Фейкові новини Холодної війни: чому Росія брехала про СНІД та Джона Ф. Кеннеді

Росіяни намагались вплутати ЦРУ в убивство президента Кеннеді Копирайт изображения Getty Images
Image caption Росіяни намагались вплутати ЦРУ в убивство президента Кеннеді

На початку 1980-х вірус СНІДу, здається, виник просто нізвідки.

Проти нього не було ліків, а його походження було невідомим. Але виникла одна теорія: він був результатом секретних розробок армії США, що здійснювались у лабораторії Форту Детрік.

Що ж стало джерелом такої фейкової новини? Відповідь проста: КДБ, радянська розвідка.

"Кампанія з дезінформації з приводу СНІДу була однією з найбільш сумнозвісних та, водночас, найуспішніших радянських кампаній такого роду під час Холодної війни", - розповідає Томас Богхардт, історик в Центрі військової історії Армії США, який докладно вивчав цей випадок.

Офіцери КДБ з політичних питань на місцях мали завдання проводити до чверті робочого часу, працюючи над тим, що називалось "активні заходи".

Пан Богхардт переконаний, що цю ідею першою придумала база КДБ в Нью-Йорку, і це зіграло на руку поширенню недовіри до державних інститутів влади США та поширенню пліток про секретні програми розробки біологічної зброї.

"Розвідка мала не тільки збирати, а й використовувати як зброю зібрану інформацію для різного роду впливу", - пояснює він.

Невдала спроба

Метою таких "активних заходів" було сіяти безлад та недовіру або всередині країни, або між країнами-союзниками. Він каже, що у 1980 році Радянський Союз витратив вражаючу суму - 3 мільярди доларів (2,4 мільярда фунтів) за рік на такі активні заходи.

Це був єдиний раз, коли КДБ успішно проштовхнуло теорію змови.

Протягом декількох тижнів після вбивства президента Кеннеді КДБ намагалось поширювати інформацію про офіційну участь в ньому ЦРУ.

Воно навіть таємно фінансувало книгу з цього питання, видану в Америці через рік після вбивства.

Багато спроб поширити дезінформацію були відверто дилетантськими й зазнали невдачі. Найскладнішим завданням було придумати щось правдоподібне. Ті, кому це вдавалось, або змішували факти з вигадкою, або працювали з наявними теоріями змови.

Коли справа дійшла до нападів на Британію, допомога Москві прийшла від колишнього офіцера МІ6 та шпигуна КДБ Кіма Філбі.

"Він порадив їм, як це зробити", - розповів мені генерал Олег Калугін, колишній офіцер КДБ та колега Філбі. - "Він сказав: "Це не спрацює, тому що звучить занадто по-радянськи".

Зазвичай, для цього використовували справжні документи країн Заходу, котрі шпигуни викрадали, а потім до них додавали декілька вигаданих абзаців, щоб перекрутити зміст.

"Ми надавали перевагу роботі зі справжніми документами, в яких щось додавали й змінювали, а Філбі в цьому плані був спеціаліст номер один", - зазначає Калугін, який зараз мешкає в США.

У 1980-их Сполучені Штати намагались протистояти хвилі дезінформації КДБ, заснувавши "Робочу групу з питань активних заходів", в яку входили експерти з різних урядових агенцій.

"Єдиним можливим способом протистояти активним заходам було відповісти правдою на подібні вкидання", - пояснює Девід Мейджор, колишній офіцер ФБР, який служив у цій групі.

Група намагалась ідентифікувати вигадані історії й повідомити ЗМІ про їхнє джерело. "Ми розповідали, котрі з цих історій виявились фальшивими", - зазначає Мейджор.

Вони також намагались спростувати заяву про те, що американці їздили в Південну Америку нібито для того, щоб всиновлювати дітей, але насправді, щоб збирати там їхні органи.

"Агенти впливу"

Найбільший виклик періоду Холодної війни - вивідування інформації.

