Контр-адмірал Тарасов: "Ми були готові застосувати зброю"

Коли в Україні відбувалась революція, "Гетьман Сагайдачний" був в Аденській затоці Копирайт изображения Фото ВМС України
Image caption Коли у Києві був Євромайдан, "Гетьман Сагайдачний" перебував за тисячі миль від України

У лютому 2014 року, коли у Києві був Майдан, фрегат "Гетьман Сагайдачний" перебував за тисячі миль від України, у Аденській затоці, де брав участь у міжнародній кампанії проти піратів.

Повернення додому флагмана українського флоту збіглося з анексією Криму. Керував походом контр-адмірал Андрій Тарасов, який привів корабель вже не у Севастополь, а в Одесу.

Про прорив "Сагайдачного" до Одеси і готовність протидіяти російському флоту, про обезголовлений штаб ВМС і про виклики, до яких не готовий український флот, Андрій Тарасов розповів в інтерв'ю ВВС Україна.

Копирайт изображения unian

ВВС Україна: Розкажіть, як "Гетьман Сагайдачний" повертався додому.

Андрій Тарасов: В Аденській затоці фрегат був з вересня 2013 року. Інтернет і телефони дозволяли зв'язуватися з рідними, дивитися новини з України. Хід подій шокував. Все, що відбувалось на Майдані, сприймалось дуже боляче. Тим більше, ці події збіглися з найскладнішою частиною походу - поверненням додому. Люди були пригнічені і втомлені.

ВВС Україна: Як моряки реагували на ті події, які були розмови на кораблі?

Копирайт изображения unian
Image caption Контр-адмірал Андрій Тарасов

Андрій Тарасов: Не можна сказати, що екіпаж розділився. Дебати були. Головне моє завдання було, щоб ці дискусії не переросли у сварки і розбрат. Ми зберегли позицію, що ми військові, повинні виконувати обов'язки, які поставила нам країна.

ВВС Україна: Коли ви дізналися, що фрегат не може повертатися до Севастополя?

Андрій Тарасов: Ми вийшли з Джибуті 20 лютого. До останньої хвилини стояли на якорі, я відтягував відхід, щоб бути у зоні покриття і слідкувати за подіями. Потім вийшли у море, де не було зв'язку, і почали рухатися додому.

Кожного ранку я доповідав про стан справ у Севастополь. Настав такий момент, коли у штабі Севастополя взагалі нікого не залишилось з керівників.

Денис Березовський (командуючий ВМС України. - Ред.) був у шпиталі, його заступник Сергій Єлісеєв теж раптово опинився у шпиталі, начальник штабу Дмитро Шакура також терміново пішов на лікування. Фактично, керівництва на флоті не було.

Копирайт изображения unian
Image caption "Гетьман Сагайдачний" в Севастополі, 2013 рік

ВВС Україна: Керівництва флоту немає, ви повертаєте додому бойовий корабель. Що ви у той момент відчували?

Андрій Тарасов: Було передчуття війни. Воно вже давно було в Криму. Але ми цього не усвідомлювали. А тоді я зрозумів, що події безповоротні.

Отримував дані про блокування частин. Повної картини не мав. Наше головне завдання було повернутись додому.

ВВС Україна: Коли і хто ухвалив рішення, що ви повертаєтеся в Одесу?

Копирайт изображения unian
Image caption Фрегат "Гетьман Сагайдачний" в Одесі

Андрій Тарасов: 28 лютого ми прибули на острів Крит для поповнення запасів. Зв'язалися з Кримом, прочитали у ЗМІ про блокування частин, про психологічний тиск, акції протесту з заїжджими козачками і "туристами з Росії". Я розумів, що ситуація ускладнюється.

Я доповідав Березовському. Сказав, що немає сенсу йти в Севастополь, треба йти в Одесу. Наступного дня ухвалив остаточне рішення. Про це розповів тільки командиру корабля.

1 березня відправив Березовському шифровку для затвердження нашого повернення в Одесу. Він не відповів. 2 березня, коли Березовський зрадив, я повністю обірвав всі зв'язки із Севастополем.

Ми розуміли, що шифровка могла потрапити у руки противника. Перехід здійснювали по іншому плану. Мене викликав міністр оборони. Йому доповів без деталей про Одесу. Він це рішення затвердив і дав мені повну свободу дій.

Копирайт изображения Фото ВМС України
Image caption Посадка вертольота на фрегат "Гетьман Сагайдачний"

ВВС Україна: Коли ви повідомили про це екіпажу і як вони відреагували?

Андрій Тарасов: Як тільки мені стало відомо, що росіяни блокують частини у Криму, у мене відпали сумніви, що починається війна. Я зібрав екіпаж на шикуванні і сказав, що треба прориватись у Севастополь.

Про те, що кінцевий пункт - Одеса, я оголосив лише тоді, коли ми вийшли із зони покриття і жоден мобільний телефон не міг зв'язатися з берегом.

Копирайт изображения Фото ВМС України

Сказав, що попереду у Чорному і Егейському морях нас очікує російський флот, можуть бути спроби перехоплення, і потрібно бути у повній бойовій готовності. Сказав, що треба бути готовим до силового прориву в Одесу. Екіпаж був готовий застосовувати зброю.

ВВС Україна: Скільки людей з цього екіпажу дезертирували?

