До чого призведе розгін блокувальників на Донбасі?

Станція Кривий Торець Копирайт изображения EPA
Image caption В "Укрзалізниці" кажуть, що через станцію Кривий Торець потяги і далі не їздять

Активісти блокування торгівлі з неконтрольованими територіями Донбасу не мають наміру припиняти свою акцію, попри розгін одного з редутів у Донецькій області.

Увечері 13 березня СБУ і поліція затримали понад 40 активістів блокади і заявили про вилучення у них зброї.

Уночі в кількох обласних центрах активісти провели акції протесту, зокрема у стінах облдержадміністрацій.

Нечисленні акції вже пройшли у Луцьку, Вінниці, Тернополі, Рівному, Чернівцях. Кілька облрад раніше ухвалювали рішення на підтримку блокади торгівлі з Донбасом.

Блокувальники оголосили безстрокову акцію на майдані Незалежності у Києві і закликали усіх небайдужих приєднуватися до протестів не тільки у столиці, але й в кожному місті.

Вони заявляють, що коли влада не відмовиться від "торгівлі на крові", Україну чекає "третій Майдан".

Політики, що не підтримують блокаду, кажуть, що головна мета її - розхитати політичну ситуацію в країні в інтересах Росії.

ВВС Україна досліджувала, якими можуть бути сценарії розвитку ситуації після активних дій правоохоронців проти блокади.

"Замість одного - нові десять"

У відповідь на знесення одного з редутів на залізничній станції Кривий Торець у селищі Щербинівка координатори блокування заявили, що у них вистачить сил припинити рух товарів на нових напрямках.

"Деякі інформресурси розганяють паніку: "Все пропало. Редут розігнали". Так, розігнали один редут - поставимо десять нових", - написав депутат парламенту від фракції "Самопоміч" Семен Семенченко на своїй сторінці у Facebook.

Він, а також його колега по фракції Єгор Соболєв закликають до акцій на підтримку блокади у кожному місті.

"Прохання до кожного стати центром організації маленького Майдану. (...) Чим більше людей висловлять свою позицію думкою чи справою, тим менше у лідерів клептократії та їхніх підлеглих буде сміливості чинити нові напади", - каже Семен Семенченко.

"Реалізація наших вимог напряму залежить від того, скільки людей по всій країні продемонструють підтримку. Сьогодні акції на підтримку блокади та проти нападів на її учасників плануються мінімум у 10 містах. Але в більшості міст готових активно діяти наразі замало", - наголошує Єгор Соболєв у Facebook.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Лідери блокади знову кличуть на Майдан

"Самопоміч", яка є найзапеклішим прихильником заборони торгівлі з непідконтрольними районами, обіцяє в парламенті домагатися ухвалення закону про окуповані території, а також відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та керівника Антитерористичного центру СБУ Віталія Малікова.

На кого спрямовані спецзаходи?

Активісти блокади твердять, що співробітники СБУ та поліції перевищили свої повноваження і завдали побоїв протестувальникам.

За даними Штабу протидії торгівлі, десятки людей опинилися у медичних закладах, у них забрали особисті речі.

Але зовсім інші обставини описує заступник міністра внутрішніх справ - начальник поліції у Донецькій області В'ячеслав Аброськін. Зокрема, він твердить, що за участь в акції організатори платять гроші.

"Один із затриманих - житель Житомирської області, раніше засуджений за вбивство. Провів у місцях позбавлення волі дев'ять років, вийшов на волю у 2013 році. Каже, що його та ще кількох людей звозили в Донецьку область централізовано. Забезпечили грошима та обіцяли плату за три тижні чергування на "редуті" - 400 гривень на день. Але надходить інформація, що відома особа - організатор "блокади" - вимагає від кожного з них звертатися до лікарні зі скаргами "на здоров'я" для використання в подальшій дискредитації співробітників поліції", - цитує В'ячеслава Аброськіна сайт нацполіції.

