Донька художниці Яблонської: "Моя мати світилася радістю"

Image caption Автопортрет Тетяни Яблонської 1946 року перебуває в колекції Національного художнього музею

В Україні відзначають сто років від дня народження художниці Тетяни Яблонської. Виставка її робіт відкрилася в Одесі, а в Дніпрі її продовжили майже на місяць.

У Києві роботи Яблонської виставляли у чотирьох галереях. Найдовше - майже до кінця квітня - триватиме експозиція у Національному художньому музеї.

Цього тижня деякі роботи Яблонської також можна побачити в Музеї літератури.

BBC Україна поспілкувалася з донькою художниці Гаяне Атаян у художньому музеї і попросила розповісти про одну з виставлених картин, яка є знаковою особисто для неї.

Image caption Художниця Гаяне Атаян розповідає про полотно "Зима у старому Києві"

Гаяне Атаян: Ця картина уособлює для мене прекрасне місце - майстерню моє мами на Кожум'яках, і ще прекрасні часи, 1975-1976-й роки, коли вона отримала цю майстерню.

Тоді на Кожум'яках іще були старенькі малі будиночки, і влітку нагорі інколи бігали діти з повітряними зміями. І взагалі, зберігалося таке патріархальне старокиївське життя.

Я трошки його застала, для мене це дуже цінно. Тим більше, що Київ зараз стрімко змінюється. Уже того всього немає, будуються будинки, що вищі за гори.

Лінія нагорі (картини. - Ред.) - той силует міста - також змінився: там зараз великий бізнес-центр. Такої легкості, краси немає.

Ця картина для мене - документ часу. І потім, я її дуже люблю за живопис, за її сріблястість. Коли мама її писала, вона робила це дуже старанно. Усі малюночки з усіма віконцями, всі деревця - змальовувала точно, як є в житті. І все це перенесла сюди.

Для мене ця картина особлива і за живопис, і за те, що вона уособлює: старий Київ, уже забутий.

ВВС Україна: Який це період її творчості?

Г.А: Це початок третього періоду, на межі між декоративними роботами і розкутим, імпресіоністичним живописом.

Її творчість умовно поділяється на три великі періоди.

Перший - традиційний реалізм, інколи кажуть соцреалізм - але я думаю, що він ширший, ніж "соц", там просто традиційний, красивий живопис.

Другий період - це декоративізм і фольклоризм, коли вона писала більш відкритими фарбами, більш локальними плямами, більш яскравими кольорами і часто брала фольклорні українські теми.

А потім вона від цього відійшла до більш заглибленого живопису через імпресіонізм. Це знову традиційний період - але він інший.

Ця картина - десь на межі: повернення від декоративних робіт до більш розкутого імпресіоністичного живопису.

Image caption "Зима в старому Києві", 1976 рік.

Це одна з останніх її великих картин. Вона створювалась на моїх очах. Я приходила дитиною в ту майстерню, то все бачила. Вона мені дорога.

ВВС Україна: Що означав Київ для вашої матері?

Г.А: Вона не киянка, народилася в Смоленську. Але в Києві почався її творчий шлях художника, тут вона навчалася. Від 1934-го року все її життя фактично пов'язане з Києвом, якщо тільки відняти роки війни, евакуацію, подорожі… Вона одразу закохалася в Київ.

Вона пише про це у мемуарах - перше враження від будинків над Бесарабкою. Дуже багато її робіт пов'язані з Києвом, але ця картина - наймасштабніша.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Яким Яблонська бачила Київ? Розповідає її донька Гаяне Атаян.

ВВС Україна: Чи багато тут робіт із вашого родинного архіву?

Г.А: Малюночки (що поряд із картиною. - Ред.) - із нашого сімейного архіву. Ця виставка побудована нетрадиційно: ми хотіли розкрити Яблонську з іншого боку - такого невідомого. І показати трошки кухню - як художник це робив. Не просто готові роботи, а якісь підготовчі, більш живі.

ВВС Україна: Чи є на виставці автопортрет вашої матері, який вам найбільше подобається?

Г.А: Тут експоновані три автопортрети. Там (у першій залі - Ред.) - вона молода, дуже красива, тут (в останній залі. - Ред.) - вона вже трошки старша. Але я цей портрет люблю, бо то моя мама, а то - мама моїх старших сестер. Я її такою не знала. Це моя мама останнього періоду життя. Хоч вона і старенька, але мудра і світиться радістю.

ВВС Україна: Якою вона була?

Г.А: Радісною, дуже радісною. Випромінювала радість, і, я думаю, що це з її робіт також іде. Люди відчувають. Недарма багато ходять на виставки, значить щось є в тому.

ВВС Україна: Чи можна сказати, що зараз заново відкривають Тетяну Яблонську?

Г.А: Хтось заново відкриває, хтось просто згадує те, що добре знав. У кожного свій шлях до Тетяни Яблонської, але думаю, що тут уже час працює на неї. Я здивована кількістю подій. Це ознаки визнання. По містах України є виставки, у Києві - кілька виставок.

Image caption Виставка картин Тетяни Яблонської у Національному художньому музеї триватиме майже до кінця квітня.

ВВС Україна: Який головний внесок художниці в українське мистецтво?

Г.А: Мені важко давати оцінки. Я не є мистецтвознавцем, тим більше, що я дочка - у мене суб'єктивний погляд на ці речі.

Як я відчуваю, що її вирізняє - це дуже велика людяність усього, що вона робила, якесь людське начало в її роботах скрізь, навіть, якщо вона пише чистий пейзаж.

Іще щирість. І високий фаховий рівень. Вона завжди була незадоволена собою. Така людина - вчилася все життя, щодня. І завжди собі ставила високу планку. Я думаю, це якраз їй давало той зріст.

Який її внесок - так узагальнити я зараз не можу, це буде узагальнювати час. Але поки що, можу сказати, вона випробування часом пройшла, витримала. Далі буда видно.

Зараз я тішусь із того, що багато людей нею цікавляться, хочуть бачити.

З Гаяне Атаян спілкувалась Євгенія Шидловська.

Новини на цю ж тему