Блокада на Донбасі: хто втратить найбільше?

блок-пост Копирайт изображения UNIAN
Image caption Наслідки блокади для економіки України мають будуть меншими, ніж ті, що країна зазнала після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі

ВВС Україна зібрала урядові та експертні оцінки, а також розрахунки реального сектору економіки щодо наслідків зупинки торгівлі із так званими "республіками".

РНБО ухвалила, а президент України затвердив рішення про тимчасове припинення вантажних перевезень через лінію розмежування на Донбасі. Після цього МВФ попросив український уряд надати розрахунки, як це вплине на економіку країни.

Фонд також відтермінував засідання Ради директорів, яка 20 березня мала розглянути рішення про надання Києву чергового кредиту.

Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Рада директорів повернеться до розгляду українського питання 3 квітня.

Це підтвердили і в київському офісі фонду, проте в офіційних планах роботи директорів МВФ до 7 квітня Україна поки що відсутня.

"Ми надали МВФ оцінки щодо блокади Донбасу, обговорили ці цифри з експертами фонду. Вони погодилися із нашими оцінками і взяли за основу", - повідомив директор департаменту монетарної політики і економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption В НБУ вважають, що блокада може забрати до 1,3% від ВВП країни

За оцінками Нацбанку, за песимістичним сценарієм, через блокаду зростання економіки може сповільнитися на 1,3%.

Блокада також може призвести до розриву промислових ланцюгів, скорочення випуску металургійної продукції та її експорту. Зростуть і витрати на імпорт вугілля. Проте вже у 2018 році негативний ефект від блокади вичерпається, вважають в Нацбанку. Там навіть покращили прогноз зростання ВВП на наступний рік із 3% до 3,2%.

У НБУ розраховують, що частково фактор блокади знівелюється завдяки кращій світовій кон'юнктурі - вищим цінам на сталь, руду і зерно.

Негативний ефект для платіжного балансу від блокади в НБУ оцінюють у 1,8 млрд доларів.

Водночас у Нацбанку не очікують впливу блокади на обмінний курс. А у разі загострення ситуації, НБУ розраховує скоротити купівлю валюти і так збалансувати пропозицію на ринку.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption В уряді вважають, що українська економіка впорається із наслідками припинення товарообміну з "республіками"

Міністерство фінансів розраховує, що в середньому цьогорічні втрати від припинення економічних зв'язків із самопроголошеними "республіками" можуть становити до 1,3% ВВП, а у разі песимістичного сценарію - до 2% ВВП.

Реальність прогнозів можна буде перевірити лише наприкінці року. Але певні ознаки уповільнення виробництва вже є. За даними Державної служби статистики, якщо у січні промислове виробництво зросло на 5,6%, то у лютому воно уповільнилося до 4,6%.

Розрахунки СКМ

Чи не найбільші втрати через блокаду, а також через втрату контролю над своїми підприємствами у "ДНР-ЛНР" і розрив виробничих ланцюжків може зазнати фінансово-промислова група СКМ Ріната Ахметова.

Це призведе до зменшення податкових платежів, що надходили від СКМ до бюджету країни, а також експортної виручки.

За даними СКМ, на підконтрольних Києву територіях Донецької і Луганської областей розташовані 33 підприємства групи, на яких працюють 60 тисяч працівників.

А на непідконтрольних територіях СКМ втратила контроль над 7 підприємствами холдингу "Метінвест" (гірничо-металургійний бізнес СКМ) і 11 підприємствами ДТЕК (енергетичний бізнес СКМ).

Саме ці втрати найбільше вплинули на діяльність всієї групи.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Через розрив виробничих ланцюжків серйозних втрат зазнав Авдієвський коксохімічний завод, кажуть в СКМ

"Тою чи іншою мірою втрата контролю над активами "Метінвесту" на НКТ вплинула на роботу усіх підприємств холдинга, - відповіли в СКМ на запит ВВС Україна. - Найбільше постраждав Авдієвський коксохімічний завод, який отримував вугілля від об'єднання "Краснодонвугілля", і далі за ланцюжком - маріупольські металургійні комбінати "Метінвесту", що отримували кокс із Авдієвки".

Крім того, на інші ринки змушені переорієнтовуватися криворіжські гірничо-збагачувальні комбінати, оскільки частину залізорудної сировини вони постачали на Єнакієвський металургійний завод, який так само опинився на НКТ.

Що ж до енергетичних підприємств, які входять до ДТЕК, то "на НКТ залишилися активи холдинга, які дозволяли стабільно працювати енергосистемі України".

Шахти ДТЕК "Комсомолець Донбасу", "Ровенькиантрацит" і "Свердловантрацит", які залишилися у так званих "республіках", постачали антрацит на Придніпровську, Криворіжську і Луганську ТЕС. Єдиною альтернативою для цих поставок є імпорт палива, а відтак, "ДТЕК розглядає пропозиції на світових ринках вугілля".

