Воно не працює: е-декларування зайшло в глухий кут

акція на підтримку е-декларування Копирайт изображения UNIAN
Image caption Минулорчне гасло активістів "Keep calm and declare" виглядає ще більш актувальним цього року

30 березня набули чинності зміни до закону "Про запобігання корупції". Вони стосуються як термінів подання декларацій, так і кола осіб, які повинні їх подавати. Все це - за два дні до строку, коли мала завершитися друга хвиля е-декларування.

Зокрема, ці зміни посунули на місяць - до 1 травня - термін подання електронних декларацій для тих, хто подає їх уперше.

Крім того, від подання е-декларацій були звільнені низка категорій військових та курсанти.

Водночас до переліку тих, хто зобов'язаний подавати е-декларації, були долучені керівники та члени органів управління ГО, що працюють у сфері запобігання корупції.

Згідно із змінами до закону, вони мають подавати свої декларації з 2018 року.

Ці зміни розкритикували міжнародні партнери України і громадські організації.

Попри цю критику президент Порошенко підписав зміни до закону. Він аргументував це тим, що мусить врахувати інтереси військовослужбовців, які нині служать в АТО, і, звісно, не можуть подавати декларації.

Реєстр і зарплати

Відтак, на 1 квітня свої електронні декларації мають подати лише ті посадові особи і державні службовці, які вже подавали їх восени 2016 року.

Проте і з цими деклараціями виникли проблеми: за тиждень до кінця терміну подання е-декларацій, єдиний реєстр декларацій припинив працювати (роботу частково відновили лише 30 березня - Ред.)

Міністерство юстиції повідомило, що через системні збої в роботі реєстру проситиме уряд провести незалежну оцінку системи електронного декларування та реєстру державних декларацій, якими опікується НАЗК.

"Сьогодні НАЗК неспроможне забезпечити другу хвилю декларування. Це підставляє сотні тисяч людей під кримінальну відповідальність", - заявила заступник міністра Наталія Севостьянова.

Копирайт изображения NAZK.GOV.UA
Image caption Тим, хто подає декларації вперше, НАЗК разить звернути увагу, що вони можуть це зробити до 1 травня. 30 березня реєстр запрацював для тих, хто подає декларації

Згодом роботу НАЗК розкритикував і сам прем'єр Гройсман.

Він звернув увагу, що річний бюджет агентства становить 170 млн грн. Третина з цих грошей мала б бути використана на модернізацію системи електронного декларування.

"Керівник НАЗК України отримує 101 тис. грн в місяць. Я хочу, щоби людина, яка отримує 100 тис. грн. на місяць, працювала на ефективному рівні", - також заявив пан Гройсман.

У лютому цього року НАЗК саме оприлюднило зарплати свого керівництва.

Згідно із повідомленням, зарплата голови НАЗК Наталії Корчак за лютий 2017 року становила 101,4 тис. гривень: посадовий оклад - 40,56 тис. гривень, надбавка за вислугу років - 20,28 тис. гривень, надбавка за інтенсивність праці - 40,56 тис. гривень.

Заступник Голови НАЗК Руслан Радецький і члени органу Руслан Рябошапка та Олександр Скопич отримали за лютий поточного року заробітну плату у 76,4 тис. гривень.

Для порівняння - у декларації за 2015 рік річна зарплата президента Порошенка становила 212 тисяч гривень.

Хто хоче і не хоче

Представники чотирьох громадських організацій - Transparency international, Реанімаційний пакет реформ, Автомайдан і Центр протидії корупції - звернулися до уряду з проханням звільнити керівництво НАЗК через провал електронного декларування.

"Державний реєстр декларацій за кілька днів до закінчення строку декларування другої хвилі державних службовців, коли декларації повинні подати близько 700-800 тисяч декларантів, не працює. За півроку після першої хвилі декларування керівництво НАЗК не спромоглося забезпечити проведення перевірок декларацій чиновників першої хвилі", - йдеться у їхній заяві.

Прем'єр також запропонував голові агенції Наталії Корчак піти у відставку.

Згодом міністр юстиції Павло Петренко нагадав, що уряд не має повноважень звільняти керівництво НАЗК.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Наталія Корчак каже, що не збирається подавати у відставку. Зарплата голови НАЗК за лютий 2017 року становила 101 тис. грн

Сама голова НАЗК Наталія Корчак заявила, що не збирається у відставку.

"Не піду я у відставку," - заявила вона і додала, що адміністрування сайту НАЗК не перебуває під контролем НАЗК.

"Комп'ютери не у нас. Управлінець цією системою - державне підприємство "Українські спеціалізовані системи", яке в сфері відомства "Держспецзв'язку", - сказала пані Корчак.

Наталія Корчак вважає, що система електронного декларування не працює, бо "є просто небажання, щоб наш орган працював".

У цьому думки голови НАЗК певним чином збігаються із поглядами активістів, які її критикують.

Координатор коаліції "Декларації під контролем" Саша Дрік вважає, що проблеми із другою хвилею електронного декларування виникли через те, що найвищі посадовці намагаються уникнути подання другої декларації.

"Ті, хто не може подати декларацію, мають залізобетонні аргументи - вони фізично не могли цього зробити. У тих, хто вже подав, з'являється підстава завжди оскаржити "нерівні умови", бо чого це вони подали, а інші ні? Відтак всі у виграші", - пише активістка у своєму блозі.

Вона також припускає, що керівництво НАЗК стане "цапом-відбувайлом" у цій історії.

Саша Дрік звертає увагу на те, що проблеми із доступом до реєстру почалися саме тоді, коли увага була прикута до суперечливих змін до закону "Про запобігання корупції".

Хоча наприкінці лютого-на початку березня НАЗК та ДП "УСС", яке здійснює технічну підтримку, повідомляли, що провели "дооснащення", яке дозволить посилити надійність роботи системи при більшому навантаженні.

Копирайт изображения NAZK.GOV.UA
Image caption Реєстр декларацій наразі недоступний для громадськості

Запуск системи електронного декларування, завдяки якій суспільство може контролювати посадовців, які працюють за гроші платників податків, було однією із умов для запровадження безвізового режиму ЄС.

По тому, як після численних зволікань ця система запрацювала восени минулого року, е-декларування сприймали як одне із небагатьох досягнень Києва у галузі реформ.

Новини на цю ж тему