У випадку з історією про вірус СНІДУ статтю про нього розмістили в маленькому журналі в Індії, котрий фінансував КДБ.

Ця стаття від 17 липня 1983 року містила застереження про те, що СНІД може захопити Індію і що він є продуктом експериментів США, а анонімний американський науковець вказав на його зв'язок із Фортом Детрік.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Науковці лабораторії Армії США у Форті Детрік отримали фальшиві звинувачення у розробці вірусу СНІДу

Спочатку історія не набула значного поширення. Але за два роки радянські інформаційні агентства підхопили історію, цитуючи звіт з Індії. Це давало їм можливість заявити, що не вони є джерелом цієї інформації.

Історія швидко поширилась протягом декількох наступних років, і її й досі можна знайти в нетрях Інтернету.

КДБ приділяв значну увагу не лише вербуванню людей, котрі мали доступ до секретів, але й людей, котрі могли формувати громадську думку, так званих "агентів впливу".

"Розвідка Радянського Союзу та країн Соціалістичного блоку дуже успішно розвивали контакти з журналістами, представниками інтелігенції, котрих часом з їхнього відома, часом без використовували в якості "пускової платформи" для фейкових новин або інформації, що просочилась із секретного джерела", - пояснює професор Томас Рід із Королівського коледжу в Лондоні.

Іноді журналістам анонімно надсилали поштою різні документи.

Але чи ці активні заходи припинились із закінченням Холодної війни?

"Радянський Союз, може, й розпався у 1990-91 роках, але радянська розвідка залишилась практично незмінною як у плані організації, так і в плані цілей, які вона переслідує, а це включає в себе здійснення активних заходів", - зазначає пан Богхардт.

"Хакерство й інформаційне вкидання в промислових масштабах"

Сучасні технології принесли нові можливості.

"У 1990-их, коли Інтернет лише тільки з'являвся, було дуже легко використовувати його як засіб для анонімного вкидання й поширення інформації", - розповідає професор Рід.

КДБ, швидше за все, таки спробував вплинути на вибори в Америці в минулому, наприклад, просуваючи лозунг "Рейган - означає війна" на виборах 1984 року. І спецслужби США переконані, що він зробив це ще раз у 2016 році через широкомасштабну агентурну спецоперацію.

Копирайт изображения AFP
Image caption Директор ФБР Джеймс Комі підтвердив, що було проведено відкрите розслідування з приводу зв'язків передвиборної кампанії Трампа із Росією

Вона включала злом комп'ютерів та проникнення в систему таких організацій, як Національний комітет демократичної партії, викрадення переписки офіційних представників передвиборної кампанії Клінтон та зливання інформації різним веб-сайтам.

"Те, що ми бачили під час Холодної війни, яким би дивним воно не здавалось, - це традиційні "активні заходи", від значних фізичних зусиль на початку операції аж до використання білих рукавичок, коли потрібно уникнути відбитків при підписанні листа, того, який потім буде відправлений анонімно", - розповідає професор Рід.

"Така діяльність вимагала доброї спецпідготовки. Але те, що ми бачили в 2016 році, - абсолютна протилежність цьому: грубо виконаний злам комп'ютерів та інформаційне вкидання в промислових масштабах".

Витік реальної інформації відрізняється від створення фейкових новин, але й вони, як стверджується, з'явились у 2016 році, хоча їхнє походження важче прослідкувати в онлайновому світі.

У сучасній ситуації термін "фейкові новини" набув різних значень. Активні заходи російської розвідки можуть також бути частиною хаотичного змішання.

Але у світі, де звинувачення у фальшуванні новин і таємних змовах вільно розкидаються наліво й направо, навіть наслідки таких заходів можуть потонути у вирі заяв та відповідей на них.

У результаті маємо суцільну розгубленість і плутанину. І ще більше суспільне розділення, яке можуть використати для майбутніх активних заходів.

Новини на цю ж тему