Гроші Януковича: чи не доведеться повертати?

агітація Партії Регіонів Копирайт изображения UNIAN
Image caption Свого часу команда президента Януковича обіцяла зробити "Україну для людей"

За перші дні травня кошторис України суттєво поповнився завдяки рішенню суду про конфіскацію "грошей Януковича" на майже 1,5 млрд доларів. Проте оглядачі застерігають, що це рішення може бути оскаржене, а відтак, кошти доведеться повертати.

За повідомленням Державної казначейської служби, за перші чотири місяці поточного року доходи державного бюджету є на понад 50% більшими, ніж за той самий період 2016-го. Крім того, доходів цьогоріч майже на 19% більше, ніж планувалося.

Це відбулося не лише через зростання податкових надходжень. Незаплановані майже 29 млрд гривень спеціальному фонду бюджету принесла конфіскація, за даними Держказначейства.

Перша перемога?

3 травня президент заявив про те, що на рахунки Держказначейства надійшли $1,1 млрд - на виконання рішення суду про конфіскацію "грошей Януковича".

Копирайт изображения PRESIDENT.GOV.UA
Image caption Президент Порошенко обговорив зарахування конфіскованих "грошей Януковича" до кошторису з міністром фінансів і головою Нацбанку

Під час зустрічі із міністром фінансів та головою НБУ Петро Порошенко також повідомив про те, що ще 200 млн доларів у цінних паперах передадуть міністерству фінансів, і, відповідно до законодавства, на цю ж суму зменшать державний борг.

До того ж, за словами президента, за рахунок конфіскації зростуть і валютні резерви НБУ, - до 18,4 млрд доларів.

"Це не просто збільшує можливості державного бюджету і української держави щодо відновлення справедливості і інвестування цих коштів в українську армію, укріплення обороноздатності нашої держави та відновлення соціальної справедливості, - заявив президент Порошенко. - Це укріплює фінансово-банківську систему, додає стабільності національній грошовій одиниці".

Після того, як на початку квітня Київ отримав четвертий транш позики МВФ, валютні резерви зросли до 16,7 млрд доларів. Згодом до них додалися ще 600 млн доларів макрофінансової допомоги від ЄС. Відтак, на спецконфіскацію припадає 1,1 млрд доларів.

За словами голови НБУ Валерії Гонтаревої, яку цитує прес-служба президента, "це дуже важливо для макрофінансової стабільності у державі".

"Як голова Національного банку я дуже радію, що збільшаться наші чисті резерви", - заявила пані Гонтарева на зустрічі з президентом.

Куди підуть кошти?

Куди насправді зарахували "кошти Януковича" - до бюджету чи валютних резервів, і на що їх витратять, спробував уточнити віце-прем'єр Павло Розенко.

Він нагадав, що при ухваленні бюджету певні видатки запланували з урахуванням цих коштів. Відтак, тепер ці видатки профінансують. При цьому велика сума піде на програми регіонального розвитку та інфраструктурні проекти.

Бюджет 2017: три перешкоди для першого читання

Разом із тим, президент говорив про "інвестування цих коштів в українську армію, укріплення обороноздатності нашої держави та відновлення соціальної справедливості".

У бюджеті 2017 року заплановано, що від спецконфіскації має надійти 10,5 млрд грн. Минулого року при планах у майже 8 млрд грн за цією статтею надійшло лише 80 тис. грн.

Суд районного масштабу

Коментуючи перше масштабне поповнення бюджету конфіскованими коштами, президент також заявив, що очікує подальших судових рішень "про повернення грошей, які були вкрадені в українського народу".

Крім того, він зазначив, що "станом на зараз жодної скарги на це рішення не надійшло. І так званих власників, які засвідчили свої претензії на ці гроші, так і не з'явилось".

На цьому наголошував і генеральний прокурор Юрій Луценко. У п'ятницю, 28 квітня, в останній робочий день перед довгими травневими вихідними він повідомив про те, що рішення суду про конфіскацію "грошей Януковича" набуло чинності. При цьому генпрокурор згадував суму у 1,5 млрд доларів.