Пан Аброськін також твердить, що кожен із затриманих після перевірки та надання пояснень пройшов медичний огляд, під час якого скарг не було.

Пояснюючи причини затримання, В'ячеслав Аброськін заявив, що це сталося після того, як співробітники поліції наразилися на "злісну непокору, люди, які там були, відмовлялися надавати документи, віддавати зброю, погрожували використанням зброї, бензопил".

Учасники блокади називають заяви про її проплаченість спробою дискредитувати акцію.

"Якби людям платили гроші, то там було би не 40 людей, а, напевно, половина Торецька", - сказав у коментарі Радіо Свобода активіст блокади Дмитро Кравченко.

Копирайт изображения npu.gov.ua
Image caption У нацполіції твердять, що її співробітникам погрожували бензопилками

Національна поліція та СБУ оголосила, що запровадила "тимчасові режимні обмеження" у зв'язку зі складною ситуацією у зоні АТО.

Правоохоронні органи збільшили кількість чергових на блокпостах через "підвищення ризику проникнення диверсійно-розвідувальних груп противника", закликали здати зброю, у тому числі зареєстровану, а також обмежили пересування людей із 22:00 до 5:00.

Проте блокувальники вважають, що ці дії спрямовані передусім проти них.

"Зі словами про "антитерористичну операцію" та "тимчасові режимні обмеження" поліція та СБУ намагаються зупинити приєднання людей до блокади торгівлі з окупантами", - переконаний Єгор Соболєв.

"Випускання пари"?

Лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко впевнена, що "торгівлю на крові блокувала вся Україна, яка не погоджується з тим, що українська влада заробляє на війні, а не припиняє війну".

Вона також заявила з трибуни парламенту, що "перша особа держави" відповідальна за те, що правоохоронні органи "розправлялися з нашими атошниками".

Водночас координатори та активісти блокування визнають, що хоча акція на залізничних шляхах триває понад два місяці, її підтримка не стає масовою.

"Вони не є тими лідерами, за якими підуть на новий Майдан. Окрім того, у суспільстві сама ідея масових заходів скомпрометована. Тому в мене є сумніви, що буде подальша радикалізація. Так, є багато небідних людей, котрих Порошенко і компанія "дістали". Але цим людям буде достатньо утримувати сьогоднішню ситуацію такою, як вона є зараз", - вважає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребінський.

Політолог Михайло Басараб, навпаки, вважає, що є усі підстави прогнозувати радикалізацію подій.

"Це може статися, якщо вище керівництво держави, і передусім президент, і далі матимуть не до кінця зрозумілу позицію стосовно відсічі агресору, а особливо щодо статусу фактично окупованих територій Донбасу. Насправді ініціатива проти "торгівлі на крові" виникла не стільки через економічні міркування, скільки це була реакція певної частини суспільства і політикуму на небажання влади шукати альтернативу неефективному Мінському процесу", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

На думку експерта, в суспільстві посилюються протестні настрої, і "розмита позиція влади" також цьому сприяє.

Водночас Михайло Погребінський каже, що в ситуації з блокуванням залізниці не варто чекати рішучих дій влади.

"Мені здається, що влада обрала сценарій "випускання пари", і саме тому, заявляючи про загрозу національній безпеці, за увесь цей час не діяла рішучіше стосовно блокувальників", - сказав він.

Така тактика, вважає експерт, може поступово не лише применшити значення самої події, але й дискредитувати ідею боротьби проти президента особисто.

"А в тому, що йдеться й про спроби розхитати ситуацію і навколо Петра Порошенка, немає сумнівів, недарма ж блокаду підтримують "Батьківщина" Юлії Тимошенко і ображені олігархи", - додав Михайло Погребінський.

У вівторок набуло чинності рішення уряду щодо нових правил, за якими можна переміщувати товари через лінію розмежування з непідконтрольними територіями на сході України.

Блокувальники заявляють, що очікують розгону ще одного "редуту" - поблизу Бахмута.

Новини на цю ж тему