Чи є міжнародний бізнес у Криму?

Зображення Путіна на стіні будинку
Image caption У Криму чимало стін і білбордів із зображенням Володимира Путіна

Влада Росії всіма силами намагається привабити до Криму іноземних інвесторів. Поки що їм вдається заручитися підтримкою лише політиків-євроскептиків, які охоче заявляють, що Крим - російський, а санкції треба скасувати.

У Ялті 20-22 квітня відбувся економічний форум. Цвяхом програми стали італійці. На форум приїхав депутат регіональної ради північної області Венето Стефано Вальдегамбері, який організував першу поїздку італійської делегації до Криму у вересні 2016 року.

Разом з ним на Ялтинський форум приїхали голова регіональної ради Венето Роберто Чамбетті, сенатор від правої партії "Ліга Півночі" (виступає за автономію північних областей Італії) Серджіо Дівіна, президент південної провінції Реджо-Калабрія Джузеппе Раффа, член регіонального уряду Лігурії Едоардо Ріксі, лідер регіонального відділення "Ліги Півночі" в Тоскані Манеуль Вескові та сенатор Бартоломеу Амідеї. Всього італійська делегація налічувала близько 50 осіб, повідомляли організатори форуму.

Сенс виступів італійців, для яких організували окрему сесію, зводився до того, що санкції щодо Росії шкодять Європі, і їх треба скасовувати. Політики також хвалили Крим, який "відокремився" від України, за "прагнення до самовизначення" і "сміливість".

"Ми думали, ми сюди приїдемо вчити, а приїхали вчитися", - сказав Джузеппе Раффа. Бартоломеу Амідеї запропонував об'єднатися у "боротьбі проти інтеграціоналізма". Серджіо Дівіна лаяв Америку, яка, за його словами, чинить тиск на Європу і змушує ухвалювати непопулярні рішення.

На дискусії, яка мала назву "Бізнес-діалог Росія - Італія", бізнес обговорювали мало. Політики запевнили, що італійські підприємці готові працювати у Криму, але за підсумками форуму жодних угод кримчанами та італійці не підписали. Принаймні офіційно про це нічого не повідомляли.

Втім, у Криму розкривають не всіх інвесторів, стверджує влада. "Розуміючи, хто є реальним власником і реальним представником компанії і у який термін будуть реалізовані проекти, я не наполягаю на посиленні рівня публічності щодо таких бізнесменів. Вони самі обирають рівень відкритості, до якого готові", - заявив так званий голова анексованого Криму Сергій Аксьонов у інтерв'ю РБК.

Чи буде офшор

На Ялтинському форумі стало відомо, що в Криму, можливо, створять офшорну зону. "Обговорюється такий проект", - сказав пан Аксьонов. За його словами, з такою ідеєю виступали депутати, члени Ради Федерації і російського уряду.

Правда, того ж дня пан Аксьонов спростував, що у Криму планують створити офшор. "Жодного проекту, щоб створити офшор прямо зараз в даному випадку не обговорюємо, не обговорювали, і планів таких немає", - сказав він. Пан Аксьонов додав, що сам він слова "офшор" не казав, а журналісти вирвали його слова з контексту.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Крим через три роки після анексії

"Сьогодні я закриваю інформацію простим способом: я знаю інвестора, але, коли мене запитують, я їх не називаю, щоб вони не зазнали збитків через дію санкцій", - додав він.

Ситуацію прояснив голова думського комітету з фінансового ринку Анатолій Аксаков. Він заявив, що ідея повноцінного офшору "непрохідна", так як у Росії всі власники мають бути відомі. За його словами, депутати Держдуми підготували законопроект про створення "елементів офшору" в межах вже діючої у Криму вільної економічної зони.

Ідея депутатів полягає в тому, щоб дозволити створення трастів у Криму, які передбачають передачу прав на актив від початкового власника до довірчого. При цьому право на отримання прибутку зберігається за початковим бенефеціаром, сказав пан Аксаков.

"По-перше, ми знімемо ризики для іноземців. Ми бачимо інтерес іноземців до Криму, але вони бояться санкцій. По-друге, ті росіяни, які також не хочуть розкриватися, через траст могли б інвестувати у Крим без ризиків", - додав депутат.

Іноземці дійсно поки що не готові інвестувати у Крим, але про це на форумі говорили неохоче.

Чи прийдуть інвестори

Залучення інвестицій обговорювали на великому пленарному засіданні. На нього запросили кількох політиків і одного бізнесмена - швейцарського інвестбанкіра Томаса Кеммерера.

В обговоренні брали участь колишній спецпредставник екс-президента Франції Ніколя Саркозі із французько-російських відносин Жан-П'єр Тома, румунський євродепутат Лаурентіу Ребега (входить до крайньої правої фракції Європарламенту "Європа націй і свобод"), кіпрський комуніст Андрос Кіпріану і ще один кіпріот, колишній міністр Андреас Андріанополус.

Також на засіданні виступали італійські сенатори Серджіо Дівіна та Бартоломео Амідеї, член федеральних зборів Австрії від правої популістської "Партії свободи" Ганс-Йорг Йеневайн і голова в'єтнамського інституту малого бізнесу Фам Те Хунг.

На інвестиційній сесії промовці знову багато говорили, що санкції шкодять усім, і їх треба скасовувати, що треба шукати шляхи співробітництва, а не конфронтації. Питання безпосередньо інвестицій зачепив банкір Кеммерер.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Третю річницю "входження до складу Росії" у Криму відсвяткували демонстраціями

Відповідаючи на питання про сприятливість ведення бізнесу, він сказав, що ситуація з інвестиціями у Криму є складною через санкції, і великі міжнародні компанії не прийдуть на півострів, доки санкції не скасують. Також пан Кеммерер нагадав, що для припливу інвестицій потрібна розвинена банківська система, а у Криму навіть Сбербанк боїться працювати.

Модератор дискусії - голова представництва Криму при президенті Росії Георгій Мурадов - вирішив подискутувати. Він сказав, що великі західні мережі Metro і Auchan працюють у Криму через юридичні особи, зареєстровані в інших російських регіонах (про це писала агенція Reuters у вересні 2016 року).

Пан Кеммерер відповів, що він мав на увазі залучення нових великих інвестицій, а Metro і Auchan працювали в Криму до анексії і введення санкцій.

Його короткий виступ прозвучав похмуро на тлі бадьорих міркувань інших учасників про "співпрацю" і "великий потенціал".

"Вони політики, а я - бізнесмен", - пояснив пан Кеммерер ВВС свою позицію вже після засідання. Він сказав, що для реалізації дійсно великих проектів у Криму необхідно скасувати санкції, і тільки тоді справа зрушиться.

Організатори Ялтинського форуму повідомили, що за його підсумками підписали угоди і договори на 64 млрд рублів. Також були підписані меморандуми про взаєморозуміння на 36 млрд рублів. Вперше за три роки проведення форуму підписали меморандум з іноземною компанією - маловідомий катарський девелопер Premium Construction збирається побудувати у Криму готельний комплекс вартістю понад 5 млрд рублів.

Іншими успіхами у залученні міжнародного бізнесу Крим похвалитися поки що не може. Або, якщо згадати слова пана Аксьонова щодо режиму секретності для інвесторів, не хоче.

Новини на цю ж тему