Еммануель Макрон: п'ять причин, чому він виграв

French Presidential Candidate Emmanuel Macron Копирайт изображения AFP
Image caption Еммануелю Макрону лише 39 років, він - наймолодший президент в історії усіх французьких республік

Ефект Еммануеля Макрона у французькій політиці можна порівняти із землетрусом.

Рік тому він був членом уряду за одного із найбільш непопулярних президентів в історії країни.

А сьогодні, у свої 39 років, він переміг на президентських виборах у боротьбі з системними кандидатами як справа, так і зліва, а тепер і з крайніми правими.

Йому пощастило

Безсумнівно, до перемоги Еммануеля Макрона привела доля.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Позиції Франсуа Фійона підірвав скандал із фіктивними посадами його родичів

Лідер президентських перегонів на старті, правоцентрист Франсуа Фійон, розгубив рейтинг через гучний скандал. А кандидат від соціалістів Бенуа Хамон, представник радикального крила цієї партії, виявився непотрібним в умовах, коли більшість виборців хотіла чогось іншого.

"Макрону дуже пощастило, він виявився в абсолютно несподіваній ситуації", - зауважує Марк-Олів'є Падісе із паризького аналітичного центру Terra Nova.

Він був далекоглядним

Але одним везінням пояснити успіх Макрона важко.

У нього була можливість боротися за висунення від соціалістів. Але він зрозумів, що соціалісти кілька років були при владі, люди від них втомилися, партія втратила популярність, повернути її буде вкрай складно.

"Він зумів передбачити, що у нього буде шанс, коли ніхто інший це передбачити не міг", - зазначає Падісе.

Макрон подивився на політичні рухи, що виникли в інших країнах Європи, такі як Podemos в Іспанії або "П'ять зірок" в Італії, і побачив, що аналогічної позасистемної політичної сили у Франції немає.

У квітні 2016 року він заснував свій рух En Marche! ( "Вперед"), який мав представляти сподівання електорату. Ще через чотири місяці Макрон залишив уряд Франсуа Олланда.

Рецепт Обами

Рух Макрона будувався за тим самим принципом, що і кампанія Барака Обами на виборах 2008 року, говорить паризька журналістка Емілі Шултейс.

Його першою акцією став "Великий марш" для мобілізації недосвідчених, але повних ентузіазму активістів.

"Його штаб використовував алгоритми, які розробила політтехнологічна фірма, з якою вони працювали. Та ж фірма, до речі, на волонтерських засадах брала участь у кампанії Обами в 2008 році. Вони виділили округи та райони, які найкраще відображають соціальну структуру Франції. Потім вони відправили своїх людей, щоб обійти 300 тисяч квартир", - розповідає Шултейс.

Волонтери Макрона не просто роздавали листівки. Вони провели 25 тисяч поглиблених інтерв'ю із виборцями по всій країні. Кожне тривало майже 15 хвилин. Результати інтерв'ю вносили в базу даних, яку використовували для визначення пріоритетів для агітації.

"Це була гігантська фокус-група, яка дозволила Макрону заміряти настрої у країні. Крім того, завдяки цьому у людей з'явився контакт із його рухом на ранній стадії, а волонтери набули досвіду агітації. Цей досвід став у нагоді їм цього року", - пояснює Шултейс.

Позитивний меседж

Політичний образ Макрона здається повним протиріччям.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Мітинги Марін Ле Пен були скандальними. Мітинги за Макрона проходили весело і доброзичливо

З одного боку, він нібито "новачок" у політиці, з іншого боку, - протеже президента Олланда, який кілька років був міністром. З одного боку, він інвестиційний банкір, з іншого - лідер протестного руху. Він називає себе центристом і при цьому висуває радикальну програму скорочення держсектора.

Все це дало його суперниці у другому турі Марін Ле Пен масу аргументів, щоб викрити в ньому ставленика непопулярною політичної еліти, а зовсім не "новачка", яким він себе позиціонував.

Однак опонентам так і не вдалося наклеїти на Макрона ярлик нового Олланда. Він зумів зберегти імідж, що привертає тих, хто зголоднів за чимось новим.

"У Франції переважають песимістичні настрої, десь навіть занадто песимістичні, а він прийшов із дуже оптимістичним і позитивним меседжем", - зазначає Марк-Олів'є Падіс.

"Він молодий, сповнений енергії і пояснює, не що він зробить для Франції, а які можливості з'являтимуться у людей. І він єдиний, у кого такий меседж", - додає Падіс.

І звичайно ж, він не Марін Ле Пен

На оптимістичному тлі Макрона меседж Марін Ле Пен сприймали негативно: проти імміграції, проти ЄС, проти системи.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Мітинги Еммануеля Макрона відрізнялися юнацьким ентузіазмом

Мітинги на підтримку Макрона проходили на яскраво освітлених стадіонах під акомпанемент поп-музики. На мітинги за Ле Пен, хоча і численні, збиралися протестувальники з пляшками і фаєрами. Багато поліції, темні трибуни, агресивна атмосфера.

Теледебати між кандидатами 3 травня були запеклими через образливі закиди з обох сторін.

Він звинувачував її в тому, що вона нагнітає атмосферу страху, що вона політична шарлатанка і схожа на свого батька-екстреміста.

Вона називала його маріонеткою соціалістів, небезпечним знаряддям світових фінансових груп і слухняним виконавцем усіх побажань Ангели Меркель.

Багато глядачів подивилися на це і задумалися: країна може прокинутися з новим ультраправим президентом, що несе дестабілізацію і не бажає працювати в інтересах усіх французів. І єдиний, хто може зупинити такого президента, - ось він, його звуть Еммануель Макрон.

Марін Ле Пен досить ефективно вела кампанію. Але її рейтинг повільно, але стабільно сповзав вниз. Ще минулого року її рейтинг сягав 30%, і ось - протягом двох тижнів вона двічі поступилася Макрону.

Новини на цю ж тему