За даними СКМ, за час конфлікту на Сході підприємства, що входять до складу СКМ, але опинилися у "ДНР-ЛНР", сплатили у бюджет України понад 10 млрд грн.

  • 2014 рік - понад 4 млрд грн.
  • 2015 рік - близько 3 млрд грн.
  • 2016 рік - понад 3,5 млрд грн.

Частка підприємств, що розташовані на неконтрольованих територіях, становить близько 10% від усіх податкових відрахувань СКМ у 2014-2016 роках, впродовж яких група загалом сплатила понад 100 млрд грн. податків.

Так само десяту частину від загальних показників групи давали ці підприємства у вигляді валютної виручки від експорту.

Погляд експертів

Певним чином і уряд, і представники реального бізнесу мають рацію, вважають експерти.

Економічний ефект від блокади і справді може бути не таким великим. Проте він неодмінно буде.

Частину втрат валютної виручки вдасться перекрити вищими цінами на експортні товари, але певних збитків не уникнути, вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

"Можливо, ціна є не настільки великою, але вона є: це близько 30 мільярдів гривень потенційного економічного зростання, - каже він. - І не можна говорити, що все це прибутки Ахметова чи інших бізнесменів, які мають бізнес на неконтрольованій території".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Наслідки блокади можуть бути і досить неочікуваними. Наприклад, втрата "Укрзалізницею" третини своїх вагонів

Експерт звертає увагу, що деякі втрати можуть бути несподіваними. Наприклад, у "республіках" залишилося близько третини вантажних вагонів "Укрзалізниці".

Він також вказує, що наближається період, коли виплати за зовнішніми боргами будуть зростати. Відтак, втрати валюти від експорту стануть більшими. До того ж, це співпаде із періодом політичної нестабільності, пов'язаним із наближенням виборів.

Як каже керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій, хоча НБУ і оцінює вплив блокади на обмінний курс як мінімальний, проте "зараз для інвесторів важлива курсова стабільність".

До того ж, негативний вплив може мати не стільки збитки у реальній економіці, скільки реакція МВФ на блокаду. Адже для інвесторів це є своєрідним "дороговказом":

"Всі, хто приймає чи готується приймати рішення про інвестиції в Україну, дивляться на МВФ, як на барометр. І поки ситуація з МВФ залишається невизначеною, є ризик того, що інвестиційні проекти будуть відкладатися", - каже він.

Разом із тим, каже Олександр Паращій, він "спокійний за металургію".

"Проста статистика: минулого року ті заводи, що розташовані на НКТ, виробили лише 3,4 млн тонн сталі. Якщо вони зараз випадають, звільняється ніша для інших. Підприємства, розташовані на контрольованій території, можуть збільшити виробництво хоча б рівня 2013 року, - а це "плюс" 4,7 млн тонн", - пояснює він.

"Якщо місяць тому на маріупольських меткомбінатах казали, що у них виробничі потужності завантажені на 50-55%, то останніми днями ми чуємо, що вони готові нарощувати виробництво", - додає експерт.

Він визнає водночас, що для цього потрібно знайти коксівне вугілля і налагодити нові виробничі ланцюжки.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Антрацит з Донбасу можна замінити, вважають експерти

У галузі енергетики, вважає директор компанії "Енергетичні ресурси України" Андрій Фаворов, проблеми дійсно можуть виникнути. Але лише у разі, якщо уряд вирішить зберігати традиційний баланс ресурсів.

Він каже, навіть якщо розглядати запропонований урядом варіант покриття дефіциту антрациту (збільшення виробництва електроенергії на атомних станціях та ТЕС, які працюють на газовому вугіллі, плюс імпорт антрациту), Україні треба буде завезти ще 2-2,5 млн тонн. Це удвічі менше, ніж заявляє Кабмін.

Крім того, хоч уряд і не озвучує такої пропозиції, варто розглянути і можливість імпорту електроенергії, що може виявитися значно дешевшим, ніж імпорт вугілля для її виробництва.

Андрій Фаворов вважає, що у питанні вугілля позиція України є вигіднішою, аніж лідерів самопроголошених "ДНР-ЛНР", адже 85-90% вугілля, яке видобувається на тих територіях, за своїми характеристиками може бути використане тільки в українській енергетиці.

"У них величезна кількість вугілля, вони з ним нічого не можуть зробити, а це вугілля досить затратне, - твердить він. - Рано чи пізно вони прийдуть домовлятися, тому що усі ті грошові потоки, які вони контролювали, зараз наблизилися до нуля".

Говорячи про те, як можна нівелювати наслідки блокади, експерти радять придивитися до зобов'язань, що Україна взяла на себе згідно із Меморандумом про свівпрацю з МВФ.

Це відкриття ринку землі і реальна приватизація - для валютних надходжень, а також пенсійна реформа - для зменшення навантаження на бюджет.

Новини на цю ж тему