Вибори у Франції: пояснення в графіках

Еммануель Макрон Копирайт изображения JEAN-FRANCOIS MONIER/Getty
Image caption У другому турі виборів Марін Ле Пен може програти колишньому міністру економіки Франції Еммануелю Макрону, кажуть опитування

Французькі виборці скоро обиратимуть нового президента - в контексті значної політичної нестабільності в Європі та світі й після голосування британців за "брекзит" та американців за Дональда Трампа.

У першому турі виборів, який відбудеться 23 квітня, змагатимуться п'ять кандидатів, які представляють весь політичний спектр. Якщо жоден з них не набере більше 50% голосів, два кандидати з найбільшою кількістю голосів змагатимуться за перемогу в другому турі 7 травня.

Отже, хто ці кандидати та від чого залежить результат виборів?

Кандидати

Копирайт изображения Sylvain Lefevre/Getty
Image caption Рейтинг Марін Ле Пен з "Національного фронту", схоже, підвищився

Ультраправі сили на виборах представлятиме Марін Ле Пен з "Національного фронту", яка, схоже, виросла в очах виборців, відколи відмежувалась від деяких екстремальних ксенофобських поглядів свого батька.

За останніми опитуваннями, пані Ле Пен випереджає чотирьох своїх суперників у першому турі; і хоча до 50% голосів їй далеко, вона з великою ймовірністю потрапить у другий тур.

У 2002 р. Жан-Марі Ле Пен дійшов до другого туру президентських виборів, але програв у ньому Жаку Шираку.

За результатами опитуваннь громадської думки, ймовірно, що в другому турі Марін Ле Пен програє Еммануелю Макрону - колишньому міністру економіки, що виступає як незалежний центристський кандидат. Пан Макрон ще ніколи не обіймав виборну посаду.

Правоцентрист від республіканців Франсуа Фійон вважався фаворитом передвиборчих перегонів, але втратив позиції через звинувачення в тому, що його дружина й діти отримували державну зарплату за роботу, якої не виконували.

Копирайт изображения AFP/Getty
Image caption Франсуа Фійон боротиметься за президенстьке крісло попри судове розслідування

Проти нього розпочали повномасштабне судове розслідування. Втім, він витримав спроби своєї партії замінити його іншим кандидатом.

Соціаліст і колишній міністр освіти Бенуа Амон, з репутацією "лівого" бунтівника, планує запровадити загальні виплати, які спочатку одержуватиме лише малозабезпечене населення, а після 2022 року - всі французькі громадяни.

Ультралівий кандидат від Французької комуністичної партії Жан-Люк Меланшон уже брав участь у президентських виборах у 2012 р., але безуспішно.

Безробіття

Одне з ключових питань, які турбують французьких виборців, - безробіття, адже щонайменше кожен четвертий француз віком до 25 років не має роботи.

Загалом коефіцієнт безробіття в останньому кварталі 2016 р. склав 10%. За даними Національного інституту статистики і економічних досліджень (INSEE), за минулий рік він зменшився лише на 0,2%.

Статистичні дані по ЄС демонструють, що станом на грудень за рівнем безробіття Франція посідала 8 місце з 28 держав-членів. Цей показник більш ніж удвічі перевищує показники Німеччини та Великої Британії.

Минулого року рівень безробіття дещо зменшився, проте це сталося запізно для Франсуа Олланда, чия репутація значною мірою залежала від того, чи вдасться йому створити більше робочих місць за час президентства.

Отримавши надзвичайно низький рейтинг в опитуваннях, він зняв свою кандидатуру з майбутніх виборів і став першим президентом у сучасній історії Франції, який вирішив не претендувати на другий термін.

Відтак, проблемою зменшення безробіття опікуватимуться вже його наступники.

Економіка

Франція має другу найпотужнішу економіку в Єврозоні - але після кризи 2008 р. вона одужує доволі повільно.

Однією з ключових ініціатив пана Олланда був новий закон про працю, який мав покращити економіку, дозволивши підприємствам на свій розсуд збільшувати нормативне число робочих годин, зменшувати зарплату і скорочувати працівників.

Та, щоби цей закон затвердили,його довелося суттєво пом'якшити, й очікуване економічне покращення поки що не далося взнаки.

Економіка Франції, що визначається рівнем ВВП, і далі відстає від найближчих європейських сусідів - Німеччини та Британії.

Копирайт изображения BERTRAND GUAY/Getty
Image caption Колишній міністр освіти Бенуа Амон має репутацію "лівого" бунтівника

Всі провідні кандидати в президенти говорять про те, що економіка потребує глибинних змін.

Безпека

Питання безпеки та імміграції на цих виборах також серед ключових.

У Франції досі діє надзвичайний стан після низки терористичних нападів, золкрема й 14 липня минулого року, коли під час святкування Дня взяття Бастилії у Ніцці вантажівка в'їхала у натовп, забравши життя 86 людей.

Від початку 2015 р. від терактів у Франції загинули щонайменше 320 людей.

Відомо, що сотні молодих французьких мусульман від'їжджають до Іраку та Сирії, щоби долучитися до лав так званої "Ісламської держави". За даними міністерства внутрішніх справ, у тому регіоні досі перебуває майже 700 французьких громадян, хоча за минулий рік їхня кількість зменшилася.

Також відомо, що до Сирії виїхали деякі учасники нападів, скоєних у Парижі в листопаді 2015 р. Французькі посадовці побоюються, що вони виховають собі не менш радикальну зміну й повернуться до Франції вчиняти нові злочини.

Міграція

Внаслідок міграційної кризи, що почалася в 2015 р., до Франції прибули десятки тисяч мігрантів - переважно ті, хто тікає від конфліктів у Сирії та Іраку.

Копирайт изображения FRED TANNEAU/Getty
Image caption Ультралівий Жан-Люк Меланшон уже брав участь у президентських виборах у 2012 р.

У 2016 році Франція отримала понад 85 тисяч запитів про надання притулку, з них понад 5800 - від громадян Сирії. Хоча цей показник стабільно росте, у Франції прагнуть залишитись менше біженців, ніж в інших європейських країнах, зокрема в Німеччині.

Офіційні дані демонструють, що в 2014 р. 8,9% з 65,8 млн французів були мігрантами. Цей показник підвищився на 0,8% з 2006 р. Його неможливо розкласти на інші категорії, оскільки збирати відомості про расу та релігію у Франції незаконно. Втім, вважається, що тут проживають близько 5 млн. мусульман - найбільша мусульманська меншість у ЄС.

Переважна частина французьких мусульман мешкає у бідних передмістях великих міст - Парижа, Марселя, Ліона, де рівень безробіття набагато вищий, ніж у середньому по країні.

"Національний фронт" особливо наголошує на важливості міграційного питання - а саме на тому, що робочі місця, соціальний захист, житло і місця у школах мають надаватись насамперед корінним французам, а не "іноземцям". Опитування, проведене у 2016 р. центром дослідження громадської думки Pew Research, показало, що 29% французів дорослого віку ставляться до мусульман неприязно.

Новини на цю ж тему