Блокада "в копієчку"? Оцінки економічних наслідків блокади ОРДЛО

блокада "ДНР-ЛНР" Копирайт изображения UNIAN
Image caption Блокпости, встановлені кількома десятками активістів на лінії розмежування із непідконтрольними територіями, привернули увагу до питань на мільярди гривень

Через два місяці після того, як активісти почали блокувати перевезення товарів через лінію розмежування із самопроголошеними "ДНР-ЛНР", і через місяць після запровадження надзвичайних заходів в енергетиці оцінки їхніх наслідків є суперечливими.

Загальні "калькуляції"

Економічна "взаємодія" із тимчасово окупованими територіями "утримувала на українській орбіті як мінімум сотні тисяч мешканців окупованих територій", - заявив під час засідання РНБО президент Петро Порошенко.

Крім того, за його словами, "вона зменшувала негативний вплив війни на нашу економіку, підживлювала металургію як одне із ключових джерел валютних надходжень до України, створювала запас часу для остаточного вирішення проблеми енергетичної диверсифікації".

"Те, що дії наших блокадників влетять Україні в копієчку, це очевидно. В яку саме, покаже калькуляція", - заявив президент, додавши, що очікує від уряду детального аналізу економічного аспекту блокади.

Разом із тим, представники політичних сил, які підтримують блокаду, вказують на те, що говорячи про збитки від блокади президент, водночас, своїм підписом узаконив рішення РНБО про тимчасове припинення перевезення вантажів через лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях.

Порошенко "очолив" блокаду: чи виграє президент?

"Який збиток, якщо після цих заяв Порошенко продовжує блокаду? Якщо були збитки, за логікою, засідання РНБО мало б завершитися тим, що ми відкриваємо торгівлю із окупованими територіями і далі будемо заробляти на цьому", - заявив заступник фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

Втім, уряд наразі не оприлюднив конкретних розрахунків щодо економічних наслідків блокади.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман лише заявив, що енергетична блокада зашкодила, передусім, українській економіці, і саме у час, коли вона почала відновлюватися: "В першу чергу шкода нанесена українській економці. І саме в той момент, коли ми отримали дуже серйозний шанс на стрімке економічне зростання".

Раніше прем'єр заявляв про збитки "щомісяця 2-4 млрд грн", проте не пояснював, на чому ґрунтуються ці розрахунки.

Міністр фінансів Олександр Данилюк оцінює можливу "шкоду" у втраті до 2% ВВП: "У нас є середній сценарій - 1-1,3%, але може бути і гірше - до 2% ВВП".

При цьому урядовець не назвав можливих втрат бюджетних надходжень.

Раніше у Нацбанку оцінювали можливі втрати у 1,3% ВВП.

Блокада на Донбасі сповільнить ВВП України - НБУ

Проте, як заявляла голова НБУ Валерія Гонтарєва, валютні надходження від українських підприємств, що лишилися на непідконтрольній Києву території, є незначними і становлять близько 3% від загальних валютних надходжень і не можуть вплинути на стабільність валютного ринку.

Енергетика: електрику не відключали, надзвичайні заходи подовжили

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Аргумент про "безальтернативність" антрациту з Донбасу переконав не усіх

Коли блокада "переміщення товарів" із та до непідконтрольних територій лише розпочиналася, в уряді говорили передусім про можливі негативні наслідки для енергетики. Мовляв, саме звідти надходить левова частка антрациту, на якому працюють українські ТЕС, що дають до третини електроенергії країни.

Чи можна не купувати вугілля з "ЛНР"-"ДНР"?

Згодом почали говорити про можливість обмежень у постачанні електрики та навіть "віялових відключень" через брак вугілля. Врешті, 15 лютого уряд ухвалив рішення про запровадження надзвичайних заходів в електроенергетиці.

За цей місяць обмежень у електропостачанні так і не сталося. Це підтвердив і міністр енергетики Ігор Насалик, який заявив, що хоч обставини кінця зими були надзвичайними, "обмежень у споживанні і віялових відключень немає".

