Убий в собі фрілансера, сходи в кафе без Wi-Fi

В кафе без wi-fi Копирайт изображения Elle Metz

У світі все дедалі більше людей працюють поза офісом, і багато кафе часто заповнені фрілансерами, які мовчки сидять за столиками зі своїми ноутбуками. Оглядач BBC Capital розповідає про те, як власники кафе намагаються боротися з цією тенденцією.

Вечір п'ятниці в новому кафе в районі Парк Lincoln в Чикаго. Цей заклад мало чим відрізняється від безлічі інших кав'ярень в американських містах.

Власники кількох закладів відмовилися від інтернету, щоби відвідувачі більше спілкувалися один із одним.

Стіни нового кафе прикрашені химерними картинками, а в розпорядженні відвідувачів є кілька столів з м'якими кріслами і канапками різних кольорів і розмірів.

В одному з кутів виставлені листівки для продажу, а в іншому з-під стелі звисає американський прапор.

Але різниця все є: у цьому кафе ви не побачите ані телефонів, ані планшетів, ані ноутбуків.

Відвідувачі стоять попивають вино і розмовляють один із одним, а діти сидять і грають в настільні ігри.

Справа в тім, що в цьому кафе під назвою Kibbitznest немає Wi-Fi. Це один із цілої низки закладів, власники яких відмовилися від інтернету, щоби відвідувачі більше спілкувалися один із одним.

Сьогодні це рідкісне явище, адже ми звикли до кафе, де люди мовчки працюють за своїми комп'ютерами.

Копирайт изображения Elle Metz
Image caption Зони, вільні від інтернету та електронних пристроїв, з'являються як альтернатива кафе, де всі сидять, втупившись у свої комп'ютери

Бездротовий інтернет пропонують і такі великі мережі, як Starbucks і Caffè Nero.

Тому в кав'ярні прямують і фрілансери і ті, хто працює віддалено, але не має вдома обладнаного робочого місця, або просто не хоче працювати з дому.

Можливо, кафе - дійсно не найгірше місце для роботи, адже тут завжди можна перекусити і скористатися швидким інтернетом.

Однак присутність численних працівників, прикутих до своїх ноутбуків, робить кафе схожими на офіси відкритого типу, а не на центри громадського життя.

Енні Костінер і її чоловік Льюїс відреагували на цей тренд і відкрили Kibbitznest, "щоби привернути увагу до зростаючого дисбалансу між використанням електронних пристроїв і особистим спілкуванням".

Пані Костінер каже, що їхні клієнти давно чекали на появу місця, де можна відпочити від постійного використання гаджетів. Їй часто говорять: "Я такий радий (-а), що ви відкрили це кафе".

Копирайт изображения Elle Metz
Image caption Компанія друзів грає в настільну гру ввечері п'ятниці в Kibbitznest

Жодного інтернету

Кафе без інтернету з'являються по всіх Сполучених Штатах, а також у Лондоні, Ванкувері і багатьох інших містах і країнах.

Це можна назвати реакцією або навіть протестом проти того, щоби люди весь свій вільний час проводили у смартфоні або іншому пристрої, замість того, щоби спілкуватися з цікавими їм людьми.

За даними дослідження компанії Nielsen у 2016 році, дорослі американці витрачають на медіа більше від 10 годин на день.

"Люди втомилися дивитися на екрани своїх смартфонів", - каже Джошуа Малленакс, клієнт Kibbitznest, який взагалі-то прийшов в кафе, щоби попрацювати на комп'ютері.

Але коли він дізнався, що це місце - вільна від інтернету зона, він все одно залишився. Ця ідея здалася йому гарною, нехай і трохи непрактичною.

Такі кав'ярні, як Kibbitznest, хочуть знову ставати центром жвавих обговорень та інтелектуальних дискусій. Це означає, що спілкування тут завжди на першому місці.

Адже раніше кафе були "третім місцем" після роботи і дома, де люди могли поговорити і провести час із друзями.

Третє місце

Термін "третє місце" придумав письменник Рей Ольденбург у 1989 році.

У своїй книзі The Great Good Place ("Третє місце") він говорить про те, наскільки такі місця для зустрічей, як кафе (а ще паби, ресторани і пивні на відкритому повітрі, чайні), важливі для психологічного здоров'я кожної людини окремо і суспільства вцілому.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У 1957 році лондонці ходили в кафе просто поговорити...