"Йес! Ми це зробили. За матеріалами розслідування прокуратури сил АТО вступило в законну силу рішення суду про конфіскацію в Держбюджет України близько 1,5 млрд доларів так званого "общака" Януковича і К.", - написав генпрокурор у Facebook.

Копирайт изображения WWW.FACEBOOK.COM/LlutsenkoYuri/
Image caption Генпрокурор Юрій Луценко опублікував у своєму Facebook фото із сектератрем РНБО Олександром Турчиновим і головою "Ощадбанку" Андрієм Пишним. В "Ощадбанку" зберігалися заарештовані "гроші Януковича"

Рішення про конфіскацію коштів ухвалив районний суд у Краматорську. Оскільки впродовж місяця оскаржень не було, рішення набуло чинності - заявив генпрокурор.

Коментуючи запитання, чому справу такого масштабу розглядав суд міста, розташованого у зоні АТО, Юрій Луценко пояснив:

"А який суд ви хотіли? Тому що справа була порушена прокурором сил АТО. А сили АТО перебувають у Краматорську".

28 січня 2015 року Державна служба фінансового моніторингу заблокувала 1,42 млрд доларів на рахунках компаній, які, як вважають правоохоронці, пов'язані із президентом Віктором Януковичем, його близькими, колишніми посадовцями та пов'язаними з ними особами.

Креативна зрада?

Як розвиватимуться надалі події довкола цієї справи - можна буде предметно говорити лише після оприлюднення рішення суду, каже один із авторів української Конституції, заслужений юрист України, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова Віктор Мусіяка:

"Нам оголосили, що є рішення, на основі якого ми отримали оці благословенні півтора мільярда. Я юрист, я маю побачити рішення. Поки немає оприлюдненого рішення, коментувати нема чого".

Серед активістів антикорупційного руху в Україні також лунають досить стримані оцінки першої конфіскації коштів "вкрадених в українського народу".

"Якщо мінімально спростити, то відбулося наступне: взяли одного із фіктивних власників (рахунків), людину, яка є ніким і звати її ніяк, яка за 500 доларів продала свої паспортні дані. Цій людині на допиті показали аналітику Державної служби фінмоніторингу. І вона сказала: так, я член злочинної групи, все саме так і відбулося. І лише на основі цього конфіскували всі активи", - пояснює голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Віталій Шабунін.

Він вважає, що "на 90%" рішення Краматорського суду будуть оскаржені, бо "ця конфіскація була оформлена, м'яко кажучи, дуже креативно".

"Я переконаний, що власники цих коштів звернуться в арбітраж, щоб відібрати ці кошти, та ще й з відсотками", - каже експерт і додає, що його також насторожує правова неоднозначність процесу:

"Забрати ці гроші можна було набагато юридично грамотніше, з бетонною доказовою базою, а головне - без можливості їх забрати назад, якби Генпрокуратура просто робила свою роботу і розслідувала ці злочини".

Як схудла українська мрія

Image caption Після втечі президента Януковича наприкінці лютого 2014 року оприлюднили кадри того, як територію Межигір'я залишали вантажівки і вертоліт

"Сухий залишок. Жодного прогресу у розслідуванні банди Януковича не відбулося, - пише у своєму блозі на "Українській правді" депутат Сергій Лещенко. Він називає гучні заяви представників влади "піар-виставою на всю країну", яка має на меті "імітацію прогресу із корупційними справами".

Історик і екс-депутат Микола Томенко у своєму блозі на сайті "Обозреватель" нагадує, що рівно три роки тому, наприкінці квітня 2014 року, після втечі до Росії президента Віктора Януковича тодішній генпрокурор Олег Махніцький на форумі у Лондоні розповідав, що Януковичем "було вивезено з України більше 100 млрд доларів, і лише готівкою у вантажівках він перевіз через кордон не менше 32 млрд доларів".

"Таким чином, - пише Микола Томенко, - велика "українська мрія" за три роки "схудла" в сто разів - зі 100 млрд доларів до 1,1 млрд!".

Новини на цю ж тему