Попри це уряд вирішив подовжити надзвичайні заходи ще на місяць. Як наголосив прем'єр, попри те, що ситуацію в електроенергетиці вдалося втримати завдяки "ідеальній підготовці" до опалювального сезону, але поступово "запас міцності" вичерпується:

"Ми створили запас міцності, бо розуміли, що росіяни нам перекриють (постачання вугілля. - Ред.). Просто я думав, що вони перекриють нам самі, а вони перекрили іншими людьми. Я помилився тільки в одному - хто перекриє", - сказав пан Гройсман.

Напередодні президент Петро Порошенко заявив, що "віялових" відімкнень вдалося уникнути лише завдяки ранній весні цього року.

Більше того, обмежень на ринку електрики не тільки не сталося, але й, як повідомив "Інтерфакс-Україна" із посиланням на власні джерела у міністерстві енергетики, експорт електроенергії з України у січні-лютому цього року зріс на 37%.

Металургія: підприємства приватні, втрати загальні

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Металургія традиційно приносила значну частку валютних надходжень, проте останніми роками помітно втратила ці позиції

Якщо на початку блокади "ДНР-ЛНР" більше говорили про проблеми енергетики, то згодом дедалі більше занепокоєння стало лунати щодо долі великих металургійних підприємств, які або отримують сировину із непідконтрольних територій, або взагалі розташовані на цих територіях. Обмеження поставок розірвало налагоджені зв'язки у виробничому ланцюжку "вугілля-кокс-метал".

Щоправда, більшість із них є приватними і належать до групи "Метінвест", що входить до холдингу СКМ, контрольованого Ринатом Ахметовим. За даними "Укрметалургпрому", через блокаду зупинилися також і підприємства, що входять до корпорації ІСД, контроль над якою належать російському "Внєшекономбанку", а також "Донецьксталі", контрольованої російським бізнесменом Віктором Нусенкісом.

Під час спеціальної наради із керівниками металургійних підприємств наприкінці лютого, керівник "Укрметалургпрому" Олександр Каленков оцінив можливі річні втрати через блокаду у 3,5 млрд доларів валютної виручки і 4 млрд грн бюджетних надходжень.

За даними об'єднання, у січні-лютому цього року порівняно із тим самим періодом минулого року виробництво чавуну скоротилося на 9%, сталі і прокату - на 2%.

1 березня уряд ухвалив рішення про запровадження нового порядку перевезення товарів через лінію зіткнення. Ці правила набули чинності з 14 березня і передбачали, що через лінію розмежування, крім гуманітарних вантажів, можуть переміщуватися лише товари і продукція, що забезпечують роботу металургійної, гірничозбагачувальної, вуглевидобувної та енергогенеруючої галузей.

Проте вже 15 березня РНБО ухвалила рішення про повне припинення вантажних перевезень через лінію розмежування.

Одночасно із цим влада самопроголошених "ДНР-ЛНР" заявила про те, що перебирає контроль над підприємствами, які раніше працювали на поставки до України.

15 березня група "Метінвест" заявила про повну втрату контролю над усіма своїми активами на непідконтрольній Києву території. Там також нагадали, що лише у 2016 році ці підприємства сплатили до бюджетів різних рівнів 1,4 млрд грн, і забезпечували роботу 20 тисяч працівників.

Тим часом російська бізнесова агенція РБК поширила інформацію про те, що начебто заступник голови російського уряду Дмитро Козак попросив власників найбільших металургійних підприємств "допомогти" самопроголошеним "ДНР" та "ЛНР" із поставками залізної руди. У Кремлі спростували цю інформацію.

Проте, за даними "Укрзалізниці" за 2016 рік, 45,5% поставок на території ОРДЛО складала саме залізна руда. Відтак можна припустити, що проблеми із її постачанням до "ДНР-ЛНР" через блокаду є принаймні не меншими, ніж із браком антрациту, що надходив до України із непідконтрольних територій.

Новини на цю ж тему