"Без таких місць, - пише Ольденбург, - людина залишається самотньою в натовпі. Єдиний передбачуваний соціальний наслідок технологічного прогресу - це те, що люди дедалі більше віддаляються один від одного".

Джоді Вален і її чоловік Філ Меррик стали безпосередніми свідками цього соціального відчуження у своєму кафе August First, розташованому в штаті Вермонт на північному сході США.

Люди приходили, ставили на стіл свої ноутбуки і годинами сиділи немов приклеїні до них.

"Коли ми відкривали August First, зовсім не розраховували, що тут пануватиме тиша", - говорить пані Вален.

Тому в 2012 році вони відмовилися від Wi-Fi, а в 2014 році заборонили відвідувачам користуватися ноутбуками.

Пережити ці зміни виявилося непросто, і деякі клієнти висловили своє невдоволення (в основному у коментарях в інтернеті).

Однак загалом реакція на такі зміни була позитивною. А надто, обсяг продажів у закладі виріс на 20% в порівнянні з минулим роком.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Чи не час відмовитися від гаджетів у кафе?

Проте не можна ігнорувати той факт, що в кав'ярнях багато хто хоче саме працювати, а не спілкуватися.

За даними організації Global Workplace Analytics, з 2005 року кількість американців, які працюють з дому - а часто з кафе, бо вдома це робити незручно - зросла на 103%.

Це означає, що 3,7 млн ​​працівників не менше від половини свого робочого часу проводять поза офісом. І ці цифри ще не враховують приватних підприємців, 22% з яких працюють "з дому".

Ця тенденція вже стала світовою. За даними опитування Ipsos/Reuters, приблизно кожна п'ята людина в світі працює з дому.

Особливо популярним це явище стало в Латинській Америці, Азії та на Близькому Сході. Тоді як в Угорщині, Німеччині, Швеції, Франції, Італії та Канаді популярно менше.

Джеф Ексел з міста Коламбус, штат Огайо, вважає, що під час відвідування кафе людина має отримувати особливі враження. Разом зі своєю дружиною Лорен Каллі він володіє кав'ярнею під назвою Fox in the Snow, де бездротового інтернету ніколи не було.

Пан Ексел зазначає, що сьогодні що завгодно можна замовити додому. Жити в самоті ніколи не було так зручно, тому похід в кафе має бути способом розважитися і поспілкуватися з іншими.

"Я хотів створити кав'ярню, де ніколи не буде нудно, - каже він. - Щойно ви увійдете, відчуєте, що тут зібралася одна величезна сім'я".

Маленькі стимули

Пан Ексел і пані Каллі взяли на роботу комунікабельних баристів. А ще вони зробили барну стійку трохи нижчою, щоби заохочувати відвідувачів до розмов, і прибрали цінники з кондитерських виробів, щоби гості ставили більше питань.

Сьогодні в Fox in the Snow приходять представники абсолютно різних соціальних груп Коламбуса - від студентів до батьків з дітьми і держслужбовців.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Сьогодні деякі кафе більше схожі на офіс, ніж на місце для зустрічей із друзями

Пан Ексел вважає, що суспільству просто необхідні місця, де люди можуть нарешті відірватися від своїх гаджетів. "Щира розмова - це щось святе", - вважає він.

На думку Ольденбурга, такі "місця для неофіційних зустрічей" в розвинених цивілізаціях набувають величезного значення.

За їхньої відсутності зникає почуття приналежності до колективу. Людина - істота соціальна, і їй просто необхідно спілкуватися.

Кафе без Wi-Fi - або "треті місця" - відкривають таку можливість.

У найближчі місяці в Kibbitznest відбудеться серія дискусій за участю професорів з університету Чикаго. Пан Костінер сподівається, що йому вдасться відкрити книжковий клуб, і готовий здати частину кафе в аренду для проведення інших заходів.

Все це він робить для того, щоби перетворити своє кафе на справжній громадський центр, де люди можуть відпочити від останніх досягнень технічного прогресу. Здається, йому це вдається.

"Особисто для мене це місце - центр суспільного життя міста, - каже Радж Чопра, який кілька тижнів тому привів в Kibbitznest двох своїх дочок, Ніну і Ніккі. - Весь вечір вони просиділи за столом, граючи в [настільну гру] Clue".

"Це просто безцінно", - додає він.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Capital.

Новини на цю ж тему