Як змінилася армія за три роки АТО - очима волонтера

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Що змінилося в Збройних силах України за три роки АТО - у розповіді військового оглядача Сержа Марко

14 квітня минуло три роки від початку Антитерористичної операції на Донбасі.

Про те, як за цей час змінилася українська армія та "згасання" уваги до конфлікту серед цивільного населення ВВС Україна розповів військовий оглядач та волонтер Серж Марко.

Воювати технікою, а не людьми

Копирайт изображения Serg Marco
Image caption Серж Марко допомагає бійцям морської піхоти, чиї позиції знаходяться на маріупольському напрямку

ВВС Україна: Ви багато спілкуєтеся з військовими, періодично буваєте на Донбасі. Як змінилася українська армія за три роки конфлікту?

Серж Марко: У 2014 році бійцям буквально не було у чому воювати, не кажучи вже про якісь високотехнологічні гаджети.

Ні про які снайперські комплекси, наприклад, і мова не йшла. Як і про системи керування боєм, про встановлення камер для спостереження за сектором з КСП (Командно-спостережного пункту. - Ред.) батальйону чи бригади, програм для наведення артилерії - такого просто не було.

2014 рік - це був шок. Армія не знала, як воювати: як встановлювати блокпости, як робити захист зв'язку, як вираховувати навідників супротивника у тилу.

Зараз ситуація змінилася. Так, залишилася проблема з тепловізорами, але вона не така суттєва.

Армія вже просить те, що допомагає їй воювати: камери і системи спостереження за позиціями супротивника, засоби стійкого і зашифрованого зв'язку.

Раніше дуже мало снайперів вміли працювати з високоточними гвинтівками, які б'ють на кілометр і більше.

У нас основна гвинтівка була СВД (Снайперська гвинтівка Драгунова, розроблена наприкінці 1950-х років у СРСР. - Ред.)! Зараз уже у кожному батальйоні є гвинтівки 338 (Калібр .338 призначений для пострілів на значні відстані. - Ред.), десь є і 50-й калібр (Далекобійні великокаліберні гвинтівки. - Ред.). І люди вже вміють з них стріляти.

Тобто, ми вийшли на якісний снайпінг, коли екіпірований снайпер виходить на позицію, проводить там кілька днів і тримає у страху весь сектор. Як тільки по позиціях супротивника проходить новина, що вийшов снайпер, позиція буквально вимирає.

Такого у 2014 році не було. Що можна було робити з СВД?

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Аеророзвідка стала обов'язковою частиною АТО, відзначають волонтери

Також я знаю про те, що є дальнобійні тепловізійні комплекси, які працюють на кілька кілометрів і визначають рух сил противника - як піхоти, так і техніки.

Майже у кожному батальйоні є підрозділи аеророзвідки. Може їх ще не так багато, як в американській армії, але вони вже працюють і дані постійно надходять. Комбати завжди можуть розраховувати на оновлювану інформацію про те, що відбувається у супротивника.

Виставляються камери, відео з яких йде на КСП батальйону, щоб ефективно управляти боєм.

Ми рухаємося до того, щоб більше воювати технікою, а не людьми.

Реформи в армії

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Снайпер на навчаннях

ВВС Україна: Все ж нерідко можна зустріти критику щодо надто повільних реформ у армії.

С.М.: Проблема у тому, що реформи хтось має робити. Не можна за один момент відійти від радянських стандартів до якихось умовних "стандартів НАТО".

Для цього потрібні спеціальні люди. От, наприклад, для написання програм електронного документообігу в ЗСУ - таких професіоналів не так вже й багато.

Крім того, багато людей, які можуть робити реформи в армії, зараз на передовій. Не можна зараз висмикнути звідти справді грамотного командира для того, щоб він сидів у штабі й писав документи.

Реформа - довгий шлях, на який піде не один рік. Але стверджувати, що нічого не робиться, не можна.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Навчання достатньої кількості офіцерів - один з проблемних моментів для ЗСУ

ВВС Україна: Ще говорять про проблеми з молодшими офіцерським складом - офіцерів банально не вистачає.

С.М.: У нас лейтенанти і молодші лейтенанти, які гарно себе проявили у 2014-2015 роках зараз вже капітани і майори.

Хтось мав їх замінити. Але щоб стати лейтенантом треба якийсь час провчитися.

От є неофіцери, які пройшли бої - досвідчені сержанти. Щоб вони стали офіцерами їм треба пройти тактично-оперативне навчання.

Але забрати людей з бойовим досвідом на два роки - хто це зараз допустить?

Тому, звичайно, така проблема існує.

