Україна проти Росії: чого чекати далі від суду ООН

Суд ООН Копирайт изображения Getty Images
Image caption Україна звернулась до суду ООН з посовом проти Росії

У Гаазі завершився перший етап розгляду позову України щодо Росії зі звинуваченням у порушенні конвенцій ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Мова іде про звинувачення у підтримці Росією бойовиків самопроголошених "республік" Донбасу та дискримінації кримських татар та українців у анексованому Криму.

Протягом 6-9 березня Україна та Росія надали свої аргументи та змогли відреагувати на твердження опонентів.

Процес може тривати роки, але виконання однієї з вимог української сторони - про запровадження щодо Росії швидких тимчасових заходів - Київ чекає протягом двох-трьох місяців.

Після закінчення перших слухань суд ООН оприлюднив офіційний документ, в якому пообіцяв оголосити рішення щодо тимчасових заходів "під час публічного засідання", дату якого повідомлять пізніше "в установленому порядку".

Представник України на слуханнях Олена Зеркаль висловила сподівання, що рішення щодо тимчасових заходів суд оголосить до кінця квітня.

Речниця зовнішньополітичного відомства України Мар'яна Беца пояснила, що рішення про тимчасові заходи ухвалюються виносяться невідкладно.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков наголосив, що РФ є учасницею процесу, а тому може визнати рішення суду.

Тимчасові заходи

Стосовно конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму, то Україна просить запровадити щодо Росії низку тимчасових заходів.

Зокрема, йдеться про вимогу до Росії встановити суворий контроль за кордоном, щоб запобігти подальшому "фінансуванню тероризму", включно з постачанням зброї з території РФ.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Олена Зеркаль представляла Україну

Також є вимога до Росії припинити передачу з території РФ грошей, зброї, устаткування та оснащення групам, які залучені до "актів тероризму" проти цивільних. При цьому вказується не тільки про групи на території "республік", а й на підконтрольних уряду України.

Також Київ вимагає, щоб РФ забезпечила, щоб групи людей, які раніше отримали допомогу від Росії, більше не здійснювали "акти тероризму".

Щодо порушення конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації, Україна вимагає тимчасові заходи для припинення Росією всіх форм расової дискримінації на підконтрольних територіях та в Криму.

Росія має зупинити усі форми переслідування кримських татар, а також відмінити заборону меджлісу.

Також Росія має вжити заходів для зупинення зникнень кримських татар, а також розслідувати такі випадки.

Окремою вимогою є припинення практики політичного та культурного переслідування етнічних українців у Криму, включно із обмеженнями на отримання освіти українською мовою.

Позиції сторін

Київ просить суд, зокрема, зобов'язати Росію:

  • негайно відмовитися від будь-якої підтримки "збройних груп, які вчиняють акти тероризму в Україні",
  • вжити заходів для вивезення всього озброєння, раніше наданого цим групам,
  • почати кримінальне переслідування осіб, причетних до "фінансуванню тероризму";
  • повністю компенсувати збитки, пов'язані з катастрофою МН17, а також "усіма іншими терористичними актами", в причетності до яких Київ звинувачує Москву.

В "кримській частині" позову йдеться про те, що Росія повинна гарантувати повний захист всіх етнічних груп в "окупованому Криму".

Росія: зброю знайшли в шахтах

Копирайт изображения AP
Image caption Російська делегація

Російська сторона стверджує, що події на Донбасі стали наслідком "державного перевороту" в Києві в лютому 2014 року. Місцеве населення "самоорганізувалося", щоб захистити себе від людей, які захопили владу в Києві.

Представники Росії кажуть, що основним джерелом озброєння для формувань "республік" стали радянські збройні склади, розміщені в шахтах Донбасу, а також трофеї, залишені на полі бою відступаючою українською армією.

У той же час, вони не відреагували на звинувачення Києва у тому, що формування сепаратистів використовують зразки зброї, що є на озброєнні виключно російської армії.

Представники Росії підкреслюють, що жоден міжнародний орган не визнав "народні республіки" терористичними організаціями, а сама Україна веде з ними переговори в рамках мінського процесу і навіть торгує з ними, забезпечуючи чималу частку бюджету невизнаних утворень.

Російська делегація стверджує, що велика частина цивільних, які загинули в результаті бойових дій на сході України, стали жертвами не терористичних актів, а невибіркових обстрілів обох сторін конфлікту.

За їхніми даними, більшу кількість загиблих жителів зафіксовано на територіях, непідконтрольних Києву.

Російська делегація нагадує, що розслідування катастрофи МН17 ще не закінчене, та й підстав стверджувати, що катастрофа стала результатом саме теракту, а значить, підпадає під юрисдикцію Конвенції про заборону фінансування тероризму, немає.

Кримські аргументи

Російська делегація стверджує, що з жителями Криму "не консультувалися" щодо їхнього бажання перебувати у складі України ні в 1954 році, коли півострів передали Українській РСР, ні в 1991 році, коли вона оголосила про свою незалежність.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Суд може повідомити рішення щодо тимчасових заходів протягом найближчих місяців

Тому, мовляв, невизнаний міжнародний співтовариством референдум про приєднання до Росії був для кримчан "очевидною альтернативою" в світлі подій початку 2014 року у Києві.

Про факт, що 54% жителів Криму і 57% Севастополя на референдумі 1 грудня 1991 року підтримали Акт проголошення незалежності України, представники Росії не згадували.

Делегація Росії відкидає звинувачення у дискримінації української і кримськотатарської громад.

Чи будуть виконувати?

Проте вже зараз в Києві допускають, що Росія, у випадку невигідного для себе рішення, може відмовитись його виконувати.

Підстави для такий припущень наступні: в 2015 році Володимир Путін підписав закон, згідно з яким Конституційний суд РФ може визнавати рішення міжнародних судів не обов'язковими до виконання, якщо ті суперечать Конституції.

І хоча експерти у Києві допускають, що Україна має шанси на успіх щодо тимчасових заходів, можливо, що Росія відмовиться виконувати гіпотетичні рішення суду.

Копирайт изображения SERGEI SAVOSTYANOV/TASS
Image caption Дмитро Пєсков допускає виконання Росією рішення суду ООН

Механізму забезпечення виконання рішення суду ООН дійсно немає. Тим більше, якщо мова йде про державу - постійного члена Радбезу ООН з правом вето.

Натомість пан Пєсков наполягає, що Росія може виконати рішення.

"Російська сторона є учасницею цього розгляду. Тобто, якби Росія не визнавала рішення суду, відповідно, вона не була б учасницею цього розгляду", - сказав Пєсков, відповідаючи на питання, чи визнає Російська Федерація рішення суду.

Новини на цю ж тему