Чим відрізняється весняне е-декларування від осіннього

сайт НАЗК Копирайт изображения NAZK.GOV.UA
Image caption Із наближенням завершення терміну подання декларацій реєстр НАЗК знову працює із перебоями

Черговий етап подання електронних декларацій, як і минулого разу, супроводжується конфліктом.

За тиждень до завершення терміну подання декларацій депутати проголосували за чергові зміни до переліку декларантів, а президент підписав закон.

Крім того, перелік тих, хто має подати е-декларації цього разу, є значно ширший, ніж той, що був восени.

До 100 тисяч високопосадовців, хто вже подавав свої декларації восени минулого року, мають приєднатися ще близько 700-800 тисяч службовців і посадових осіб.

Загалом, на 1 квітня свої декларації в електронному вигляді мають подати понад мільйон осіб.

Ці декларації можна було заповнювати з 1 січня цього року.

ВВС Україна з'ясовувало, чим весняні електронні декларації відрізнятимуться від осінніх.

Скандальні правки

Менш ніж за тиждень до завершення терміну подання другої хвилі декларацій президент підписав закон зі змінами до переліку тих, хто має їх подавати.

Ці зміни до закону "Про запобігання корупції" депутати ухвалили 23 березня.

Від початку в законопроекті передбачалося звільнити від обов'язкового декларування деякі категорії військових (рядового, сержантського і старшинського складу), зокрема тих, хто перебуває в зоні АТО, а також курсантів.

Проте в остаточному варіанті були ухвалені поправки, що розширюють перелік тих, хто має подавати е-декларації.

Зокрема, такі обов'язки були прописані для представників громадських організацій, діяльність яких пов'язана з антикорупційними проектами.

Спроба ухвалити постанову про скасування результатів голосування була безрезультатною. У понеділок, 27 березня, голова парламенту Андрій Парубій підписав закон.

Представники громадянського суспільства, зокрема Українська Гельсинська спілка і експерти Реанімаційного пакету реформ, закликали президента не підписувати закон, і повернути його до парламенту з відповідними правками, а парламенту - зібратися на позачергове засідання і оперативно ухвалити пропозиції президента.

27 березня президент зустрівся із представниками ГО, після чого повідомив у Twitter, що на цій зустрічі "говорили про підтримку ініціатив неурядових організацій у сфері боротьби з корупцією", а також "домовилися створити робочу групу для опрацювання змін до закону".

Згодом стало відомо, що президент таки підписав суперечливий закон. Він аргументував це тим, що мусить врахувати інтереси військовослужбовців, які нині служать в АТО, і, звісно, не можуть подавати декларації.

Водночас вимога до представників ГО подавати декларації почне діяти лише з 2018 року, а відтак, ще є час змінити цю норму.

"Прапор антикорупціонера" чи "дірки в законі"?

Автор багатьох поправок депутат від "Народного фронту" і колишня урядова уповноважена антикорупційної політики Тетяна Чорновіл також пропонувала запровадити е-декларування і для осіб, які є засновниками, учасниками, редакторами ЗМІ. Втім, згодом вона зняла цю поправку.

Але про поправку щодо членів ГО Тетяна Чорновіл заявила, що "для антикорупціонера немає жодних проблем подати декларацію", і що це є "питанням гордості, питанням прапору".

Водночас, на думку голови комітету з питань запобігання і протидії корупції, депутата від "Самопомочі" Єгора Соболєва, проголосовані депутатами зміни спотворили антикорупційне законодавство:

"Тими голосуваннями, які пройшли в цьому залі, пробито дірки в одному з найважливіших антикорупційних законів, який справді став можливим завдяки Євромайдану, який дуже підтримували європейське співтовариство і наші друзі в Сполучених Штатах".

Він також нагадав, що це законодавство було однією із головних умов запровадження безвізового режиму із ЄС.

