Референдум в Туреччині: Ердоган перемагає, але голоси розділилися майже порівну

Прихильники Ердогана на мітингу 15 квітня в Стамбулі Копирайт изображения AFP
Image caption Референдум розділив Туреччину

Попередні результати референдуму в Туреччині демонструють, що президент Реджеп Таїп Ердоган отримає безпрецедентні повноваження і зможе залишитися при владі до 2029 року. Однак перемога прихильників Ердогана - якщо її підтвердять офіційно - виглядає зовсім не такою переконливою, як очікувалося.

Розрив між голосами прихильників і противників реформ, всупереч початковим цифрам, виявився мінімальним.

За підсумками підрахунку більше 98% бюлетенів, за внесення поправок до конституції проголосували 51,3% виборців, проти - 48,7%.

Найбільші міста Туреччини - Стамбул, Анкара, Ізмір - за попередніми даними, проголосували проти змін. Не підтримали реформи і турки, які живуть в Росії, Британії та США. Однак турецькі громадяни, які проживають в країнах центральної Європи, підтримали запропоновані зміни до конституції.

Основна опозиційна партія - Народно-республіканська партія (НРП) - вже вимагає перерахунку 60% голосів.

В результаті голосування, яке називають поворотним моментом в історії країни, Туреччина перетвориться з парламентської на президентську республіку.

Прихильники Ердогана кажуть, що це допоможе модернізувати країну, однак його опоненти побоюються зростання авторитаризму.

Під час голосування три людини були застрелені біля виборчих дільниць на південному сході країни, в провінції Діярбакир. Ймовірно, інцидент став результатом суперечки між політичними опонентами.

Близько 55 млн людей мали право голосувати, для них працювали 167 тис. виборчих дільниць. Офіційні результати референдуму мають оголосити у неділю пізно ввечері.

Результати опитувань перед виборами свідчили про незначну перевагу прихильників конституційних змін.

Наскільки радикальні запропоновані реформи?

Це програма найбільш істотних конституційних реформ за останні сто років - з часу перетворення Туреччини в республіку.

Президент Ердоган може отримати право оголошувати надзвичайний стан, особисто призначати міністрів уряду, видавати укази, які отримають статус законів, обирати суддів більшості вищих судів і розпускати парламент.

Нова система скасує роль прем'єр-міністра і зосередить владу в руках президента, фактично підпорядкувавши йому всю державну бюрократію в країні.

Що кажуть прихильники реформ?

Копирайт изображения AFP
Image caption Виборцям пропонували відповісти "Так" або "Ні" щодо запропонованих змін до конституції

Пан Ердоган стверджує, що реформи потрібні, щоби вирішити проблеми в сфері безпеки, які виникли після спроби перевороту минулого року, і щоб уникнути нетривалих коаліційних урядів, які загрожують стабільності Туреччини.

Нова форма правління, каже турецький президент, буде нагадувати існуючі політичні системи у Франції та США. Вона принесе стабільність у неспокійні часи, пов'язані з активністю курдських повстанців, загрозами джихадистів і конфліктом в сусідній Сирії, внаслідок якого в країну прибули сотні тисяч біженців.

Копирайт изображения EPA
Image caption Ердоган з дружиною та двома онуками голосував в Стамбулі

Кореспондент BBC Марк Лоуен пояснює, що по суті референдум був голосуванням за або проти президента Ердогана і його Туреччини: такої самої націоналістичної і консервативної, як і він сам.

Що кажуть противники?

Критики запропонованих змін вважають, що реформи настільки посилять позиції президента, що фактично призведуть до одноосібного правління в країні за відсутності системи стримувань і противаг, що існують в інших державах з президентською формою правління.

Реджеп Ердоган може знову очолити Партію справедливості і розвитку, одним із засновників якої він є. Це, як кажуть опоненти конституційних змін, позбавляє його статусу незалежного арбітра.

Кемаль Кілічдароглу, лідер Народно-республіканської партії, основної опозиційної партії Туреччини, стверджує, що перемога прихильників президента Ердогана - це загроза всій країні.

Копирайт изображения AFP
Image caption Прихильники вітають лідера опозиції Кемаля Кілічдароглу біля виборчої дільниці в Анкарі

"Ми саджаємо 80 млн людей... в автобус, у якого немає гальм", - каже він.

Противники реформ говорили про кампанію залякування напередодні референдуму і про те, що турецькі ЗМІ, які жорстко контролює держава, практично не висвітлювали кампанію опонентів пана Ердогана.

Широкий контекст

Багато турків вже побоюються зростання авторитаризму в своїй країні, де десятки тисяч людей були арештовані, а щонайменше 100 тисяч втратили свої посади або були тимчасово відсторонені від роботи після спроби перевороту в липні минулого року.

Після проваленого путчу в країні оголосили надзвичайний стан.

Реджеп Таїп Ердоган став президентом в 2014 році, до цього протягом більш ніж десяти років він обіймав посаду прем'єр-міністра.

Копирайт изображения EPA
Image caption Противники реформ на акції в Стамбулі

Туреччина - колись оазис стабільності в регіоні - в останні роки стала мішенню численних терористичних нападів і притулком або перевалочним пунктом для мільйонів біженців, більшість з яких прибуває з Сирії.

Водночас в країні стрімко збільшився середній клас, відбулася модернізація інфраструктури. За часи правління Реджепа Ердогана розширилися права релігійної частини суспільства.

Але відносини з ЄС, навпаки, погіршилися. Турецький президент розкритикував уряди європейських країн, де під час кампанії до референдуму заборонили зустрічі турецьких міністрів з турками, які проживають в цих країнах. Пан Ердоган назвав заборони "нацистськими діями".

Перед голосуванням на одному з останніх мітингів він сказав, що підтримка реформ могла би стати уроком для Заходу.

Якою буде нова конституція?

У проекті конституції йдеться про те, що наступні вибори президента і парламенту відбудуться 3 листопада 2019 року. Президент зможе перебувати на посаді не більш двох п'ятирічних термінів.

  • Президент зможе безпосередньо призначати міністрів та інших високопосадовців;
  • Він також зможе призначити одного або кількох віце-президентів;
  • Посаду прем'єр-міністра скасують;
  • Президент отримає право втручатися в роботу юридичної системи, співробітників якої президент Ердоган звинувачував у зв'язках з ісламськими проповідником Фетхуллахом Гюленом. Пан Ердоган вважає, що проповідник, який наразі проживає у США, організував спробу перевороту;
  • Президент зможе оголошувати надзвичайний стан.

Новини на цю ж тему