Я знаю багато гарних батальйонів, де на офіцерських посадах стоять сержанти, тому що не вистачає людей. І це погано, тому що не повинен сержант керувати ротою.

Це робота офіцера - у нього є необхідні знання щодо забезпечення і взаємодії на рівні роти-батальйону.

"Згасання" уваги

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Бої в Авдіївці за контроль над Ясинуватською розв'язкою знову на якийсь час привернули увагу суспільства до АТО

ВВС Україна: Як ці три роки вплинули на українське суспільство?

С.М.: У нас є активний прошарок населення, які розуміють, що йде війна. Вони допомагають армії і волонтерам.

Але для частини людей війна була таким собі подразником на рік-два, а потім згас. І люди далі живуть своїм життям - до наступного загострення.

Коли були обстріли в Авдіївці, то народ сполохався, знову почав допомагати волонтерам, 72-й бригаді.

Тут ще й питання в інформаційному супроводі.

От після Авдіївки під Маріуполем працювали "Гради" і ствольна артилерія - дуже потужні обстріли. І всім було байдуже, адже там ніхто не здійняв інформаційного галасу.

Тобто, всі знають про Авдіївку чи Світлодарську дугу, але мало хто знає, що перше місце за кількістю артилерійських обстрілів займає район Маріуполя.

І що, хтось хвилюється, що за три кілометри від житлових будинків "висипаються" пакети "Градів"?

Люди трохи "згасли". І так буде до наступного загострення.

Настрої бійців

ВВС Україна: Чому ви продовжуєте займатися волонтерством?

С.М.: Якщо ти взяв тягар, то май сили його донести. Для тих, хто побачив війну, люди [на передовій] - це не просто зведення…

Ти не можеш побачити вибухи "Градів" у зоні видимості будинків Маріуполя і сказати бійцям: значить, ось як воно у вас відбувається, нічого собі! Й піти і спокійно жити далі.

Ні, ми вже з цим усім до кінця.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Морські піхотинці на навчаннях

ВВС Україна: Ви спілкуєтесь з бійцями, з морпіхами. Які у них настрої?

С.М.: У морпіхів завжди високий бойовий дух.

Я періодично буваю на позиціях і коли ти після обстрілів дивишся, скільки там "висипалося" снарядів за останні дні, коли бачиш розбиті позиції...

Ми йшли з комбатом і я бачив, що він у шоці. А бійці кажуть: все нормально, ми стоїмо.

Я не бачу у цих хлопців жодного пригнічення чи страху. Є лише лють: дайте команду і ми підемо на штурм.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Маріупольський напрямок - "лідер" за кількістю використання артилерії. У порушеннях перемир'я тут сторони регулярно звинувачують одна одну

ВВС Україна: Що зараз просять бійці від волонтерів?

С.М.: В основному, гаджети. Наприклад, снайперські комплекси.

На деяких позиціях не вистачає тепловізорів, генераторів. Також потрібні системи стійкого зв'язку.

Існує проблема з автомобілями на передовій. На вантажівках чи БМП весь час розвозити боєкомплект і продукти, а потім їхати в штаб - не вихід. Тут потрібні звичайні цивільні машини.

Ще потрібні приціли, лазерні дальноміри, планшети з артилерійськими програмами, безпілотники.

Звичайно, волонтери не можуть закрити всі потреби армії, тому що тут мова йде про глобальні суми. Але там, де "тонко", де існує потреба, туди прийде волонтер і цю потребу закриє.

До того ж, це і моральна підтримка. Боєць, який по півроку сидить у полях, може не відчувати, що він комусь потрібен. І от до нього приїжджає волонтер і питає: чого не вистачає? Все буде!

І боєць розуміє, що народ йому допомагає. Це дуже мотивує.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Про завершення конфлікту на Донбасі мають домовлятися політики, вважає Серж Марко

ВВС Україна: Чи можна робити якісь прогнози щодо того, як довго триватиме конфлікт на Донбасі?

С.М.: Як тільки будуть отримані гарантії щодо невтручання російських військ у випадку входження ЗСУ на окуповану частину Донбасу, АТО скінчиться за тижні.

(Кремль послідовно заперечує участь своїх кадрових військ у боях на Донбасі. - Ред.)

Наші хлопці прекрасно знають, скільки сил проти них стоїть і яка їхня реальна боєздатність.

Якби АТО продовжувалася за рівнем 2014 року - наступами штурмових груп - супротивника змішали б за день.

Але якщо російська армія знову введе війська, то все завершиться черговою бійнею.

Тому треба, щоб політики домовлялися про невтручання Росії.

Новини на цю ж тему