Крім того, Єгор Соболєв вважає, що ухвалення змін до закону відбулося із порушенням регламенту, - мовляв, правки і зміни під час процедури другого читання можуть вноситися лише у затверджений під час першого читання текст.

"Крок назад"

Останні законодавчі зміни вже різко скритикували у посольстві США, Великої Британії, а також у Єврокомісії.

"Зміни до е-декларування - серйозний крок назад, що може обмежити можливості ГО, посилити тиск на них, зашкодити реформам. Необхідно переглянути", - написала у Twitter посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф.

Так само "кроком назад" назвали зміни у законодавстві про е-декларування, пов'язані із членами громадянського суспільства, і у посольстві США.

Європейський комісар з питань політики сусідства та розширення Йоганес Ган заявив про неприпустимість норми, за якою антикорупційні активісти та їх контрагенти мають подавати е-декларації.

"Електронні декларації повинні бути націлені на корупцію в галузі державного управління, а не перешкоджати роботі громадянського суспільства", - написав єврокомісар у своєму Twitter.

Хто має подати декларації до 1 квітня

Копирайт изображения NAZK.GOV.UA
Image caption До 1 квітня електронні декларації мають подати до 1 млн осіб

Якщо ж залишити поза увагою скандальні правки, то, згідно із законом "Про боротьбу із корупцією", крім найвищих посадових осіб держави (президент, прем'єр, голова парламенту, члени уряду та їх заступники, керівники державних органів, депутати, судді та прокурори, а також державні службовці категорії А та Б), які подали свої перші електронні декларації з 1 вересня до 1 листопада 2016 року, до 1 квітня свої декларації за 2016 рік також мають подати службовці та посадові особи місцевих органів влади, комунальних підприємств та установ, зокрема й медичних та освітніх:

  • депутати місцевих рад;
  • держслужбовці категорії В (усі посадові особи нижче, ніж керівники, провідні спеціалісти);
  • посадові особи місцевого самоврядування категорії (керівники управлінь, відділів виконкомів);
  • військові посадові особи ЗСУ, Держспецзв'язку та інших військових формувань;
  • поліцейські;
  • особи рядового на начальницького складу кримінально-виконавчої служби, податкової міліції;
  • посадовці прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, дипломатичної служби;
  • посадовці, які виконують адміністративно-господарські чи організаційно-розпорядчі функції на державних чи комунальних підприємствах чи в організаціях (наприклад, головні бухгалтери та завідувачі відділів державних і комунальних установ, головні лікарі, начальники цехів).

Крім того, свої декларації за 2016 рік мають подати і державні службовці, які залишили свої посади, навіть, якщо це відбулося до 1 вересня минулого року, коли офіційно почався перший етап е-декларування. Відтак, свої декларації, наприклад, мають подати екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк та члени його уряду.

Кого звільнили від декларацій

Водночас напередодні запуску другого етапу е-декларування у січні 2017 року Верховна Рада вирішила звільнити від подання декларацій деякі категорії бюджетників (так звані "поправки про сільських лікарів і директорів шкіл"). Серед тих, хто підпав під ці винятки:

  • Посадові особи державних і комунальних закладів охорони здоров'я сільського та селищного рівня, а також інші працівники закладів охорони здоров'я, якщо вони не є керівниками цих закладів
  • Посадові особи державних і комунальних дошкільних і шкільних навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів нижче рівня керівників та їх заступників
  • Посадові особи закладів культури та мистецтва.

Що далі?

Перші електронні декларації, що були оприлюднені восени 2016 року, мали гучний суспільний резонанс.

Проте поки що не призвели до порушення гучних карних справ чи судових позовів.

Серед декларацій, що будуть подані до 1 квітня, у першу чергу перевірять документи, подані президентом, прем'єром та іншими високопосадовцями, - повідомив заступник голови НАЗК Руслан Радецький.

Очікується, що це має бути зроблено до 23 квітня. Тепер НАБУ може порівнювати ці декларації із тими, що були подані восени 2016 року.

Новини на цю ж тему