Андрій Тарасов: Чотири людини. Згодом у 2014 році 30 матросів звільнилися у запас. Там був вплив батьків, родин, які залишалися в Криму.

ВВС Україна: Вас намагались переконати здати "Сагайдачний"?

Андрій Тарасов: 2 березня зі мною зв'язався адмірал Юрій Ільїн, він був начальником Генштабу ВСУ, його відсторонили. Він знаходився у Севастополі. Казав, що ми не повинні застосовувати зброю проти росіян, адже ми братні народи.

Але привести "Сагайдачний" у Севастополь і перейти на сторону росіян мені ніхто не пропонував.

Коли ми були біля Криту в Егейському морі, нас зустрів корвет ВМС Туреччини. Спочатку, коли побачили, що він нестандартно маневрує, оголосили тривогу і почали готуватися до бою. Потім розпізнали, що це турецький корабель. Він нас супроводжував до Босфору.

Згодом з нами зв'язався представник посольства і сказав, що у Босфорі нас чекають українці. Ми підняли найбільший прапор України, який знайшли на борту. На березі нас вітали люди з українськими, кримськотатарськими прапорами. На серці стало легше, коли ми побачили наших людей. Я не забуду цей момент ніколи.

ВВС Україна: Чи були ще моменти, коли ви очікували на провокації?

Копирайт изображения Фото ВМС України

Андрій Тарасов: Я зробив все, щоб уникнути контакту з російським флотом. Ми взяли курс на Одесу і йшли з максимальною швидкістю. У нічний час проскочили найбільш небезпечні райони. Нам допомагала погода - був туман. З 5-ї години ранку ми перебували на зовнішньому рейді Одеси.

На український берег зійшли 6 березня. Нас зустрічали дуже багато людей. На жаль, наших родин не було. Я вважав, що дуже небезпечно везти родини з Криму в одному автобусі.

Ми були втомлені, але щасливі, що цей складний похід завершився.

ВВС Україна: Скільки людей з Криму залишилося служити у флоті?

Андрій Тарасов: З дев'яти тисяч військових ВМС, які проходили службу в Криму на початку 2014 року, з Криму вийшли 2,7 тис людей. Частина звільнились в запас і повернулись, але це близько 200 людей. Переважна більшість - 2,5 тис - залишились служити і служать досі.

ВВС Україна: В якому стані український флот зараз?

Андрій Тарасов: Перспективи у нас хороші. Зараз ми не тримаємось на тих кораблях, які отримали під час розділення Чорноморського флоту СРСР, як це було останні 20 років. У нас є можливість розбудовувати флот.

ВМС України зараз має 13 бойових кораблів. У минулому році ми отримали два нові малі броньовані катери. Сподіваємось, що в цьому році їх буде шість. Ще два десантно-штурмові катери. У Миколаєві розробляють проект ракетного катера.

ВВС Україна: Україна в змозі захистити своє узбережжя?

Андрій Тарасов: Із тим, що ми маємо, ми спроможні захистити наше узбережжя. Але оборона наших берегів, нашого моря починається з берегів противника. Вплив на противника не обов'язково вогневий чи силовий має починатися з моменту виходу з їхніх баз. Зараз такого впливу ми не маємо.

У нас зараз є сили тільки для того, щоб відбити відкриту агресію Росії, висадку російського десанту. Здійснити оборону портів, якщо почнеться повномасштабна війна. Але зараз триває гібридна війна. Протидіяти цим викликами ми не можемо.

Треба послідовно відбудовувати флот. Забезпечити нашу постійну присутність у морі. Контролювати райони наших національних інтересів. Не допускати там протиправну діяльність інших країн, у тому числі Росії.

Уявіть таку цифру - понад 60% пшениці на експорт йде через море, 80% кукурудзи. У загальному транзиті складова морського шляху становить 25%. У нас весь народ пов'язаний з морем, ми просто цього не розуміємо. І Житомир, і Рівне. Якщо нам переріжуть цей шлях, ми всі це відчуємо.

ВВС Україна: Чи є зараз український флот фактором стримування на морських напрямках?

Андрій Тарасов: ВМС є фактором стримування проти висадки десанту на наше узбережжя. Але не є фактором стримування щодо незаконної діяльності у наших економічних зонах. Росіяни зараз вільно плавають в економічних зонах. Вони захопили українські вишки, обстріляли наш літак і судно.

Копирайт изображения Фото ВМС України
Image caption Висадка морської піхоти

Фактор стримування на морі - це ударна ракетна зброя. Для того, щоб вона ефективно діяла, має бути єдина система висвітлення надводної і підводної обстановки. Таку систему зараз створюють на базі існуючих - систем спостереження Дежрприкордонної служби, ВМС, і Мінінфраструктури. Планують об'єднати ці підсистеми, зробити автоматизовану передачу даних. Вже два роки працюємо над її створенням.

ВВС Україна: Такої системи хіба досі не існувало?

Андрій Тарасов: Електроніка у нас була ще з 80-х років. Протягом 20-ти років нічого не робили, щоб розвивати флот і систему спостереження, як його складову. Тому ми її відновлюємо. Встановлюються нові зразки, які на порядок збільшують можливості. Ми плануємо використовувати нові розробки щодо радіолокаційних станцій. Проводимо автоматизацію, якої раніше не було - спілкувалися лише телефонами. Коли ми автоматизуємо передачу даних, оперативність ухвалення рішень значно зросте.

Новини на цю ж тему