовів проти Росії до Європейського суду з прав людини, однак російський Верховний суд залишає за собою право останнього слова по будь-якому рішенню ЄСПЛ.

Очікується, що Росія оскаржуватиме юрисдикцію Міжнародного суду ООН. Такий прецедент вже був.

Коли Грузія звинувачувала Росію в порушенні тієї ж конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Міжнародний суд ООН врешті решт погодився з тим, що це справа не підпадає під мандат суду.

Україна також закликала Росію виплатити компенсацію за "терористичні акти", зокрема збитий в липні 2014 року малайзійський "боїнг" MH17.

Родичі загиблих у катастрофі MH17 чекають

Серед тих, хто стежить за засіданням Міжнародного суду ООН у Гаазі - родичі декого із 298 загиблих пасажирів і членів екіпажу рейсу MH17. Як визначили голландські слідчі, Boeing-737, який летів з Амстердама в Куала-Лумпур, збив доставлений з Росії "Бук". Його випустили з території, яка перебувала під контролем проросійських сепаратистів на сході України.

Ханс де Борст втратив свою єдину дитину, 17-річного сина Елсеміка. Він неодноразово закликав президента Путіна видати підозрюваних в запуску "Бука".

Силене Фредрікс, чий син також перебував на борту літака, не має особливих ілюзій щодо того, що винних у злочині покарають, але вона все одно з надією стежить за кожним судом.

Копирайт изображения EPA
Image caption Російську позицію на слуханнях серед інших представляє директор правового департаменту МЗС Росії Роман Колодкін

Суд може затягнутися на роки

З початку конфлікту на сході України минуло вже майже три роки; є відчуття того, що рішення необхідно знайти якомога швидше.

За словами української влади, вже після звернення до Міжнародного суду ООН "російські ракети продовжують сипатися на житлові квартали".Чи зможе цей судовий процес призвести до відновлення миру в Україні?

Судді, серед яких є і один громадянин Росії, протягом кількох днів будуть слухати позиції сторін, перш ніж ухвалити своє перше рішення щодо того, чи варто запроваджувати якісь тимчасові заходи. Київ хоче, щоб одним із таких заходів стало "негайне і беззастережне припинення будь-якої підтримки незаконних збройних формувань, які вчиняють акти тероризму в Україні".

Сам процес розгляду позову по суті може затягнутися на роки.

Вердикт Міжнародного суду ООН остаточний і має обов'язковий характер, проте суд не має жодних можливостей добитися виконання ухвалених ним рішень.

Українська делегація закликала суд до дії, сказавши, що конфлікт зайшов у глухий кут, всі дипломатичні методи вичерпані, а через українсько-російський кордон, як і раніше, лине потік зброї і грошей.

Українські представники попередили присутніх в Палаці миру в Гаазі, що "Україна не може нескінченно сидіти склавши руки і бенкетувати під час чуми".

Новини на цю ж тему