ГУАМ і захист суверенітету: 20 років без успіху

Керівникі урядів країн ГУАМ Копирайт изображения UNIAN

Голови урядів країн ГУАМ - Грузії, України, Азербайджану та Молдови - заявили про підтримку територіальної цілісності одна одної і висловилися за посилення взаємодії у міжнародних структурах задля захисту суверенітету.

Усі чотири країни зазнали значних гуманітарних і економічних збитків, втративши контроль над частиною територій внаслідок утворення сепаратистських "республік".

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ створювалася 20 років тому задля зменшення ролі Росії у Чорноморсько-Каспійському регіоні. Зараз три країни-учасниці організації - Грузія, Україна і Молдова - кажуть, що втратили контроль над частиною землі через дії Російської Федерації.

У Києві керівники урядів чотирьох країн 27 березня підписали документи, спрямовані на створення зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ. Український прем'єр Володимир Гройсман сказав, що ЗВТ може запрацювати вже цього року і назвав ухвалені рішення "сміливим кроком".

"Ми починаємо нову сторінку в історії об'єднання ГУАМ", - заявив голова українського уряду.

Проте експерти, з якими спілкувалася ВВС Україна, скептично оцінюють шанси зміцнити ГУАМ і перетворити його на впливову структуру, попри те, що чотири країни мають спільну проблему.

Мільярдні втрати

Усі чотири країни ГУАМ констатують, що втрата територій призвела не лише до гуманітарної і моральної шкоди, але й мала серйозні економічні наслідки.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Саме у ПМР ще з часів СРСР знаходилися стратегічні для економіки Молдови підприємства

Молдовські ЗМІ цитують директора Інституту ринкової економіки Молдови Романа Кірке, за підрахунками якого Молдова внаслідок створення "Придністровської Молдавської Республіки" втратила близько 40% ВВП.

Азербайджанська влада оцінює втрати через Карабаський конфлікт у майже 820 мільярдів доларів. Така цифра пролунала у лютому 2017 року від урядової Робочої групи з оцінки втрат і жертв внаслідок втрати Азербайджаном Нагірного Карабаху. У цю суму, як повідомляло агентство "Азери-Пресс", експерти включали гуманітарно-моральні втрати через загибель людей, заподіяння шкоди здоров'ю, вимушене переселення, збільшення військових витрат, економічні і соціальні збитки, шкоду, заподіяну історичним та культурним пам'яткам.

Економіку Грузії після війни у 2008 році західні ЗМІ порівнювали із руїною. Тодішній президент Міхеіл Саакашвілі заявляв, що збитки становлять близько двох мільярдів доларів. Лише значна фінансова допомога Заходу врятувала країну від економічного колапсу.

Уряд України оцінює економічні втрати від анексії Криму Росією у понад трильйон доларів. Хоча експерти кажуть, що ця цифра є принаймні удвічі більшою. За даними уряду, через конфлікт на Донбасі і створення самопроголошених "ДНР-ЛНР" Україна втратила 20% ВВП.

Наміри і реалії

Прем'єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі заявив у Києві, що проблема територіальної цілісності є спільним викликом для країн-учасниць ГУАМ.

За його словами, неврегульовані конфлікти і далі перешкоджають політичному, економічному та соціальному розвиткові країн.

"У цьому зв'язку голос ГУАМ має лунати якомога гучніше. Для всіх нас важливо активніше використовувати потенціал ГУАМ з метою досягнення широкої міжнародної підтримки і адекватної реакції у зв'язку з фактами зазіхання на територіальну цілісність та суверенітет держав-членів організації", - підкреслив Георгій Квірікашвілі, перебуваючи у Києві.

Прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп також заявив, що ГУАМ має зосередитися на спільній протидії загрозам безпеки цих країн, що зазнали порушення суверенітету.

"Ми повинні і надалі виявляти тверду солідарність у наших зусиллях, спрямованих на врегулювання сепаратистських конфліктів, з якими стикаються наші країни", - підкреслив він.

Копирайт изображения AP
Image caption Внаслідок війни з Росією у 2008 році Грузія втратила значну частину своєї території

За словами віце-прем'єр-міністра Азербайджану Ісмета Дурсун огли Абасова, загроза безпеці підриває стабільний розвиток країн.

Проте заяви про роль ГУАМ у подоланні заморожених конфліктів експерти називають лише декларативними.

"На сьогодні ГУАМ, попри свій потенціал, не має середньострокової перспективи. Влада трьох з чотирьох країн-учасниць - Молдови, Грузії та Азербайджану - є досить лояльною до Кремля. По-друге, у Молдові та Азербайджані керівництво не сприймає втрату території як наслідок політики Росії. Тому їхнє бачення розвитку ГУАМ значно відрізняється від первинного завдання організації, що проголошувалося під час її створення - противага політиці Москви", - каже директор аналітичної групи "Da Vinci AG" Анатолій Баронін.

"Можна було б говорити про об'єднання зусиль трьох країн - України, Молдови та Грузії - у міжнародних організаціях, але виникнуть проблеми із визначенням єдиної позиції через Азербайджан, який перебуває у міждержавному конфлікті із Вірменією. Тому у сфері безпеки перспективи ГУАМ є підстави оцінювати скептично", - додає у коментарі ВВС Україна співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

"Як Тбілісі, так і Кишинів не демонструють активності у питанні повернення територій, хоча це могло би бути одним із найперспективніших напрямків роботи ГУАМ. Таким чином, одне з ключових завдань - розв'язання заморожених конфліктів навряд чи може бути здійснене. Геополітичний та економічний потенціал країн-членів ГУАМ не дозволяє "ламати" ситуацію та здійснювати вплив на Росію, яка є єдиним центром впливу на маріонеткові утворення", - сказав у коментарі ВВС Україна Анатолій Баронін.

Експерт Центру Разумкова Олексій Мельник, оцінюючи кроки чотирьох урядів у напрямку створення зони вільної торгівлі, сказав, що це дає невеликий шанс для оптимізму, оскільки ідеться про найменш конфліктний напрямок співпраці.

"Але для цього потрібна політична воля усіх чотирьох країн, а також готовність однієї із них взяти на себе лідерство", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

Олексій Мельник визнав, що за час існування організації важко пригадати хоча б один проект в економічній, політичній чи безпековій сфері, який би був успішно реалізований.

"Не маючи історії успіху, важко прогнозувати перспективи розвитку", - підсумував він.

У жовтні 2017 року виповниться 20 років з дня заснування ГУАМ.

Новини на цю ж тему